Динаміка членства у громадських та політичних організаціях по макрорегіонах, %

Макрорегіони	1994	2004	2005
Центр	16,7	16,1	13,4
Захід	21,9	23,9	16,0
Схід	14,8	12,9	17,7
Південь	16,0	13,9	18,9
Загалом по Україні	17,0	16,2	16,3

Джерело: [166, 115].

Отримані дані вказують на незначну динаміку відмінностей у залученості громадян України до громадських або політичних організацій між регіонами. За останні 11 років цей показник не зазнав значних змін незалежно від регіону. Виняток становить помітне зниження рівня членства на Заході та, навпаки, зростання − на Півдні. В цілому ж по країні впродовж періоду соціологічного спостереження ситуація залишається фактично незмінною. Останній результат слугує підтвердженням пасив­ності не тільки пересічних громадян, а й самих суб’єктів соці­ально-політичної діяльності, насамперед первинних структур політичних партій та громадських організацій.

Результати масових опитувань фіксують загальне зменшен­ня участі людей у політичних мітингах та контактування з активістами політичних партій, порівняно з початковим періодом державної незалежності України. Така тенденція є характерною для всіх регіонів. Так, рівень участі мешканців Західного регіону в політичних мітингах у листопаді 1991 року був найвищим в Україні, однак у 2004 році помітно скоротився і за цим показником зрівнявся зі Східним регіоном. Останній, єдиний з усіх регіонів не відзначився ні трохи відчутним скороченням участі громадян у політичних мітингах. Що ж до контактів з активістами політичних партій, то в листопаді 1991 року в Західному регіоні люди були активнішими, ніж на Півдні та Сході, але не відрізнялися за цим показником від Центру. Згідно з опитуванням 2004 року, Західний регіон став єдиним, де на той час не відбулося значного скорочення таких контактів.

Останній результат, цілком можливо, не тільки є наслідком недостатньої соціальної активності пересічних громадян, а й по­яснюється малопотужною організаційною інфраструктурою про­відних суб’єктів політичної діяльності на регіональному рівні.

Дані моніторингового опитування 2005 року свідчать про значні регіональні відмінності під час Помаранчевої революції. Так, брали участь в акціях в Києві та інших населених пунктах і допомагали учасникам масових акцій протесту половина грома­дян у Західному регіоні, чверть – у Центральному і значно менше – на Сході та Півдні (відповідно 8 % та 5 %).

У табл. 6 відображено динаміку участі в мітингах і контакту­вання з активістами (в цьому разі не йдеться ані про частоту участі, ані про інтенсивність контактів).

Таблиця 6

Динаміка участі в політичних мітингах та контактування з політичними активістами, %

Макрорегіони	Участь у мітингах				Контактування з активістами
	листопад 1991		2004		листопад 1991		2004
	так	ні	так	ні	так	ні	так	ні
Центр	16,0	78,2	9,7**	89,1	19,0	73,2	11,2**	86,2
Захід	23,4	72,1	17,2*	80,1	24,2	69,4	18,5	76,9
Схід	13,4	83,0	12,2	85,8	15,6	81,2	7,3**	87,2
Південь	14,4	81,3	7,8**	89,1	16,1	79,6	8,5**	87,1
Загалом по Україні	16,5	78,9	11,1**	86,7	18,5	76,1	10,9**	85,0

* відмінності значимі на рівні 0,05.

** відмінності значимі на рівні 0,01.

Джерело: [166, 116].

Готовність до соціального протесту розглядається як наяв­ний рівень здатності пересічних громадян впливати на перебіг політичного процесу. Операціоналізація регіонального виміру цього показника політичної культури здійснювалася на підставі таких емпіричних індикаторів: здатність респондентів до проти­дії уряду України та місцевій владі у випадку, коли вони утискають їхні права й інтереси; готовність опитаних взяти участь у різних заходах відстоювання своїх прав та інтересів. Упродовж 11 років частина українських громадян, здатних (хоча б на вербальному рівні) протидіяти рішенням уряду, які утискають їхні права й інтереси, залишилася незначною. Після подій Помаранчевої революції відбувається відчутне зростання цього показника в цілому по Україні. У регіональному вимірі помітне зростання кількості здатних вплинути на уряд зафіксо­вано лише в Центрі.

Таблиця 7