- •Практикум
- •Кафедра "Методи та прилади контролю якості і сертифікації продукції"
- •Практикум
- •Практичне заняття №1 розрахунок ймовірнісних характеристик інформаційних сигналів
- •1.1 Основні теоретичні відомості
- •1.2 Методичні рекомендації для розв’язування задач (на прикладах)
- •Задача 1.4 Щільність ймовірності кривої, яка огинає вузькосмуговий процес Гауса, описується таким виразом:
- •1.3 Завдання для самостійної роботи
- •Задача 1.9 Функція розподілу стаціонарної випадкової напруги u(t) має вигляд:
- •1.4 Запитання для самоконтролю
- •Практичне заняття №2 розрахунок кореляційних функцій аналогових інформаційних сигналів
- •2.1 Основні теоретичні відомості
- •2.2 Методичні рекомендації для розв’язування задач (на прикладах)
- •Задача 2.8 При заданій графічно спектральній щільності середньої потужності (рис.2.9) визначити кореляційну функцію стаціонарного випадкового процесу.
- •2.3 Завдання для самостійної роботи
- •Задача 2.13 Визначити кореляційну функцію і дисперсію стаціонарного випадкового процесу, який володіє спектральною щільністю середньої потужності
- •2.4 Запитання для самоконтролю
- •Розрахунок коефіцієнтів ряду фур’є при апроксимації періодичних сигналів
- •3.1 Основні теоретичні відомості
- •3.2 Методичні рекомендації для розв’язування задач (на прикладах)
- •3.3 Завдання для самостійної роботи
- •3.4 Запитання для самоконтролю
- •Практичне заняття №4 розрахунок спектральних характеристик аналогових інформаційних сигналів
- •4.1 Основні теоретичні відомості
- •4.2 Методичні рекомендації для розв’язування задач (на прикладах)
- •Кореляційна функція записується виразом:
- •4.3 Завдання для самостійної роботи
- •4.4 Запитання для самоконтролю
- •5.2 Методичні рекомендації для розв’язування задач (на прикладах)
- •5.3 Завдання для самостійної роботи
- •5.4 Запитання для самоконтролю
- •6.2 Методичні рекомендації для розв’язуванню задач (на прикладах).
- •6.3 Завдання для самостійної роботи
- •6.4 Запитання для самоконтролю
- •Практичне заняття №7 цифрове обчислення кореляційних функцій дискретизованих періодичних і випадкових сигналів
- •7.1 Основні теоретичні відомості
- •7.2 Методичні рекомендації для розв’язування задач (на прикладах)
- •7.3 Завдання для самостійної роботи
- •7.4 Запитання для самоконтролю
- •8.2 Методичні рекомендації для розв’язування задач (на прикладах)
- •8.3 Завдання для самостійної роботи
- •8.4 Запитання для самоконтролю
8.2 Методичні рекомендації для розв’язування задач (на прикладах)
Задача 8.1 Побудувати і дослідити при різних значеннях періоду дискретизації, частоти дискретизації і кількості вибірок спектральні функції і амплітудний спектр сигналу, поданого на рис. 8.1, який зображає залежність f(t) для струму в резонансному контурі від стадії збудження до згасаючого коливання:
. (8.11)
Н а рис. 8.2 показана дискретизована функція (8.11), яка відповідає вибіркам її значень через проміжок часу в 0,2 с протягом 10 с. Таким чином, дискретизовану функцію характеризують:
- період дискретизації Ta=0,2с;
- частота дискретизації fa=5 Гц; (8.12)
- сумарний час спостереження NTa=10c;
- кількість виборок N=50.
Амплітудний спектр |F(jω)|, обчислений згідно алгоритму (8.1)–(8.2), для неперервного в часі сигналу з постійною затухання T=2с та частотою f=1/π c-1 записується виразом
, (8.13)
і характеризується максимумом при ω≈2с-1.
Графічне зображення спектру (8.13) подається на рис. 8.3а.
Рисунок 8.1 - Досліджувана функція
Рисунок 8.2 - Дискретизована функція
Для знаходження спектральної функції дискретизованої функції Fn(jω), спочатку визначаємо її періодичність, яка характеризується круговою частотою, обчисленою за формулою
(8.14)
Згідно з умови дискретизації (8.12) =0,2с, що відповідає частоті дискретизації 5 Гц.
, с–1 (8.15)
а)
а — спектр, обчислений за формулою (8.13);
б — спектр, обчислений за формулою (8.17) при Ta=0,2с;
в — спектр, обчислений за формулою (8.17) при Ta=0,1с.
Рисунок 8.3— Амплітудний спектр функції, зображеної на рис 8.1
Продовження рисунку 8.3
б)
в)
Амплітуди частотного спектра ДТФ можна обчислити для всіх N=50 дискретних частот ωk, які згідно з (8.8) знаходяться одна від одної на відстані 2π/NTa=0,2c–1. Отримана послідовність виборок при дискретизації функції (8.11) згідно з (8.12) подана в табл. 8.1.
Таблиця 8.1 – Значення виборок функції
-
Номер витягу
Момент часу витягу
Значення дискретизованої функції
0
1
2
3
…
47
48
49
0
0,2
0,4
0,6
…
9,4
9,6
9,8
0
1,0571
1,7620
2,0714
…
-0,0014
0,0085
0,0152
Враховуючи, що для знаходження спектральної функції дискретизованої функції Fn(jω) необхідно перемножувати ДТФ із значенням Ta, то використовуючи (8.6) отримуємо
. (8.16)
Для модуля спектральної функції за допомогою (8.16) і (8.4) отримуємо кінцевий вираз:
(8.17)
При ωk= π c–1 останнє рівняння має такі числові значення
Аналогічно визначаються амплітуди і для всіх інших значень частоти.
Амплітудний спектр |Fn(jω)| дискретизованої функції, обчислений згідно з (8.17), зображений на рис. 8.3б. 3 його виду слідує, що спектри, які повторюються з частотою ω=10π перекриваються. в діапазоні близькому до (12...20) с–1, що не дає можливості оцінити амплітуду спектру на цих частотах і свідчить про занадто низьку частоту виборок.
З метою збільшення кругової частоти періодичності спектральної функції Fn(jω) згідно з (8.14) необхідно зменшити період дискретизації Ta. Тому збільшимо частоту дискретизації в два рази, що буде відповідати таким характеристикам дискретизованої функції:
період дискретизації Ta=0,1с;
частота дискретизації fa=10 Гц; (8.19)
сумарний час спостереження NTa=10c;
кількість виборок N= 100.
Спектральна функція Fn(jω) має кругову частоту, яка обчислена згідно з (8.14) і становить ω=2π/0,1, с–1
Всього можна обчислити амплітуди для 100 дискретизованих частот ωк, які згідно з (8.8) знаходяться на відстані 2π/NTa=0,6 с–1 одна від одної. Амплітудний спектр, який при цьому отримаємо, зображено на рис. 8.3в. З його виду очевидно, що перекриття зникли внаслідок достатньо високої частоти дискретизації і отриманий графік дає можливість в повній мірі зробити висновки про вид і форму амплітудного спектру досліджуваного сигналу.