Функції та завдання бек-офісу

Функції
Облікова	Розрахункова	Інформаційно-аналітична		Контрольна
Завдання
Ведення журналу обліку договорів та інших внутрішніх документів (реєстру обліку операцій, тікетів тощо	Взаємодія з банками, управління банківськими рахунками (власними, клієнтськими)	Підготовка необхідної звітності (внутрішньої, зовнішньої)		Контроль за виконанням етапів угоди та внутрішній облік операцій за угодами з цінними паперами
Підготовка та оформлення необхідних документів по угодах з цінними паперами	Відкриття рахунків та перевірка правильності їх заповнення	Підготовка відповідної інформації на окремі запити (співробітників компанії, клієнтів)		Контроль за дотриманням законодавства та внутрішніх правил при здійсненні діяльності
Внутрішній облік фінансових активів компанії та клієнтів	Проведення звірки з контрагентами щодо умов угоди	Управління ризиками		Звірка та контроль залишків на банківських рахунках та рахунках у цінних паперах
	Кліринг та розрахунки за угодами, підтвердження та коригування угод	Забезпечення отримання доходу по цінних паперах (власних, клієнтських)
	Забезпечення поставки цінних паперів та належної реєстрації прав власності на цінні папери

До завдань, які належать до сфери внутрішнього обліку, належать:

• розробка певної системи обліку укладення угод та контроль їх виконання, що містить у собі визначення переліку необхідних документів (регістрів) і встановлених для компанії правил обліку;

• питання складання звітності, як для внутрішнього контролю, так і для регулюючих органів та клієнтів.

Організацією первинного обліку діяльності торговців цінними паперами та здійсненням внутрішнього контролю за обігом цінних паперів та грошовими потоками в компанії займається відповідний структурний підрозділ – бек-офіс (табл. 4.1).

Таблиця 4.2

Укладання та виконання договору

Етапи проходження угоди	Дії компанії	Вихідні документи
Укладання договору	Підготовка та підписання договору, обговорення всіх суттєвих моментів	Договір. Відповідний запис у системі внутрішнього обліку компанії
Звірка параметрів угоди	Відправка підтвердження угоди, отримання підтвердження від контрагента	Підтвердження всіх суттєвих умов угоди
Оплата цінних паперів	Перерахування грошей на рахунок контрагента	Документи, на підставі яких бухгалтерія здійснює перерахування коштів. Відповідний запис у системі внутрішнього обліку компанії
Поставка цінних паперів	Відкриття рахунку у цінних паперах	Документи, на підставі яких реєстратор (зберігач) здійснює зарахування цінних паперів на рахунок компанії. Відповідний запис у системі внутрішнього обліку компанії
Виконання договору	Остаточна звірка параметрів угоди та остаточний розрахунок	Акт прийому-передачі виконаних робіт. Відповідний запис у системі внутрішнього обліку компанії. Підготовка відповідних звітів.

У залежності від величини компанії та обсягу здійснюваних операцій з цінними паперами, функції бек-офісу може виконувати окремий структурний підрозділ або відповідальна особа, яка забезпечує виконання та облік операцій з цінними паперами у роботі з клієнтами та контрагентами компанії в електронній та паперовій формах.

Слід враховувати, що торговці здійснюють внутрішній облік проведених операцій з цінними паперами окремо від бухгалтерського обліку діяльності компанії, але в доповнення до такого обліку. Це пояснюється специфікою діяльності та необхідністю більш точного та послідовного відображення операцій з цінними паперами (табл. 4.2).

Рис. 4.1. Звітність торговців цінними паперами

Організаційна структура бек-офісу формується в залежності від характеру та масштабу діяльності компанії, кількості персоналу та обсягів операцій, які торговець виконує з власними активами та активами своїх клієнтів. Великі компанії, як правило мають бек-офіс, що є відокремленим структурним підрозділом, який активно взаємодіє з іншими підрозділами компанії на всіх етапах укладення та виконання договору та готує відповідні документи (рис. 4.1).

Основним інструментом організації діяльності бек-офісу є документи внутрішнього обліку операцій з цінними паперами, вимоги до яких визначені Правилами здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами.

Ведення внутрішнього обліку забезпечується системою внутрішнього обліку, до складу якої входять:

• журнал обліку реєстрації договорів (разових замовлень);

• реєстр внутрішнього обліку за договорами (разовими замовленнями).

Торговець веде внутрішній облік у паперовій та/або електронній формі з урахуванням вимог законодавства щодо електронного документообігу. Торговець самостійно визначає організацію ведення журналу згідно з вимогами Правил та внутрішніх положень торговця.

При здійсненні діяльності із залученням філій (інших відокремлених підрозділів) торговець забезпечує ведення внутрішнього обліку в частині діяльності філій як складової частини внутрішнього обліку торговця.

Записи у системі внутрішнього обліку вносяться на підставі документів внутрішнього обліку та інших первинних документів, що стосуються професійної діяльності торговця.

Документи внутрішнього обліку повинні бути складені та засвідчені у відповідності до вимог законодавства. До документів внутрішнього обліку належать договори, разові замовлення та інші документи, які торговець може віднести до переліку документів внутрішнього обліку.

Документи внутрішнього обліку повинні зберігатись торговцем протягом строку, встановленого законодавством.

Журнал обліку договорів ведеться в хронологічному порядку. До журналу вноситься інформація про всі укладені торговцем договори (разові замовлення), що стосуються професійної діяльності на фондовому ринку.

Журнал містить інформацію щодо:

І. Договорів:

1. реквізити ідентифікації договору;

2. реквізити сторін договору;

3. предмет договору з визначенням виду послуг, які надає торговець, реквізити ідентифікації цінного папера:

• вид цінного папера;

• найменування емітента цінного папера;

• номінальна вартість цінного папера ‑ у національній чи іноземній валюті;

• форма випуску та існування цінного папера;

• міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів, якщо інше не встановлено законодавством;

4. для емітента резидента ‑ його ідентифікаційний код за ЄДРПОУ, для емітента нерезидента ‑ номер реєстрації;

5. термін дії договору;

6. дата виконання (розірвання) договору);

ІІ. Разових замовлень:

1. реквізити ідентифікації разового замовлення (номер та дата разового замовлення, термін дії замовлення);

2. реквізити ідентифікації договору на брокерське обслуговування, на виконання якого укладено разове замовлення (номер та дата договору);

3. предмет разового замовлення з визначенням виду послуг, які надає торговець;

4. реквізити ідентифікації цінного папера;

5. дата виконання (невиконання) разового замовлення).

Відображення договорів (разових замовлень) в журналі здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дати укладання таких документів.

Реєстр внутрішнього обліку (реєстр обліку операцій). Облік у реєстрі здійснюється за 3 (трьома) складовими:

1. облік грошових коштів;

2. облік цінних паперів;

3. облік зобов’язань щодо цих коштів та цінних паперів.

Реєстр внутрішнього обліку повинен забезпечувати облік грошових коштів, цінних паперів та зобов’язань щодо торговця та кожного клієнта (контрагента) окремо у розрізі укладених та виконаних (не виконаних) договорів.

Облік грошових коштів здійснюється для відображення всіх операцій, пов’язаних з рухом грошових коштів торговця та його клієнтів, і визначення залишків грошових коштів за місцями їх обліку (зберігання). Облік в реєстрі ведеться в грошовому виразі.

Торговець окремо здійснює облік грошових коштів клієнтів, які передані торговцю для здійснення операцій з цінними паперами, грошових коштів клієнтів, відповідно до укладених договорів, а також власних грошових коштів.

Облік цінних паперів призначений для відображення всіх операцій, пов’язаних з рухом цінних паперів торговця та його клієнтів, і визначення залишків цінних паперів за місцями їх обліку (зберігання). Облік цінних паперів ведеться у кількісному виразі (у штуках).

У реєстрі внутрішнього обліку торговець відокремлено здійснює облік цінних паперів клієнтів, які передані торговцю для здійснення операцій з цінними паперами, цінних паперів клієнтів, відповідно до укладених договорів, та цінних паперів, що належать безпосередньо торговцю.

Облік зобов’язань призначений для відображення всіх операцій, які пов’язані з виникненням, зміною та припиненням взаємних зобов’язань торговця та його клієнтів (контрагентів). Облік може здійснюватись як у грошовому, так і у кількісному виразі в залежності від предмета та характеру зобов’язань окремо від зобов’язань торговця.

Торговець здійснює облік зобов’язань:

• клієнтів (контрагентів) торговця щодо оплати і поставки цінних паперів, оплати послуг торговця, оплати витрат відповідно до укладених договорів;

• торговця щодо оплати і поставки цінних паперів, інших розрахунків з клієнтами (контрагентами) відповідно до укладених договорів.

Кожна операція за договорами (разовими замовленнями) вноситься у реєстр внутрішнього обліку із зазначенням:

1. реквізитів ідентифікації клієнта (контрагента);

2. виду операції;

3. вхідного залишку в реєстрі обліку;

4. суми операції, яка призводить до збільшення залишку в реєстрі обліку, або суми операції, яка призводить до зменшення залишку в реєстрі обліку;

5. вихідного залишку в реєстрі обліку.

Торговець зобов’язаний проводити періодичну звірку даних реєстру щодо фактичної наявності грошових коштів і цінних паперів на рахунках клієнтів (контрагентів) та власних рахунках торговця. При проведенні звірки звіряються дані, що містяться в реєстрі, про залишки грошових коштів з даними бухгалтерського обліку грошових коштів.

Звірка наявності грошових коштів проводиться торговцем не рідше одного разу на місяць. При проведенні звірки звіряються дані, що містяться в реєстрі, про залишки цінних паперів з виписками з рахунків у цінних паперах (особових рахунків) та даними бухгалтерського аналітичного обліку цінних паперів.

Звірка наявності цінних паперів проводиться торговцем:

• щоквартально щодо цінних паперів, залишок яких змінювався протягом кварталу, а також для цінних паперів, що знаходяться в управлінні торговця;

• щорічно щодо всіх цінних паперів, для яких на кінець року зафіксовано ненульові залишки цінних паперів в реєстрі або рахунках бухгалтерського обліку.

За підсумками проведення кожної звірки торговець складає акт проведення звірки із зазначенням розходжень, виявлених у ході проведення звірки.

4.5 Формування адміністративних даних торговцями цінними паперами

Торговці цінними паперами зобов’язані подавати до ДКЦПФР відомості про свою діяльність відповідно до Положення про порядок складання та надання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами, затверджених Рішенням ДКЦПФР від 27.12.2007 № 2380. Це Положення визначає склад, строки та порядок подання до ДКЦПФР адміністративних даних.

Адміністративні дані ‑ регулярна та нерегулярна інформація щодо діяльності торговця цінними паперами на ринку цінних паперів складається з документів в електронній і паперовій формах.

У рамках регулярної інформації торговці складають щоквартальні та річні дані (за підсумками ІV кварталу).

У складі щоквартальних даних торговці подають фінансову звітність та довідки про:

1. укладені та виконані договори з цінними паперами торговцем цінними паперами за звітний період;

2. обсяг укладених та виконаних договорів за видами діяльності торговцем цінними паперами за звітний період;

3. рух (зарахування – списання) цінних паперів (крім цінних паперів власних випусків);

4. фінансові інструменти, які перебувають у власності торговця цінними паперами, за станом на останній день кварталу (крім цінних паперів власних випусків);

5. місце здійснення договорів з цінними паперами торговцем цінними паперами за звітний період;

6. відкриті позиції за станом на перший день першого місяця звітного кварталу;

7. показники фінансового стану торговця цінними паперами (крім банків);

8. обсяг укладених та виконаних договорів з нерезидентами торговцем цінними паперами за звітний період;

9. місце здійснення договорів з нерезидентами за цінними паперами торговцем цінними паперами за звітний період;

10. надання нерегулярних Даних до Комісії за звітний період;

11. дотримання показників ліквідності торговцями цінних паперів;

12. дотримання показників капіталу та інвестування торговцями цінних паперів.

Після завершення календарного року (за підсумками ІV кварталу) торговцем цінними паперами додатково до зазначених довідок надається довідка про обсяг укладених та виконаних договорів за видами діяльності за звітний рік, а також:

• торговці цінними паперами (створені у формі акціонерних товариств) – подають фінансову звітність та аудиторський висновок відповідно до чинного законодавства у складі річної регулярної інформації емітента;

• торговці цінними паперами (товариства з іншою, ніж акціонерна організаційно-правовою формою) – подають фінансову звітність та аудиторський висновок відповідно до чинного законодавства.

Звітні дані надсилаються із супровідним листом із зазначенням найменування торговця цінними паперами та перелік документів у паперовій формі.

Нерегулярні дані – інформація про виконання договорів з акціями, облігаціями підприємств, іпотечними цінними паперами (подається у формі довідки про нерегулярні дані на дату виникнення).

Терміни подання адміністративних даних:

• квартальні ‑ не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним (подаються в паперовій формі та в електронній формах);

• нерегулярні ‑ протягом 5 (п’яти) робочих днів після дати виконання договору.

Довідка про нерегулярні дані на дату виникнення надсилається на електронну адресу, визначену ДКЦПФР.

Торговці цінними паперами надають (надсилають) нерегулярні дані до обраного ними організатора торгівлі протягом 3 (трьох) робочих днів після дати виконання договору.

У деяких випадках термін подання адміністративних даних може бути подовжено, наприклад:

• у разі, коли останній день надання даних є неробочим, термін надання продовжується до першого, після неробочого, робочого дня;

• у зв’язку з вилученням у торговця цінними паперами програмного забезпечення та/або документації, необхідних для формування даних, правоохоронними органами.

В останньому випадку дані торговців цінними паперами мають бути надані до ДКЦПФР протягом 15 (п’ятнадцяти) календарних днів з дати повернення вилученого програмного забезпечення та/або документації (з наданням копій документів, які підтверджують повернення вилученої документації).

За ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасне надання, надання завідомо недостовірних даних, а також за порушення інших вимог, передбачених Положенням про порядок складання та надання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами, торговець несе відповідальність згідно із законодавством.

РЕЗЮМЕ ДО РОЗДІЛУ 4

Професійна діяльність на фондовому ринку ‑ діяльність з торгівлі цінними паперами провадять торговці цінними паперами ‑ господарські товариства, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банки. Діяльність з торгівлі цінними паперами включає: 1) дилерську діяльність; 2) брокерську діяльність; 3) андерайтинг; 4) діяльність з управління цінними паперами.

Дилерська діяльність ‑ укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом.

Брокерська діяльність ‑ укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.

Андерайтинг ‑ розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента. У разі публічного розміщення цінних паперів андерайтер може брати на себе зобов’язання за домовленістю з емітентом щодо гарантування продажу всіх цінних паперів емітента, що підлягають розміщенню, або їх частини.

Діяльність з управління цінними паперами ‑ діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності установнику управління, в його інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб.

Органом ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів, в тому числі і торгівлі цінними паперами, є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР). Строк дії ліцензії – 5 (п’ять) років.

Розмір статутного капіталу торговця цінними паперами визначається видом діяльності, що ліцензується: дилерська діяльність ‑ не менше 500 (п’ятсот) тис. грн.; брокерська діяльність – 1 (один) млн. грн.; діяльність з управління цінними паперами – 7 (сім) млн. грн.; андерайтинг – 7 (сім) млн. грн.

Торговець цінними паперами може здійснювати діяльність відповідно до отриманої ліцензії тільки за умови членства у саморегулівній організації професійних учасників фондового ринку за цим видом діяльності та включення ліцензіата (крім банку) до Державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів.

Торговець цінними паперами при здійсненні діяльності обов’язково повинен дотримуватись вимог щодо: 1) місцезнаходження ліцензіата, зазначеного у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи; 2) сертифікованих фахівців, в тому числі керівних посадових осіб, які мають відповідати встановленим кваліфікаційним вимогам та мінімальній кількості; 3) обладнання та програмного забезпечення, які мають відповідати вимогам діяльності та обсягу інформації, що обробляється, та забезпечувати безперебійність у роботі.

Зупинення дії ліцензії – зупинення на строк до 1 (одного) року дії ліцензії у разі порушення законодавства про цінні папери. Підставою для застосування такої санкції є такі порушення: 1) неподання більше 2 (двох) разів протягом звітного року адміністративних даних; 2) здійснення операцій з купівлі – продажу (міни) цінних паперів з порушенням обов’язку виконання таких операцій на найвигідніших та пріоритетних умовах для клієнта.

Анулювання ліцензії – позбавлення ліцензіата права на провадження окремого виду професійної діяльності на фондовому ринку. Ліцензія може бути анульована за власною ініціативою ліцензіата (за його заявою) та як наслідок застосування санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.

Сертифікація – взяття на облік осіб, що здійснюють або мають намір здійснювати професійну діяльність на ринку цінних паперів та відповідають вимогам Положення про сертифікацію осіб, що здійснюють професійну діяльність з цінними паперами в Україні, затвердженого Рішенням ДКЦПФР від 29.07.98 № 93 (далі – Положення про сертифікацію). Сертифікації підлягають керівні посадові особи професійних учасників фондового ринку та фахівці, які безпосередньо здійснюють або мають здійснювати професійну діяльність.

Кваліфікаційний сертифікат – це документ встановленої форми, який видає ДКЦПФР відповідно до Положення про сертифікацію (термін його дії – 3 (три) роки), особам, що відповідають таким вимогам: 1) мають кваліфікаційне посвідчення фахівця з торгівлі цінними паперами; 2) не позбавлені за вироком суду права посідати певні посади та займатися певною діяльністю; 3) не мають непогашеної судимості за господарські та посадові злочини.

Торговці можуть здійснювати такі правочини: 1) купівля цінних паперів; 2) продаж цінних паперів; 3) обмін цінних паперів; 4) інші, передбачені чинним законодавством.

Усі договори обов’язково повинні мати реквізити ідентифікації – дату та місце укладення договору, номер, вид та серію (літерну ознаку). Літерна ознака визначає вид професійної діяльності торговця. У залежності від її виду договори позначаються: «Б» ‑ договори на здійснення брокерської діяльності; «Д» ‑ договори на здійснення дилерської діяльності; «А» ‑ договори на здійснення андерайтингу; «У» ‑ договори на здійснення діяльності з управління цінними паперами; «В» ‑ усі інші договори.

Договір комісії містить у собі разове замовлення на виконання певного виду послуги щодо цінних паперів. Разове замовлення ‑ замовлення, яке містить доручення на визначених умовах надати послугу певного виду та виконати певну операцію з визначеними цінними паперами. Разове замовлення до договору про брокерське обслуговування (договору про управління) вважається невід’ємною частиною такого договору та підлягає реєстрації у журналі обліку договорів.

Торговці цінними паперами зобов’язані розраховувати показники ліквідності, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку. Установлений показник ліквідності в залежності від виду діяльності знаходиться у межах 10-35.

Мінімальний розмір власних коштів торговця цінними паперами має становити не менше, ніж розмір його статутного капіталу.

Показник адекватності власних коштів ‑ здатність торговця цінними паперами своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов’язаннями. Нормативне значення показника адекватності власних коштів торговців цінними паперами має бути не меншим ніж 10 (десять) відсотків.

Показник адекватності основного капіталу ‑ спроможність торговця цінними паперами захистити своїх клієнтів і контрагентів від непередбачуваних збитків, яких може зазнати торговець у процесі своєї діяльності на фондовому ринку залежно від розміру різноманітних ризиків. Нормативне значення показника адекватності основного капіталу має бути не меншим, ніж 4 (чотири) відсотки.

Показник інвестування в цінні папери окремо за кожною юридичною особою визначається як співвідношення розміру активів (грошових коштів та/або цінних паперів), які інвестуються на придбання цінних паперів окремо за кожною юридичною особою, до власних коштів торговця цінними паперами. Нормативне значення показника інвестування в цінні папери окремо за кожною юридичною особою не має перевищувати 15 (п’ятнадцяти) відсотків.

Показник загальної суми інвестування визначається як співвідношення суми активів (грошових коштів та/або цінних паперів), що інвестуються на придбання цінних паперів юридичних осіб, до власних коштів торговця цінними паперами. Нормативне значення показника загальної суми інвестування не має перевищувати 90 (дев’яносто) відсотків.

Ведення внутрішнього обліку забезпечується системою внутрішнього обліку, до складу якої входять: 1) журнал обліку реєстрації договорів (разових замовлень); 2) реєстр внутрішнього обліку за договорами (разовими замовленнями).

Реєстр внутрішнього обліку (реєстр обліку операцій). Облік у реєстрі здійснюється за 3 (трьома) складовими: 1) облік грошових коштів; 2) облік цінних паперів; 3) облік зобов’язань щодо цих коштів та цінних паперів.

Звірка наявності грошових коштів проводиться торговцем не рідше одного разу на місяць. Звірка наявності цінних паперів проводиться торговцем: 1) щоквартально щодо цінних паперів, залишок яких змінювався протягом кварталу, а також для цінних паперів, що знаходяться в управлінні торговця; 2) щорічно щодо всіх цінних паперів, для яких на кінець року зафіксовано ненульові залишки цінних паперів в реєстрі або рахунках бухгалтерського обліку. За підсумками проведення кожної звірки торговець складає акт проведення звірки із зазначенням розходжень, виявлених у ході проведення звірки.

Адміністративні дані ‑ регулярна та нерегулярна інформація щодо діяльності торговця цінними паперами на ринку цінних паперів складається з документів в електронній і паперовій формах. У рамках регулярної інформації торговці складають щоквартальні та річні дані (за підсумками ІV кварталу).

Нерегулярні дані – інформація про виконання договорів з акціями, облігаціями підприємств, іпотечними цінними паперами (подається у формі довідки про нерегулярні дані на дату виникнення).

Терміни подання адміністративних даних: 1) квартальні ‑ не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним (подаються в паперовій формі та в електронній формах); 2) нерегулярні ‑ протягом 5 (п’яти) робочих днів після дати виконання договору.

СЛОВНИК ДО РОЗДІЛУ 4

Адміністративні дані ‑ регулярна та нерегулярна інформація щодо діяльності торговця цінними паперами на ринку цінних паперів, що подається до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або на обрану фондову біржу (складається з документів в електронній і паперовій формах).

Андерайтинг ‑ розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента.

Брокерська діяльність ‑ укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.

Дилерська діяльність ‑ укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом.

Діяльність з управління цінними паперами ‑ діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності установнику управління, в його інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб.

Ліцензійні умови ‑ встановлені законодавством вимоги, обов’язкові для виконання як при отриманні ліцензії (вимоги до установчих документів та статутного капіталу, кваліфікаційні вимоги до спеціалістів та керівних посадових осіб, організаційні та технологічні вимоги), так і при провадженні діяльності з торгівлі цінними паперами (показники, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку).

Нерегулярні дані – інформація про виконання договорів з акціями, облігаціями підприємств, іпотечними цінними паперами (подається у формі довідки про нерегулярні дані на дату виникнення), яка надається торговцем цінними паперами на обрану ним фондову біржу протягом трьох робочих днів після дати виконання договору.

Показники капіталу торговця цінними паперами – мінімального розміру власних коштів, адекватності власних коштів, адекватності основного капіталу – обов’язкові для дотримання у діяльності торговця цінними паперами відповідно до законодавства.

Показники ліквідності торговця цінними паперами – показники, які обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку, та дозволяють визначити здатність торговця цінними паперами розрахуватись за своїми зобов’язаннями, встановлюються законодавством в залежності від виду діяльності.

Регулярна інформація – щоквартальні та річні дані (за підсумками ІV кварталу).

Сертифікація осіб, що здійснюють торгівлю цінними паперами ‑ взяття на облік осіб, що здійснюють або мають намір здійснювати професійну діяльність на ринку цінних паперів та відповідають вимогам Положення про сертифікацію осіб, що здійснюють професійну діяльність з цінними паперами в Україні, та видача кваліфікаційних сертифікатів (документів встановленої форми).

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 4

1. Хто може бути торговцем цінними паперами?

2. Які види діяльності можуть здійснювати торговці цінними паперами?

3. Здійснення яких операцій передбачає брокерська діяльність?

4. Назвіть особливості брокерської діяльності.

5. Що відноситься до дилерської діяльності по цінних паперах?

6. Охарактеризуйте дилерську діяльність.

7. Дайте визначення поняття «андерайтинг».

8. На підставі яких договорів може здійснюватись андерайтинг?

9. Який орган видає ліцензію на професійні види діяльності на фондовому ринку України?

10. У яких випадках може бути відмовлено у видачі ліцензії на здійснення діяльності торговця цінними паперами?

11. Які наслідки може мати факт виявлення недостовірних відомостей у документах, які надавались суб’єктом господарювання для одержання ліцензії?

12. З якою періодичністю повинен розраховувати показники ліквідності торговець цінними паперами?

13. Які фінансові документи надають торговці цінними паперами до ДКЦПФР разом з адміністративними даними?

14. Які органи здійснюють контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов?

15. Охарактеризуйте форми здійснення контролю за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов.

16. Що відображено у довідках про укладені та виконані договори, які подаються до ДКЦПФР у складі адміністративних даних?

17. Які вимоги щодо сертифікації осіб, що здійснюють торгівлю цінними паперами у складі юридичної особи ‑ професійного учасника фондового ринку?

ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 4

1. Які договори укладає торговець цінними паперами на виконання договорів з емітентом по розміщенню емісії цінних паперів?

   1. комісійні;

   2. андерайтингу;

   3. управління цінними паперами;

   4. немає правильної відповіді.

2. Від імені якого суб’єкта діє торговцем цінними паперами при виконанні договорів комісії?

   1. власного;

   2. клієнта;

   3. андерайтера;

   4. держави.

3. Від імені якого суб’єкта діє торговцем цінними паперами при виконанні договорів доручення?

   1. клієнта;

   2. власного;

   3. управителя;

   4. немає правильної відповіді.

4. Які договори є підставою для здійснення брокерської діяльності торговцем цінними паперами?

   1. андерайтингу;

   2. управління цінними паперами;

   3. договір на брокерське обслуговування;

   4. усі відповіді правильні.

5. Який договір є підставою для здійснення розміщення цінних паперів?

   1. договір на придбання при андерайтингу;

   2. андерайтингу;

   3. правильні відповіді а і b;

   4. немає правильної відповіді.

6. Які посадові особи підлягають обов’язковій сертифікації?

   1. керівник;

   2. заступник керівника;

   3. головний бухгалтер;

   4. правильні відповіді а і с.

7. Торгівлю якими цінними паперами не може здійснювати торговець цінними паперами?

   1. власного випуску;

   2. тими, де він виступає емітентом;

   3. правильні відповіді а і b;

   4. немає правильної відповіді.

8. Чи вноситься плата за видачу дубліката ліцензії?

   1. так;

   2. ні.

9. Підставою для переоформлення ліцензії виступає:

   1. зміна найменування ліцензіата;

   2. зміна місцезнаходження ліцензіата;

   3. правильні відповіді а і b;

   4. немає правильної відповіді.

10. Підставою для анулювання ліцензії виступає:

    1. заява ліцензіата;

    2. порушення законодавства;

    3. правильні відповіді а і b;

    4. немає правильної відповіді.

11. До якої діяльності відноситься розміщення акцій власної емісії торговцем цінними паперами?

    1. брокерської;

    2. дилерської;

    3. не відноситься до професійної діяльності;

    4. немає правильної відповіді.

12. На скільки видів посередницьких послуг може бути підписана торговцем разова угода або разове замовлення клієнта до договору обслуговування?

    1. один;

    2. два;

    3. чотири;

    4. вісім.

13. Чи зобов’язаний торговець цінними паперами надати особі, за рахунок якої він діє, інформацію про курс цінних паперів?

    1. так;

    2. ні;

    3. визначається договором;

    4. немає правильної відповіді.

14. У які терміни торговці цінними паперами зобов’язані надавати квартальні адміністративні дані?

    1. не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним;

    2. протягом трьох місяців;

    3. протягом десяти днів;

    4. немає правильної відповіді.

15. У якому вигляді торговці цінними паперами зобов'язані надавати квартальні адміністративні дані?

    1. у паперовому;

    2. в електронному;

    3. правильні відповіді а і b;

    4. немає правильної відповіді.

16. Яку літеру слід обов’язково надавати до номеру договору, пов’язаного з операціями з цінними паперами, які торговець здійснює за власний рахунок?

    1. Б;

    2. Д;

    3. А;

    4. немає правильної відповіді.

17. Яку літеру слід обов’язково надавати до номеру договору торговців з емітентом на організацію передплати (підписки) на цінні папери?

    1. А;

    2. Д;

    3. Б;

    4. немає правильної відповіді.

18. Який договір є підставою для здійснення брокерської діяльності торговцем цінними паперами?

    1. комісії;

    2. андерайтингу;

    3. доручення;

    4. правильні відповіді а і с.

19. Який договір є підставою для здійснення розміщення цінних паперів?

    1. дилерський;

    2. андерайтингу;

    3. брокерський;

    4. правильні відповіді а і с.

20. Якій мінімальний розмір статутного фонду встановлюється для отримання ліцензії на здійснення брокерської діяльності по цінних паперах?

    1. 300 тис. грн..;

    2. 500 тис. грн.;

    3. 1 млн. грн.;

    4. 7 млн. грн..

Завдання для індивідуальної роботи ДО РОЗДІЛУ 4

Напишіть реферат за однією із заданих тем:

1. Ліцензування професійних учасників фондового ринку.

2. Сертифікація фахівців фондового ринку.

3. Специфіка брокерської діяльності в умовах перехідної економіки.

4. Особливості андерайтингу при здійсненні IPO.

5. Анулювання ліцензії торговців цінними паперами: сутність, причини.

практичні Завдання ДО РОЗДІЛУ 4

Обов’язкові:

На основі даних бухгалтерського обліку визначити:

1. Відповідність показників ліквідності торговця цінними паперами встановленим нормативам.

2. Відповідність показників адекватності капіталу торговця цінними паперами встановленим вимогам.

Додаткові:

Скласти:

3. Договір комісії торговця цінними паперами та декілька варіантів разового замовлення до нього.

4. Квартальний звіт торговця цінними паперами на основі реальних даних.

5. Договір андерайтингу.

ДЖЕРЕЛА ДО РОЗДІЛУ 4

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000 № 2121‑IІІ; редакція від 19.10.2010 на підставі 2478‑17 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

2. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб ‑ підприємців» від 15.05.2003 № 755‑IV; редакція від 20.08.2010 на підставі 2258‑17 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

3. Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 № 852‑IV; редакція від 04.02.2009 на підставі 879-17 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

4. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28.11.2002 № 249‑IV; редакція від 20.08.2010 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

5. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-ІІІ; остання редакція від 13.10.2010 на підставі 2592-17 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2006 № 802 «Про встановлення строку дії ліцензій на провадження окремих видів діяльності на ринку цінних паперів та погодження розміру плати за їх видачу» // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

7. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про сертифікацію осіб, що здійснюють професійну діяльність з цінними паперами в Україні» від 29.07.1998 № 93 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

8. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку формування та ведення державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів» від 14.07.2004 № 296 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

9. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку та умов видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії» від 26.05.2006 № 345 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

10. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку ‑ діяльності з торгівлі цінними паперами» від 26.05.2006 № 346 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

11. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної діяльності на фондовому ринку» від 23.06.2006 № 432 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

12. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андерайтингу, управління цінними паперами» від 12.12.2006 № 1449 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

13. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій» від 11.12.2007 № 2272 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

14. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про порядок складання та надання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами» від 27.12.2007 № 2380 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

15. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про розрахунок показників ліквідності, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку» від 27.12.2007 № 2381 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

РОЗДІЛ 5

Контрольно-ревізійна діяльність та ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

• Види порушень та шляхи їх виявлення

• Документування виявлених порушень та розгляд справ про правопорушення уповноваженими особами

• Санкції, які застосовуються за правопорушення на фондовому ринку

• Законодавство про фінансовий моніторинг

У результаті вивчення розділу «Контрольно-ревізійна діяльність та правозастосування на ринку цінних паперів» студенти отримують такі ЗНАННЯ:

• види порушень законодавства на фондовому ринку;

• шляхи виявлення правопорушень на ринку цінних паперів;

• алгоритм розгляду органами державного регулювання справ про правопорушення на фондовому ринку;

• санкції щодо правопорушників на ринку цінних паперів;

• особливості здійснення фінансового моніторингу;

а також УМІННЯ:

• формувати діяльність з дотриманням існуючих норм на ринку цінних паперів;

• захищати свої права у випадку проведення перевірок контролюючими органами;

• управляти ризиками застосування санкцій;

• здійснювати первинний моніторинг.

Групи порушень. Шляхи виявлення порушень. Планова перевірка. Позапланова перевірка. Робоча група. Керівник робочої групи.

Уповноважені особи ДКЦПФР. Рішення уповноваженої особи.

Фінансові санкції. Види санкцій.

Фінансовий моніторинг. Система фінансового моніторингу. Державний фінансовий моніторинг. Суб’єкти державного фінансового моніторингу. Первинний фінансовий моніторинг. Суб’єкти первинного фінансового моніторингу. Відповідальний працівник за фінансовий моніторинг. Правила проведення фінансового моніторингу. Програма проведення фінансового моніторингу. Перевірка суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

5.1 Види порушень та шляхи їх виявлення

Законами України та нормативними документами, що розроблені на їх виконання, для окремих видів учасників ринку (емітентів, професійних учасників та саморегулівних організацій) встановлено певні вимоги, обмеження та обов’язки, яких вони мають дотримуватись у процесі своєї діяльності.

Наприклад, для емітентів ‑ це вимоги щодо розкриття інформації при здійсненні емісії цінних паперів, надання інформації на запит інвесторів та у інших випадках, передбачених законодавством.

Для професійних учасників вимоги та обмеження, яких вони мають дотримуватись при здійсненні діяльності, встановлені положеннями про здійснення ними професійної діяльності та відповідними ліцензійними умовами.

Для торговців цінними паперами загальні вимоги та обмеження встановлені:

1. Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок»;

2. Ліцензійними умовами провадження професійної діяльності на фондовому ринку ‑ діяльності з торгівлі цінними паперами;

3. Правилами (умовами) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андерайтингу, управління цінними паперами;

4. Положенням про розрахунок показників ліквідності, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку;

5. Положенням про порядок складання та надання адміністративних даних щодо діяльності торговців цінними паперами.

Серед порушень, які можуть допускати у своїй діяльності торговці цінними паперами, можна виділити декілька груп:

1. порушення, які можна виправити: наприклад, зменшення розміру власного капіталу, невідповідність показників, встановлених нормативними документами щодо їх діяльності, тощо;

2. порушення, які не можна виправити: наприклад, неподання інформації, яка передбачена нормативними документами щодо моніторингу здійснення торговцем цінними паперами професійної діяльності (звітності) та фінансового моніторингу;

3. порушення, що призводять до серйозних наслідків для інвесторів та інших учасників ринку: наприклад, маніпулювання цінами, незаконне використання інсайдерської інформації.

Шляхами виявлення порушень виступають:

1. поточний аналіз ліцензійних та реєстраційних справ, який здійснюється відповідними структурними підрозділами ДКЦПФР;

2. аналіз щоквартальних (регулярних) даних та нерегулярних даних (інформація про виконані угоди, інформація, що подається на фондові біржі та в СРО) та їх співставлення;

3. проведення планових та позапланових перевірок.

Порядок проведення перевірок та оформлення їх результатів визначається спеціальним нормативним документом, а саме ‑ Порядком контролю за дотриманням професійними учасниками фондового ринку вимог законодавства про цінні папери, який затверджено Рішенням ДКЦПФР від 17.03.2009 № 285.

Підставою для проведення планової перевірки є включення професійного учасника фондового ринку (ліцензіата) до плану-графіка проведення перевірок учасників фондового ринку на відповідний квартал.

Планова перевірка проводиться не частіше одного разу на календарний рік та охоплює весь перелік питань за видом професійної діяльності ліцензіата на фондовому ринку, якщо у плані-графіку не зазначене інше.

Про проведення планової перевірки ліцензіат повинен бути попередньо письмово повідомлений не менш ніж за 10 (десять) календарних днів до початку її проведення.

Позапланова перевірка передбачає незаплановану перевірку відповідності вимогам законодавства про цінні папери діяльності ліцензіата протягом періоду, який підлягає перевірці, за окремими питаннями.

Позапланові перевірки можуть проводитися за наявності таких підстав:

1. письмова скарга на порушення ліцензіатом вимог законодавства про цінні папери;

2. на вимогу правоохоронних органів та інших державних органів;

3. подання заяви про анулювання ліцензії;

4. у разі виявлення порушення вимог законодавства про цінні папери під час його поточної діяльності;

5. виявлення нових документів (обставин), що не були відомі під час проведення планової перевірки та які можуть вплинути на висновки за результатами планової перевірки.

Для проведення перевірки утворюється робоча група (мінімальний склад – 2 (дві) особи) та призначається її керівник.

До складу робочої групи не може бути включена особа, яка:

• особисто є власником цінних паперів (паїв, часток) ліцензіата, що перевіряється;

• перебуває в родинних стосунках з працівником ліцензіата, що перевіряється.

Доручення на перевірку видається на строк, не більше ніж 30 (тридцять) робочих днів, який у виняткових випадках може бути продовжено не більше ніж на 10 (десять) робочих днів.

Керівник та члени робочої групи при проведенні перевірки мають право:

1. безперешкодно входити до приміщень ліцензіата за службовим посвідченням і мати доступ до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки;

2. вимагати необхідні документи та іншу інформацію у зв’язку з реалізацією своїх повноважень;

3. залучати за погодженням з відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами та об’єднаннями їх спеціалістів, депутатів місцевих рад (за їх згодою) для проведення перевірок;

4. вилучати на строк до 3 (трьох) робочих днів документи, які підтверджують факти порушення вимог законодавства про цінні папери;

5. вимагати в межах своєї компетенції у посадових осіб ліцензіата надання письмових пояснень;

6. у разі виявлення порушень вимог законодавства про цінні папери виносити постанови про порушення справи про правопорушення на фондовому ринку, складати акти (протоколи) про правопорушення на фондовому ринку;

7. у разі якщо є дані, які свідчать про наявність реальної загрози життю, здоров’ю або майну робочої групи, звертатися до правоохоронних органів для вжиття спеціальних заходів забезпечення безпеки;

8. у разі недопущення до проведення перевірки, застосування щодо робочої групи насильства звернутися до органів внутрішніх справ для вжиття заходів відповідно до законодавства;

9. узгоджувати із ліцензіатом організаційні питання щодо проведення перевірки.

За результатами перевірки складається у 2 (двох) примірниках акт, який підписують керівник, члени робочої групи не пізніше дати закінчення терміну дії доручення на проведення перевірки, другий примірник якого вручається керівнику ліцензіата.

До першого примірника акта перевірки обов’язково додаються копії документів, які підтверджують виявлені під час перевірки порушення.

У разі усунення ліцензіатом під час проведення перевірки виявлених порушень та недоліків у діяльності ліцензіата про це робляться відповідні записи в акті перевірки.

Зауваження до акта перевірки можуть надаватися ліцензіатом протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання другого примірника акта перевірки. Ці зауваження є невід’ємною частиною акта перевірки.

5.2 Документування виявлених порушень та розгляд справ про правопорушення уповноваженими особами

У випадку виявлення порушень законодавства на ринку цінних паперів здійснюється його документування шляхом складання акту про правопорушення або протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється провадження у справі та її розгляд відповідно до встановленого порядку, та застосовується відповідна санкція.

Порядок та строки розгляду справ визначені спеціальним нормативним документом – Правилами розгляду справ про порушення законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, яке затверджено Рішенням ДКЦПФР від 11.12.2007 р. № 2272.

Відповідно до законодавства, розгляд справ про правопорушення здійснюється уповноваженими особами ДКЦПФР у межах наданих повноважень.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів», уповноваженими особами ДКЦПФР є:

1. Голова ДКЦПФР;

2. члени ДКЦПФР;

3. начальники територіальних органів ДКЦПФР;

4. працівники центрального апарату ДКЦПФР за письмовим дорученням Голови або членів ДКЦПФР;

5. працівники територіальних органів ДКЦПФР за письмовим дорученням начальника відповідного територіального органу ДКЦПФР.

Справа про правопорушення може бути розглянута колегіально в складі 3 (трьох) членів ДКЦПФР.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд справ про адміністративні правопорушення, порядок накладення адміністративних стягнень та виконання постанов здійснюється відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Справи про адміністративні правопорушення в межах наданих повноважень можуть розглядати Голова та члени ДКЦПФР, начальники територіальних органів ДКЦПФР.

Після розгляду справи про правопорушення уповноважена особа приймає рішення за справою, яке оформлюється у вигляді постанови про накладення санкції.

Постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів до юридичної особи може бути оскаржено нею до ДКЦПФР в строки і в порядку відповідно до Правил розгляду справ.

За справою про адміністративне правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень:

• про накладення адміністративного стягнення;

• про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється відповідно до глави 24 КУпАП.

За наслідками розгляду справи про правопорушення одночасно з постановою про накладення санкції за правопорушення уповноваженою особою може бути винесено розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери. Таке розпорядження може бути винесено незалежно від порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

Розпорядження про усунення порушень можуть виносити Голова ДКЦПФР, члени ДКЦПФР, начальники територіальних органів, а також працівники ДКЦПФР та її територіальних органів відповідно до наданих їм повноважень.

5.3 Санкції, які застосовуються за правопорушення на фондовому ринку

За правопорушення на ринку цінних паперів до юридичних осіб (емітентів, професійних учасників фондового ринку та саморегулівних організацій) застосовуються такі фінансові санкції (штрафи):

1) Розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску в установленому законом порядку ‑ у розмірі 10‑50 тис. НМДГ або в розмірі до 150% прибутку (надходжень), одержаних в результаті цих дій.

2) Здійснення діяльності на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), якщо законом передбачено одержання спеціального дозволу (ліцензії) для здійснення такої діяльності ‑ у розмірі 5‑10 тис. НМДГ.

3) Ненадання інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації ‑ у розмірі до 1 тис. НМДГ.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, ‑ у розмірі 1‑5 тис. НМДГ.

4) Несвоєчасне надання інформації інвесторам в цінні папери на їх письмовий запит ‑ у розмірі до 100 НМДГ.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, ‑ у розмірі від 100‑500 НМДГ.

5) Неопублікування, опублікування не в повному обсязі інформації та/або опублікування недостовірної інформації ‑ у розмірі до 1 тис. НМДГ.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, ‑ у розмірі 1‑5 тис. НМДГ.

6) Нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних ДКЦПФР про ринок цінних паперів ‑ у розмірі до 1 тис. НМДГ.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, ‑ у розмірі від 1‑5 тис. НМДГ.

7) Неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до ДКЦПФР ‑ у розмірі до 1 тис. НМДГ.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, ‑ у розмірі 1‑5 тис. НМДГ.

8) Невиконання або несвоєчасне виконання рішень ДКЦПФР або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб ДКЦПФР щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів ‑ у розмірі 1‑5 тис. НМДГ.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, ‑ у розмірі 5‑10 тис. НМДГ.

9) Порушення емітентом чи професійним учасником ринку цінних паперів порядку ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів, що призвело до втрати системи реєстру (її частини), а також ухилення від внесення змін або внесення завідомо недостовірних змін до системи реєстру або до системи депозитарного обліку ‑ у розмірі 5‑10 тис. НМДГ.

10) Порушення емітентом порядку прийняття рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів та/або порядку передачі ведення реєстру власників іменних цінних паперів тис. НМДГ із зупиненням перереєстрації прав власності на цінні папери такого емітента.

11) Маніпулювання цінами під час здійснення операцій з цінними паперами ‑ у розмірі 10‑50 тис. НМДГ або в розмірі до 150% (ста п’ятдесяти відсотків) прибутку (надходжень), одержаних в результаті цих дій.

12) Незаконне використання інсайдерської інформації ‑ у розмірі 10‑50 тис. НМДГ або в розмірі до 150% (ста п’ятдесяти відсотків) прибутку (надходжень), одержаних в результаті цих дій.

Інформацією, яка опубліковується, розміщується у загальнодоступній інформаційній базі даних ДКЦПФР про ринок цінних паперів або подається до ДКЦПФР, вважається регулярна інформація про емітента, особлива інформація про емітента, інформація про іпотечні цінні папери, інформація про власників великих пакетів (10 відсотків і більше) акцій, інформація про облік іменних цінних паперів, інформація, яка подається уповноваженими рейтинговими агентствами, адміністративні дані учасників ринку цінних паперів.

Крім того, за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів, у тому числі нормативно-правових актів ДКЦПФР, можуть також застосовуватись санкції у вигляді:

1. попередження;

2. зупинення на термін до одного року розміщення (продажу) та обігу цінних паперів того чи іншого емітента;

3. зупинення на строк до одного року дії ліцензії, яка видана ДКЦПФР;

4. анулювання дії ліцензії, яка видана ДКЦПФР.

За порушення вимог законодавства про цінні папери, статуту та правил фондової біржі може бути зупинено торгівлю на фондовій біржі ‑ до усунення таких порушень.

За порушення вимог законодавства щодо цінних паперів, у тому числі нормативно-правових актів ДКЦПФР, для захисту держави, інвесторів може бути зупинено або припинено допуск цінних паперів на фондову біржу або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупинено кліринг та укладання договорів купівлі-продажу цінних паперів на певний термін.

За правопорушення, зазначені у ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», може бути анульовано свідоцтво про реєстрацію об’єднання як саморегулівної організації фондового ринку.

За адміністративні правопорушення, які пов’язані з порушенням вимог законодавства на ринку цінних паперів, адміністративні стягнення накладаються відповідно до КУпАП.

Фізичні особи сплачують штрафи відповідно до КУпАП.

Штраф має бути сплачений юридичною особою не пізніше як через 15 (п’ятнадцяти) днів з дати отримання ним постанови.

Юридичні особи сплачують штрафи шляхом перерахування коштів до Державного бюджету.

Документ, який підтверджує сплату штрафу, протягом 5 (п’яти) робочих днів надсилається до уповноваженого підрозділу центрального апарату ДКЦПФР (відповідного підрозділу територіального органу ДКЦПФР).

У разі несплати штрафу юридичною особою у встановлені строки штраф стягується в судовому порядку.

5.4 Законодавство про фінансовий моніторинг

Питання здійснення фінансового моніторингу, в тому числі професійними учасниками ринку цінних паперів, регламентує Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Цей Закон спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та забезпечення формування загальнодержавної аналітичної інформації, що дає змогу правоохоронним органам України та іноземних держав виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, що пов’язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.

Відповідно до чинного законодавства, фінансовий моніторинг ‑ сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.

Система фінансового моніторингу складається з 2 (двох) рівнів ‑ первинного та державного.

Державний фінансовий моніторинг ‑ сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами державного фінансового моніторингу, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Суб’єктами державного фінансового моніторингу в Україні виступають, у тому числі: НБУ, Міністерство фінансів, Міністерство юстиції, ДКЦПФР, а також Спеціально уповноважений орган (Державний комітет фінансового моніторингу).

Первинний фінансовий моніторинг ‑ сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, спрямованих на виконання вимог законодавства, що включають проведення обов’язкового та внутрішнього фінансового моніторингу.

Суб’єктами первинного фінансового моніторингу є банки, небанківські фінансові установи, платіжні організації, клірингові установи, професійні учасники ринку цінних паперів, а також інші суб’єкти, які визначені ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Законом також визначено:

1. завдання, обов’язки та права суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

2. правовий статус працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу, відповідального за проведення фінансового моніторингу;

3. необхідність ідентифікації клієнтів, які проводять фінансові операції, та вивчення їх фінансової діяльності;

4. фінансові операції, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу.

Зокрема, фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 150 тис. грн. або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентній 150 тис. грн. та має одну або більше ознак, визначених ст. 15 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Таким чином, торговці цінними паперами як професійні учасники фондового ринку є суб’єктами первинного фінансового моніторингу. Суб’єктом державного фінансового моніторингу для них (за винятком банківських установ, для яких суб’єктом державного фінансового моніторингу виступає НБУ) є ДКЦПФР.

Відповідно до встановлених законодавством повноважень ДКЦПФР як суб’єктом державного фінансового моніторингу розроблено спеціальні нормативні документи, які встановлюють:

1. загальні вимоги щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів ‑ Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, яке затверджене Рішенням ДКЦПФР від 27.07. 2010 р. № 1155;

2. єдиний порядок здійснення контролю за дотриманням професійними учасниками фондового ринку вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму шляхом проведення планових виїзних та позапланових виїзних і безвиїзних перевірок ‑ Порядок контролю за дотриманням професійними учасниками фондового ринку вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, яке затверджене Рішенням ДКЦПФР від 27.07. 2010 р. № 1154;

3. загальні вимоги щодо дій суб’єктів у разі зупинення фінансових операцій, щодо яких є мотивована підозра, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, чи щодо яких застосовані міжнародні санкції ‑ Порядок зупинення та поновлення проведення фінансових операцій на ринку цінних паперів суб’єктами первинного фінансового моніторингу, затверджене Рішенням ДКЦПФР від 27.07.2010 р. № 1156.

Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів встановлює загальні вимоги щодо:

1. призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу;

2. правил проведення фінансового моніторингу та програм його здійснення;

3. здійснення ідентифікації та вивчення клієнтів;

4. забезпечення виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та фінансових операцій, стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму;

5. проведення внутрішніх перевірок діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

6. підготовки персоналу (працівників) суб’єкта первинного фінансового моніторингу до виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

З метою забезпечення здійснення первинного фінансового моніторингу суб’єкти первинного фінансового моніторингу призначають працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу (далі ‑ відповідальний працівник), який очолює та координує внутрішню систему запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму суб’єкта первинного фінансового моніторингу, який повинен працювати в цьому суб’єкті первинного фінансового моніторингу за основним місцем роботи.

З урахуванням особливостей організаційної структури суб’єкта первинного фінансового моніторингу може бути створено окремий структурний підрозділ з питань проведення фінансового моніторингу або визначений працівник, на якого покладаються обов’язки відповідального працівника.

Відповідальний працівник повинен мати бездоганну ділову репутацію та відповідати встановленим кваліфікаційним вимогам (Наказ Державного департаменту фінансового моніторингу Міністерства фінансів України від 12.05.2003 № 46 «Про затвердження Вимог до кваліфікації працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу, відповідального за проведення фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму», який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.05.2003 за № 379/7700).

Інформація про призначення відповідального працівника надається в установленому порядку до Держфінмоніторингу (Постанова КМУ від 25.08.2010 № 747 «Деякі питання організації фінансового моніторингу»).

Відповідальний працівник повинен пройти професійну підготовку відповідно до порядку, встановленого Рішенням ДКЦПФР від 10.12.2003 № 562 «Про затвердження Порядку організації професійної підготовки фахівців з питань фінансового моніторингу професійних учасників ринку цінних паперів», не пізніше двох місяців після призначення на посаду та підвищувати свою кваліфікацію шляхом проходження навчання не рідше одного разу на 3 (три) роки.

Особа, що виконує обов’язки відповідального працівника, повинна відповідати таким вимогам:

1. не мати не погашеної або не знятої в установленому законодавством порядку судимості за вчинення умисного злочину;

2. не бути за вироком суду позбавлена права обіймати певні посади та займатись певною діяльністю;

3. мати сертифікат ДКЦПФР на право здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів, який відповідає ліцензії (або одній із ліцензій) на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, що має суб’єкт первинного фінансового моніторингу;

4. пройти підготовку до виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, за програмою навчання, затвердженою в суб’єкті первинного фінансового моніторингу.

Правила проведення фінансового моніторингу ‑ окремий внутрішній документ суб’єкта первинного фінансового моніторингу, який визначає порядок та умови проведення заходів, спрямованих на недопущення використання суб’єкта первинного фінансового моніторингу і його відокремлених підрозділів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

Правила визначають процедуру реалізації обов’язкового фінансового моніторингу та внутрішнього фінансового моніторингу та охоплюють усі види професійної діяльності на фондовому ринку відповідно до отриманої ліцензії.

Програма проведення фінансового моніторингу ‑ окремий внутрішній документ суб’єкта первинного фінансового моніторингу, який містить план організаційних заходів для запровадження фінансового моніторингу.

Правила і Програма розробляються відповідальним працівником з урахуванням вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, міжнародних стандартів у цій сфері, з урахуванням видів професійної діяльності на фондовому ринку, та затверджуються керівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Правила і Програма затверджуються суб’єктом первинного фінансового моніторингу не пізніше дня проведення першої фінансової операції.

Працівники суб’єкта первинного фінансового моніторингу повинні дотримуватись Правил та Програми проведення фінансового моніторингу з метою здійснення ідентифікації та вивчення клієнтів та забезпечення виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та фінансових операцій, стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму.

Виявлення фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, внутрішньому фінансовому моніторингу, та тих, які можуть бути пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму, здійснюється суб’єктом первинного фінансового моніторингу на підставі:

1. ознак операцій, які відповідно до законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу;

2. ознак операцій, які відповідно до законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;

3. оцінки ризику проведення фінансових операцій з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

При виявленні фінансової операції, що має високий ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, суб’єкт первинного фінансового моніторингу:

• забезпечує управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму відповідно до Правил;

• приймає рішення про направлення повідомлення Держфінмоніторингу про таку операцію.

Перевірка діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу на предмет дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму здійснюється один раз на календарний рік та охоплює такі питання:

1. виконання заходів, передбачених Програмою;

2. виконання заходів, передбачених відповідною програмою навчання;

3. відповідність Правил і Програми вимогам законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

4. дотримання вимог Правил;

5. відповідність оцінки ризику критеріям, визначеним Держфінмоніторингом та ДКЦПФР;

6. дотримання працівниками вимог щодо зберігання документів стосовно ідентифікації осіб, які провели фінансову операцію, та документів, що стосуються ділових відносин з клієнтом, даних про операції.

За результатами перевірки складається акт, який підписують особи, які здійснювали перевірку, де зазначаються висновки та в разі необхідності пропозиції щодо усунення недоліків, виявлених за результатами перевірки.

Для забезпечення належного рівня підготовки працівників до виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, суб’єктом первинного фінансового моніторингу розробляється та реалізується програма навчання (далі ‑ Програма навчання) ‑ окремий внутрішній документ, який щороку затверджується керівником суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Усі працівники суб’єкта первинного фінансового моніторингу, що задіяні у проведенні фінансового моніторингу, беруть участь в освітньо-практичних заходах відповідно до Програми навчання.

Державний контроль та нагляд за дотриманням суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів здійснюють ДКЦПФР та Держфінмоніторинг відповідно до Порядку контролю за дотриманням професійними учасниками фондового ринку вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму (далі – Порядок), який встановлює проведення планових виїзних та позапланових виїзних і безвиїзних перевірок, участь у яких мають право брати працівники Державного комітету фінансового моніторингу України (далі - Держфінмоніторинг).

Підставою для проведення планової виїзної перевірки суб’єкта первинного фінансового моніторингу є включення його до плану-графіка проведення перевірок, який затверджується наказом Голови ДКЦПФР та оприлюднюється на офіційному веб-сайті.

Періодичність планових виїзних перевірок встановлюється залежно від ризику суб’єкта первинного фінансового моніторингу бути використаним для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

Суб’єкти первинного фінансового моніторингу перевіряються:

1. з високим ризиком ‑ 1 (один) раз на рік;

2. з середнім ризиком ‑ не частіше 1 (одного) разу на 3 (три) роки;

3. з незначним ризиком ‑ не частіше 1 (одного) разу на 5 (п’ять) років.

Планова виїзна перевірка передбачає перевірку відповідності діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу вимогам законодавства та охоплює визначений Порядком перелік питань, який не є вичерпним і може доповнюватись під час проведення перевірки.

Про проведення планової виїзної перевірки суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен бути попередньо письмово повідомлений не менше ніж за 10 (десять) календарних днів до початку її проведення.

Позапланова перевірка передбачає незаплановану перевірку за окремими питаннями за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1. письмового повідомлення органів державної влади та/або місцевого самоврядування про ознаки порушення суб’єктом первинного фінансового моніторингу та/або його відокремленим підрозділом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

2. виявлення за результатами безвиїзної перевірки фактів порушення суб’єктом первинного фінансового моніторингу та/або його відокремленим підрозділом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

3. на виконання судових рішень та на вимогу правоохоронних органів;

4. за ініціативою ДКЦПФР у разі безпосереднього виявлення ознак порушення суб’єктом первинного фінансового моніторингу та/або його відокремленим підрозділом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму під час його діяльності;

5. виявлення нових документів (обставин), що не були (не могли бути) відомі під час проведення планової перевірки та які можуть вплинути на висновки за результатами планової перевірки;

6. необхідність перевірки виконання суб’єктом первинного фінансового моніторингу законних вимог посадових осіб Органу контролю стосовно усунення ним порушень закону.

Повторна перевірка питань, які перевірялись, здійснюється лише за рішенням суду, за постановою слідчого у кримінальній справі та для перевірки виконання вимог щодо усунення раніше виявлених порушень.

Позапланова перевірка може бути виїзною або безвиїзною. Для проведення виїзної перевірки утворюється робоча група (не менше 2 (двох) осіб) та із складу її членів призначається керівник. До складу робочої групи мають право входити працівники Держфінмоніторингу.

Планові та позапланові перевірки проводяться на підставі письмових доручень Голови ДКЦПФР або відповідних територіальних органів, в залежності від компетенції. Доручення видається на строк, який забезпечує своєчасне та в повному обсязі проведення перевірок, але не більше ніж на 30 (тридцять) робочих днів.

Строк перевірки може бути продовжений уповноваженою особою, яка надала доручення, за обґрунтованим письмовим зверненням керівника робочої групи, але не більше ніж на 10 (десять) робочих днів.

Керівник та члени робочої групи при проведенні виїзної перевірки на підставі доручення на проведення перевірки мають право:

1. безперешкодно входити до приміщень суб’єкта первинного фінансового моніторингу за службовим посвідченням і мати доступ до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки;

2. вимагати у посадових осіб суб’єкта первинного фінансового моніторингу документи або інформацію, що міститься в них, які необхідні робочій групі для проведення перевірки;

3. вимагати в межах своєї компетенції у посадових осіб суб’єкта первинного фінансового моніторингу надання письмових пояснень;

4. звертатися до правоохоронних органів за наявності реальної загрози життю, здоров’ю або майну робочої групи, застосування щодо робочої групи насильства;

5. реалізовувати інші повноваження, передбачені законом.

Керівник робочої групи при проведенні виїзної перевірки на підставі доручення на проведення перевірки має право:

• вилучати на строк до 3 (трьох) робочих днів документи, які підтверджують факти порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;

• скласти протокол про адміністративне правопорушення.

За результатами виїзної перевірки робоча група складає у 2 (двох) примірниках акт планової/позапланової перевірки за встановленою формою, який підписують керівник та члени робочої групи не пізніше дати закінчення терміну дії доручення на проведення перевірки. Другий примірник акта перевірки під особистий підпис вручається посадовій (уповноваженій) особі суб’єкта первинного фінансового моніторингу за місцем проведення перевірки.

До акта перевірки додаються матеріали перевірки ‑ копії документів (витяги з документів, засвідчені суб’єктом первинного фінансового моніторингу), пояснення, протоколи та інші документи.

Зауваження до акта перевірки можуть надаватися суб’єктом первинного фінансового моніторингу протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання другого примірника акта перевірки.

Вжиття заходів за результатами виявлених під час проведення перевірки порушень здійснюється в установленому законодавством порядку. Постанова, винесена за справою про правопорушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, виявлені за результатами перевірки, може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені законом.

Керівник робочої групи під час виїзної перевірки суб’єкта первинного фінансового моніторингу має право вилучати на строк до 3 (трьох) робочих днів документи, які підтверджують факти порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Вилучення документів, проведене керівником робочої групи, оформлюється протоколом вилучення документів, у якому зазначаються дата його складання, прізвище та посада особи, яка провела вилучення, повний перелік вилучених документів та день, у який ці документи мають бути повернені.

Копія протоколу вилучення документів надається посадовій (уповноваженій) особі суб’єкта первинного фінансового моніторингу, про що на протоколі вилучення документів цією особою робиться відповідний напис із зазначенням дати отримання зазначеної копії.

Позаплановою безвиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні ДКЦПФР (відповідного територіального органу) на підставі отриманих від суб’єкта первинного фінансового моніторингу документів та пояснень без виходу за місцезнаходженням суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Позапланова безвиїзна перевірка здійснюється на підставі письмового доручення Голови ДКЦПФР або начальника відповідного територіального органу.

Для проведення позапланової безвиїзної перевірки створюється робоча група. Робоча група може складатися з однієї особи.

Участь у проведенні позапланової безвиїзної перевірки за погодженням з ДКЦПФР мають право брати працівники Держфінмоніторингу.

Для одержання від суб’єкта первинного фінансового моніторингу документів, необхідних для проведення позапланової безвиїзної перевірки, на його адресу надсилається письмовий запит з вимогою подання документів або інформації, що міститься в них, та зазначенням підстави проведення перевірки.

За результатами позапланової безвиїзної перевірки складається акт, до якого додаються матеріали перевірки. Акт разом з матеріалами перевірки зберігається за місцем проведення перевірки. Копія акта направляється Держфінмоніторингу, якщо його працівник брав участь у проведенні перевірки.

Про результати позапланової безвиїзної перевірки (про факти виявлення правопорушень і їх перелік або відсутність правопорушень) після підписання акта протягом 5 (п’яти) робочих днів письмово рекомендованим листом повідомляється суб’єкт первинного фінансового моніторингу.

Вжиття заходів за результатами виявлених під час проведення перевірки порушень здійснюється в установленому законодавством порядку.

Розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, встановлено Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Ще один нормативний документ, а саме ‑ Порядок зупинення та поновлення проведення фінансових операцій на ринку цінних паперів суб’єктами первинного фінансового моніторингу ‑ регламентує дії суб’єкта первинного фінансового моніторингу щодо зупинення та поновлення проведення фінансових операцій на фондовому ринку.

Якщо під час здійснення заходів з фінансового моніторингу суб’єктом первинного моніторингу виявлено операції, щодо яких є мотивована підозра, що вони пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, чи щодо яких застосовані міжнародні санкції, він має право зупинити проведення таких фінансових операцій. Також він зобов’язаний зупинити проведення фінансової операції, якщо її учасником або вигодоодержувачем за нею є особа, яку включено до переліку осіб, які пов’язані із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції, та повідомити про це Держфінмоніторинг.

Зупинення фінансових операцій здійснюється на строк до 2 (двох) робочих днів. Держфінмоніторинг може прийняти рішення про подальше зупинення такої фінансової операції відповідно до законодавства до 5 (п’яти) робочих днів, про що повідомляє суб’єкта первинного фінансового моніторингу та правоохоронні органи. У цьому випадку Держфінмоніторинг проводить аналітичну роботу щодо збору необхідної додаткової інформації, її обробки, перевірки та аналізу. Якщо підозра підтверджується, то протягом строку зупинення операції матеріали передаються до правоохоронних органів, уповноважених приймати рішення відповідно до кримінально-процесуального законодавства. У такому разі строк зупинення фінансової операції продовжується на 7 (сім) робочих днів з дня подання відповідних узагальнених матеріалів, за умови що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 14 (чотирнадцяти) робочих днів.

У разі якщо за результатами перевірки ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму не підтверджуються, зобов’язаний невідкладно скасувати своє рішення та повідомити про це суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Порядок розгляду справ про порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, регламентовано Правилами розгляду справ про порушення вимог законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та застосування санкцій, що затверджені Рішенням ДКЦПФР від 13.08.2003 р. № 361.

У випадку виявлення порушень законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, уповноваженою особою складається акт про правопорушення, який разом з документами, що стосуються справи, протягом 3 (трьох) робочих днів після його складення направляються уповноваженій особі.

Розгляд справ здійснюється уповноваженими особами ДКЦПФР та її територіальних органів у межах повноважень відповідно до розподілу обов’язків чи письмового доручення (Головою або членами ДКЦПФР, керівниками територіальних органів ДКЦПФР або колегіально в складі 3 (трьох) членів ДКЦПФР).

Термін провадження у справах становить 30 (тридцять) календарних днів з дати порушення справи, який може бути продовжено на строк не більше 30 (тридцяти) календарних днів.

Після розгляду справи уповноважена особа приймає рішення, яке оформлюється у вигляді постанови. За справою про правопорушення уповноважена особа може прийняти одне з таких рішень:

• про накладення санкції за правопорушення;

• про закриття справи.

Постанову за справою про правопорушення може бути оскаржено в судовому в порядку і строки, передбачені чинним законодавством.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється відповідно до КУпАП.

РЕЗЮМЕ ДО РОЗДІЛУ 5

Серед порушень, які можуть допускати у своїй діяльності торговці цінними паперами, можна виділити декілька груп: 1) порушення, які можна виправити: наприклад, зменшення розміру власного капіталу, невідповідність показників, встановлених нормативними документами щодо їх діяльності, тощо; 2) порушення, які не можна виправити: наприклад, неподання інформації, яка передбачена нормативними документами щодо моніторингу здійснення торговцем цінними паперами професійної діяльності (звітності) та фінансового моніторингу; 3) порушення, що призводять до серйозних наслідків для інвесторів та інших учасників ринку: наприклад, маніпулювання цінами, незаконне використання інсайдерської інформації.

Шляхами виявлення порушень виступають: 1) поточний аналіз ліцензійних та реєстраційних справ, який здійснюється відповідними структурними підрозділами ДКЦПФР; 2) аналіз щоквартальних (регулярних) даних та нерегулярних даних (інформація про виконані угоди, інформація, що подається на фондові біржі та в СРО) та їх співставлення; 3) проведення планових та позапланових перевірок.

Підставою для проведення планової перевірки є включення професійного учасника фондового ринку (ліцензіата) до плану-графіка проведення перевірок учасників фондового ринку на відповідний квартал. Планова перевірка проводиться не частіше одного разу на календарний рік та охоплює весь перелік питань за видом професійної діяльності ліцензіата на фондовому ринку, якщо у плані-графіку не зазначене інше. Про проведення планової перевірки ліцензіат повинен бути попередньо письмово повідомлений не менш ніж за 10 (десять) календарних днів до початку її проведення.

Позапланова перевірка передбачає незаплановану перевірку відповідності вимогам законодавства про цінні папери діяльності ліцензіата протягом періоду, який підлягає перевірці, за окремими питаннями. Позапланові перевірки можуть проводитися за наявності таких підстав: 1) письмова скарга на порушення ліцензіатом вимог законодавства про цінні папери; 2) на вимогу правоохоронних органів та інших державних органів; 3) подання заяви про анулювання ліцензії; 4) у разі виявлення порушення вимог законодавства про цінні папери під час його поточної діяльності; 5) виявлення нових документів (обставин), що не були відомі під час проведення планової перевірки та які можуть вплинути на висновки за результатами планової перевірки.

Доручення на перевірку видається на строк, не більше ніж 30 (тридцять) робочих днів, який у виняткових випадках може бути продовжено не більше ніж на 10 (десять) робочих днів. За результатами перевірки складається у 2 (двох) примірниках акт, який підписують керівник, члени робочої групи не пізніше дати закінчення терміну дії доручення на проведення перевірки, другий примірник якого вручається керівнику ліцензіата.

Порядок та строки розгляду справ визначені спеціальним нормативним документом – Правилами розгляду справ про порушення законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, яке затверджено Рішенням ДКЦПФР від 11.12.2007 р. № 2272. Згідно зі ст. 9 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів», уповноваженими особами ДКЦПФР є: 1) Голова ДКЦПФР; 2) члени ДКЦПФР; 3) начальники територіальних органів ДКЦПФР; 4) працівники центрального апарату ДКЦПФР за письмовим дорученням Голови або членів ДКЦПФР; 5) працівники територіальних органів ДКЦПФР за письмовим дорученням начальника відповідного територіального органу ДКЦПФР.

Справа про правопорушення може бути розглянута колегіально в складі 3 (трьох) членів ДКЦПФР.

За справою про адміністративне правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про закриття справи про адміністративне правопорушення.

За порушення вимог законодавства щодо цінних паперів, у тому числі нормативно-правових актів ДКЦПФР, можуть також застосовуватись санкції у вигляді: 1) фінансові санкції (штрафи); 2) попередження; 3) зупинення на термін до одного року розміщення (продажу) та обігу цінних паперів того чи іншого емітента; 4) зупинення на строк до одного року дії ліцензії, яка видана ДКЦПФР; 5) анулювання дії ліцензії, яка видана ДКЦПФР.

Питання здійснення фінансового моніторингу, в тому числі професійними учасниками ринку цінних паперів, регламентує Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Фінансовий моніторинг ‑ сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.

Система фінансового моніторингу складається з 2 (двох) рівнів ‑ первинного та державного. Державний фінансовий моніторинг ‑ сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами державного фінансового моніторингу, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Суб’єктами державного фінансового моніторингу в Україні виступають, у тому числі: НБУ, Міністерство фінансів, Міністерство юстиції, ДКЦПФР, а також Спеціально уповноважений орган (Державний комітет фінансового моніторингу).

Первинний фінансовий моніторинг ‑ сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, спрямованих на виконання вимог законодавства, що включають проведення обов’язкового та внутрішнього фінансового моніторингу. Суб’єктами первинного фінансового моніторингу є банки, небанківські фінансові установи, платіжні організації, клірингові установи, професійні учасники ринку цінних паперів, а також інші суб’єкти, які визначені ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Зокрема, фінансова операція підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 150 тис. грн. або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентній 150 тис. грн. та має одну або більше ознак, визначених ст. 15 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Особа, що виконує обов’язки відповідального працівника, повинна відповідати таким вимогам: 1) не мати не погашеної або не знятої в установленому законодавством порядку судимості за вчинення умисного злочину; 2) не бути за вироком суду позбавлена права обіймати певні посади та займатись певною діяльністю; 3) мати сертифікат ДКЦПФР на право здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів, який відповідає ліцензії (або одній із ліцензій) на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів, що має суб’єкт первинного фінансового моніторингу; 4) пройти підготовку до виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, за програмою навчання, затвердженою в суб’єкті первинного фінансового моніторингу.

Суб’єкти первинного фінансового моніторингу перевіряються: 1) з високим ризиком ‑ 1 (один) раз на рік; 2) з середнім ризиком ‑ не частіше 1 (одного) разу на 3 (три) роки; 3) з незначним ризиком ‑ не частіше 1 (одного) разу на 5 (п’ять) років.

СЛОВНИК ДО РОЗДІЛУ 5

Акт про порушення законодавства про цінні папери – документ, який складається відносно юридичних осіб у випадку виявлення порушення ними вимог законодавства.

Державний фінансовий моніторинг ‑ сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами державного фінансового моніторингу, спрямованих на виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Первинний фінансовий моніторинг ‑ сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами первинного фінансового моніторингу, спрямованих на виконання вимог законодавства, що включають проведення обов’язкового та внутрішнього фінансового моніторингу.

Планова перевірка – перевірка, проведення якої передбачено планом-графіком на відповідний період.

Позапланова перевірка – незапланована перевірка, що проводиться у випадках, передбачених законодавством.

Постанова про застосування санкцій – документ, яким оформляється рішення за справою про правопорушення.

Правила проведення фінансового моніторингу ‑ окремий внутрішній документ суб’єкта первинного фінансового моніторингу, який визначає порядок та умови проведення заходів, спрямованих на недопущення використання суб’єкта первинного фінансового моніторингу і його відокремлених підрозділів для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

Працівник, відповідальний за проведення фінансового моніторингу – особа, яка очолює та координує внутрішню систему запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Програма проведення фінансового моніторингу ‑ окремий внутрішній документ суб’єкта первинного фінансового моніторингу, який містить план організаційних заходів для запровадження фінансового моніторингу.

Протокол про адміністративне правопорушення – документ, який складається щодо фізичних (посадових) осіб, у випадку виявлення порушень.

Суб’єкти державного фінансового моніторингу – у тому числі: Національний банк України, Міністерство фінансів, Міністерство юстиції, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, а також Спеціально уповноважений орган (Державний комітет фінансового моніторингу).

Суб’єкти первинного фінансового моніторингу – банки, небанківські фінансові установи, платіжні організації, клірингові установи, професійні учасники ринку цінних паперів, а також інші суб’єкти, які визначені статтею 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».

Уповноважена особа – Голова та члени Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, керівники відповідних територіальних органів. Уповноваженими особами також за письмовим дорученням можуть виступати працівники центрального апарату та територіальних органів.

Фінансовий моніторинг ‑ сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 5

1. Хто є уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку?

2. Які права мають уповноважені особи ДКЦПФР?

3. Якими законодавчими актами встановлюється відповідальність юридичних осіб за правопорушення на ринку цінних паперів?

4. Якими законодавчими актами встановлюється відповідальність громадян за правопорушення на ринку цінних паперів?

5. Які санкції застосовуються ДКЦПФР за правопорушення на ринку цінних паперів?

6. Які органи уповноважені розглядати скарги на постанови уповноважених осіб ДКЦПФР про застосування санкцій до громадян за правопорушення на ринку цінних паперів?

7. Що таке фінансовий моніторинг?

8. Хто є суб’єктами первинного фінансового моніторингу?

9. Назвіть посадові обов’язки відповідального працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

10. Яку відповідальність несуть особи, винні у порушенні вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»?

ТЕСТИ ДО РОЗДІЛУ 5

1. Який документ складає уповноважена особа ДКЦПФР, яка виявила порушення законодавства про цінні папери?

   1. акт про порушення;

   2. постанову;

   3. протокол;

   4. правильні відповіді а і b.

2. Які санкції може застосовувати ДКЦПФР до посадових осіб?

   1. анулювання ліцензії;

   2. попередження;

   3. штраф;

   4. правильні відповіді b і c.

3. Яка періодичність планових перевірок професійних учасників ринку цінних паперів?

   1. щоквартально;

   2. один раз на рік;

   3. один раз на 3 (три) роки;

   4. один раз на 5 (п’ять) років.

4. Чи існують обмеження на кількість позапланових перевірок одного й того ж учасника ринку цінних паперів протягом року?

   1. так;

   2. ні.

5. Якою особою розглядаються справи про правопорушення на ринку цінних паперів?

   1. працівниками центрального апарату;

   2. працівниками територіальних органів;

   3. уповноваженими особами;

   4. правильні відповіді а і с.

6. Яким документом оформлюється рішення уповноваженої особи ДКЦПФР за результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів?

   1. актом про порушення;

   2. постановою;

   3. протоколом;

   4. усі відповіді правильні.

7. Який документ складає уповноважена особа Комісії про вчинення адміністративного правопорушення?

   1. акт про порушення;

   2. постанову;

   3. протокол;

   4. немає правильної відповіді.

8. Які органи уповноважені розглядати скарги на постанови уповноважених осіб ДКЦПФР про застосування санкцій до громадян за правопорушення на ринку цінних паперів?

   1. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

   2. суд;

   3. Кабінет Міністрів України;

   4. усі відповіді правильні.

9. Яким є розмір штрафних санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації до Комісії?

   1. 500 грн.;

   2. 10 000 грн.;

   3. до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

   4. 3-5 тис. НМДГ.

10. Хто є суб’єктами первинного фінансового моніторингу?

    1. усі суб’єкти підприємницької діяльності;

    2. виключно професійні учасники фондового ринку;

    3. визначені Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»;

    4. немає правильної відповіді.

11. На який строк уповноважена особа ДКЦПФР має право проводити вилучення документів, які підтверджують факт порушення, під час проведення перевірки?

    1. до 3 (трьох) днів;

    2. до 15 (п’ятнадцяти) днів;

    3. до 30 (тридцяти) днів;

    4. строк не регламентовано.

12. Хто є суб’єктами державного фінансового моніторингу?

    1. Верховна Рада України;

    2. Міністерство внутрішніх справ;

    3. Національний банк України;

    4. немає правильної відповіді.

13. З яких рівнів складається система фінансового моніторингу?

    1. первинний і вторинний;

    2. приватний і державний;

    3. первинний і державний;

    4. приватний і вторинний.

14. Хто затверджує правила проведення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу?

    1. Міністерство юстиції України;

    2. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

    3. керівник суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

    4. немає правильної відповіді.

Завдання для індивідуальної роботи ДО РОЗДІЛУ 5

Напишіть реферат за однією із заданих тем:

1. Правопорушення на ринку цінних паперів у контексті світової фінансової кризи.

2. Уповноважені особи ДКЦПФР: права та обов’язки.

3. Комерційні банки як суб’єкти первинного фінансового моніторингу.

4. Ознаки операцій, які підпадають під дію фінансового моніторингу.

5. Планові та позапланові перевірки торговців цінними паперами.

практичні Завдання ДО РОЗДІЛУ 5

Обов’язкові:

Написати:

1. Пояснення щодо тимчасового недотримання вимог законодавства на фондовому ринку.

2. Алгоритм дій, особи, яка відповідальна за фінансовий моніторинг, у випадку виявлення операції, що викликає підозру.

Додаткові:

Скласти:

3. Внутрішні правила проведення первинного фінансового моніторингу.

ДЖЕРЕЛА ДО РОЗДІЛУ 5

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 – 212-20) від 7.12.1984 № 80731-10; поточна редакцiя вiд 17.11.2010 на пiдставi 2608-17 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

2. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів» від 30.10.1996 № 448/96-ВР; редакція від 13.10.2010 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

3. Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28.11.2002 № 249‑IV; редакція від 20.08.2010 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

4. Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації фінансового моніторингу» від 25.08.2010 № 747 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

5. Наказ Державного департаменту фінансового моніторингу Міністерства фінансів України «Про затвердження Вимог до кваліфікації працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу, відповідального за проведення фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму» від 12.05.2003 № 46; редакція від 30.08.2010 на підставі z0379-03 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

6. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та застосування санкцій» від 13.08.2003 № 361 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

7. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Правил розгляду справ про порушення законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій» від 11.12.2007 № 2272 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

8. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку контролю за дотриманням професійними учасниками фондового ринку вимог законодавства про цінні папери» від 17.03.2009 № 285 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

9. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів» від 27.07.2010 № 1155 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

10. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про затвердження Порядку зупинення та поновлення проведення фінансових операцій на ринку цінних паперів суб’єктами первинного фінансового моніторингу» від 27.07.2010 № 1156 // Офіційний портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon1.rada.gov.ua.

РОЗДІЛ 6

ОКРЕМІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЦІВ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ

• Облік прав власності на цінні папери, порядок взаємодії торговця цінними паперами з реєстроутримувачем і зберігачем цінних паперів

• Торгівля цінними паперами на організаційно оформленому ринку

• Бухгалтерський облік операцій з цінними паперами (крім банків)

• Особливості оподаткування операцій з цінними паперами

• Інформаційні та рейтингові агентства на фондовому ринку

У результаті вивчення розділу «Окремі аспекти діяльності торговців цінними паперами» студенти отримують такі ЗНАННЯ:

• особливості переходу прав власності на цінні папери;

• порядок взаємодії торговця цінними паперами з реєстроутримувачем і зберігачем цінних паперів;

• організація процесу торгівлі цінними паперами;

• бухгалтерський облік операцій з цінними паперами;

• оподаткування операцій з цінними паперами;

• сутність інформаційних і рейтингових агентств на фондовому ринку;

а також УМІННЯ:

• здійснювати облік прав на цінні папери;

• забезпечувати взаємодію з учасниками Національної депозитарної системи;

• відслідковувати дотримання вимог щодо включення цінних паперів до лістингу фондових бірж;

• здійснювати бухгалтерські проводки для обліку операцій з цінними паперами;

• оптимізувати оподаткування діяльності з торгівлі цінними паперами.

Перехід права власності на цінні папери. Підтвердження права власності на цінні папери. Виписка з рахунку в цінних паперах. Рахунки в цінних паперах. Переоформлення прав власності. Особовий рахунок. Знерухомлення цінних паперів.

Фондова біржа. Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку. Статутний капітал фондової біржі. Оприлюднення інформації фондовою біржею. Завдання фондової біржі. Функції фондової біржі. Члени фондової біржі. Уповноважені представники. Торговельний день. Торговельна сесія. Правила фондової біржі. Біржовий список. Біржовий реєстр. Припинення торгівлі на фондовій біржі.

Бухгалтерський облік. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку (П(С)БО). Інвестиції. Фінансові інвестиції. Прямі інвестиції. Портфельні інвестиції. Документальне оформлення придбання цінних паперів. Облік операцій з акціями. Бухгалтерський рахунок. Облік емісії акцій. Облік розрахунків з акціонерами, що володіють акціями. Облік операцій з векселями. Бухгалтерський облік облігацій. Амортизована собівартість фінансової інвестиції. Облік бланків цінних паперів.

Податок. Збір (плата, внесок). Податковий період. Платники податків. Нерезиденти. Резиденти. Прибуток. Доходи. Витрати. Ставка податку на прибуток. Дивіденди. Оподаткування дивідендів. Авансовий внесок. Податок з доходів фізичних осіб. Інвестиційний прибуток. Інвестиційний актив. Пакет цінних паперів. Ідентичний цінний папір (дериватив). Ставка податку з доходів фізичних осіб. Податок на додану вартість (ПДВ). Державне мито. Ставки державного мита. Податкове правопорушення. Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства. Адміністративна відповідальність за податкові правопорушення. Кримінальна відповідальність за податкові правопорушення. Значний розмір коштів. Великий розмір коштів. Особливо великий розмір коштів.

Інформаційні агентства. Діяльність інформаційних агентств. Види інформаційних агентств. Продукція інформаційного агентства. Рейтингове агентство. Уповноважене рейтингове агентство. Рейтингова шкала.

6.1 Облік прав власності на цінні папери, порядок взаємодії торговця цінними паперами з реєстроутримувачем і зберігачем цінних паперів

6.1.1 Особливості обліку переходу прав власності на цінні папери

Цивільним кодексом України визначено зміст права власності. Відповідно до ст. 317 ЦКУ, власнику належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Цінні папери належать до особливого виду майна, зокрема:

1. мають вартісне визначення;

2. використовуються у діяльності суб’єктів господарювання та відображаються у їхньому балансі;

3. ураховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб’єктів;

4. відображають майнові права та обов’язки.

Питання обліку прав власності на цінні папери та прав за цінними паперами, переходу та реалізації права власності на цінні папери регулюються рядом законодавчих та нормативно-правових актів, а саме:

1. ЦКУ;

2. ЗУ «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»;

3. Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженим Рішенням ДКЦПФР від 17. 10. 2006 № 1000;

4. Положенням про депозитарну діяльність, затвердженим Рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 № 999;

5. Нормами та правилами обліку цінних паперів у Національній депозитарній системі, затвердженими Рішенням ДКЦПФР від 13.04.2000 № 40;

6. Стандартом депозитарного обліку № 1 «Загальні засади здійснення депозитарного обліку. Балансові рахунки депозитарного обліку», затвердженим рішенням Правління Національного депозитарію України від 25.10.2000 № 25/1.

Цінні папери як вид майна мають дуалістичну природу. З одного боку, власник має право ними володіти, користуватися та розпоряджатися, як і будь-яким іншим майном, а з іншого ‑ цінні папери це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Таким чином, обліку підлягають не тільки право власності на цінні папери, а й права, які посвідчені цінними паперами, що важливо для забезпечення реалізації права власності в процесі обігу цінних паперів.

У ст. 334 ЦКУ визначено момент набуття права власності за договором: «Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом».

Щодо моменту переходу та реалізації права власності на цінні папери в Національній депозитарній системі, відповідно до ст. 5 ЗУ «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»:

1) Іменні цінні папери, які випущені в документарній формі (якщо умовами емісії спеціально не зазначено, що вони не підлягають передачі), передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії).

У разі відчуження знерухомлених іменних цінних паперів право власності переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.

Права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

2) Право власності на цінні папери на пред’явника, які випущені в документарній формі, переходить до нового власника з моменту передачі (поставки) цінних паперів.

У разі відчуження знерухомлених цінних паперів на пред’явника право власності на цінні папери переходить до нового власника з моменту зарахування їх на рахунок власника у зберігача.

3) Право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача.

4) Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі ‑ виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов’язаний надавати власнику цінних паперів.

Виписка з рахунку у цінних паперах не може бути предметом правочинів, що тягнуть за собою перехід права власності на цінні папери.

5. Правочини щодо цінних паперів не підлягають нотаріальному посвідченню, якщо інше не передбачено законодавством чи угодою сторін.

6.1.2 Облік цінних паперів та їх власників у Національній депозитарній системі

Для обліку цінних паперів, депонованих власником згідно з договором про відкриття рахунку в цінних паперах, зберігач відкриває на його ім’я рахунок у цінних паперах, на якому обліковуються права власності на цінні папери, що належать депоненту, а також обмеження щодо цінних паперів депонента.

Для обліку цінних паперів, переданих зберігачем депозитарію на підставі депозитарного договору, депозитарій відкриває на ім’я зберігача рахунок у цінних паперах, на якому здійснює облік депонованих цінних паперів.

Цінні папери, депоновані емітентом на підставі договорів про обслуговування емісії цінних паперів, зараховуються на його емісійний рахунок у цінних паперах в депозитарії.

Для цінних паперів, депонованих іншими депозитаріями через кореспондентські відносини щодо цінних паперів, оформлені на підставі відповідного договору, кожен депозитарій відкриває спеціальні рахунки у цінних паперах.

Для обліку цінних паперів, депонованих управителем згідно з договором про відкриття рахунку в цінних паперах, зберігач відкриває на ім’я управителя рахунок у цінних паперах, указуючи, що рахунок відкритий для управителя для обліку цінних паперів, що належать йому на праві довірчої власності, а також обмеження щодо цих цінних паперів.

Обіг цінних паперів, записаних на рахунок у цінних паперах на підставі депозитарного договору, обслуговується виключно шляхом переведення їх на відповідний рахунок у цінних паперах у депозитарії. При виконанні клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів між зберігачами, а також при проведенні операцій емітента, зміни на рахунках у цінних паперах і на грошових рахунках вносяться одночасно.

Облік прав власності на іменні цінні папери, випущені в документарній формі (акції, облігації підприємств, облігації місцевих позик, інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати), здійснюється реєстроутримувачами.

Для обліку загальної кількості випущених іменних цінних паперів та їх розподілу між зареєстрованими особами та емітентом реєстроутримувач відкриває в системі реєстру емісійні й особові рахунки емітента та зареєстрованих осіб.

На цих рахунках має бути забезпечено відокремлений облік цінних паперів різних випусків, а на особових рахунках емітента та власників цінних паперів ‑ також відокремлений облік обтяжених зобов’язаннями або заблокованих цінних паперів за кожним фактом їх блокування або обтяження зобов’язаннями.

Емітенту в системі реєстру відкриваються 2 (два) типи рахунків:

1. емісійний рахунок, на якому окремо за кожним випуском обліковуються цінні папери, випуск яких зареєстровано;

2. особовий рахунок емітента, на якому обліковуються іменні цінні папери певного випуску за окремими групами:

• зареєстровані у випуску, але не розміщені;

• розміщенні, але не сплачені;

• викуплені емітентом.

Особові рахунки власників відкриваються при реєстрації власників у системі реєстру.

Знерухомлені іменні цінні папери документарної форми існування, які були передані власниками номінальному утримувачу (депозитарію та/або зберігачу) для здійснення операцій у Національній депозитарній системі в бездокументарній формі, обліковуються в системі реєстру на особовому рахунку номінального утримувача.

6.1.3 Порядок взаємодії торговця цінними паперами з реєстроутримувачем і зберігачем цінних паперів

При здійсненні дилерської діяльності торговець цінними паперами придбаває іменні цінні папери на своє ім’я як власник. Переоформлення прав власності здійснює реєстроутримувач, якому торговець повинен надати такі документи:

1. передавальне розпорядження, складене від імені зареєстрованої особи (продавця);

2. сертифікат цінних паперів власника, який передає цінні папери (продавця);

3. оригінал або нотаріально засвідчена копія цивільно-правового договору;

4. копія ліцензії торговця цінними паперами, засвідчена його печаткою (для підтвердження її достовірності пред’являється оригінал ліцензії або нотаріально засвідчена копія);

5. оригінали або копії документів, засвідчені у визначеному законодавством порядку, які підтверджують правомірність участі та повноваження третіх осіб щодо внесення відповідних змін до системи реєстру від імені зареєстрованої особи (у разі укладання договору або подання документів до реєстроутримувача за участю третіх осіб);

6. анкета юридичної особи – торгівця цінними паперами.

Для відкриття особового рахунку торговцю цінними паперами (як новому власнику) додатково до анкети та документів, які є підставою для внесення змін до системи реєстру, надаються:

1. копія свідоцтва про державну реєстрацію;

2. копія установчих документів, засвідчена нотаріально чи органом державної реєстрації;

3. копія документа, який підтверджує призначення на посаду осіб, які мають право діяти від імені юридичної особи – торговця цінними паперами без довіреності, засвідчена підписом керівника та печаткою;

4. копія виданої банком довідки про відкриття поточного рахунку.

За результатами переоформлення прав власності реєстроутримувач оформляє та видає торговцю як власнику сертифікат цінного паперу.

При здійсненні діяльності з андерайтингу, торговець укладає договір з емітентом про розміщення випуску іменних цінних паперів (чи додаткового випуску). Ураховуючи, що після закінчення розміщення цінних паперів відомості про нових власників та належні їм цінні папери повинні вноситися до системи реєстру, торговець цінними паперами (андерайтер) зобов’язаний вести облік розміщення в журналі розміщення цінних паперів, реквізити і порядок ведення якого визначається Положенням про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затверджене рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 № 1000 (Розділ VI).

Журнал обов’язково ведеться в паперовій формі (з прошитими та пронумерованими сторінками), підписується посадовими особами та скріплюється печатками емітента та торговця цінними паперами (андерайтера), призначеного для організації розміщення цінних паперів цього випуску.

При здійсненні брокерської діяльності торговець цінними паперами може виконувати представницькі функції для власника іменних цінних паперів (документарна форма випуску цінних паперів). Повноваження на переоформлення прав власності, внесення змін до анкетних даних, отримання інформації з системи реєстру визначаються у відповідних документах, які подаються реєстроутримувачу.

Діяльність з управління цінними паперами торговець цінними паперами (управитель) здійснює на підставі договору про управління цінними паперами клієнта (установника управління).

У разі, якщо іменні цінні папери випущені в документарній формі, управителю в системі реєстру відкривається окремий особовий рахунок, на якому обліковуються права власності щодо цінних паперів, які належать установнику управління (клієнту), а також обмеження щодо цих цінних паперів.

При бездокументарній формі існування для обліку цінних паперів, у відношенні яких здійснюється управління за договором про управління цінними паперами, відкрити у зберігача рахунок у цінних паперах юридичній або фізичній особі, що є установником управління, може управитель, з яким укладений цей договір.

Управитель у відношенні цінних паперів, переданих йому в управління, протягом дії договору про управління є керуючим рахунку установника управління. Протягом дії цього договору чи до отримання від установника управління письмового розпорядження про припинення (відміну) усіх або певних повноважень управителя всі операції щодо переданих в управління цінних паперів здійснюються зберігачем виключно за розпорядженнями керуючого рахунком ‑ управителя.