10.4. Вимоги до звіту
10.4.1. Навести результати проведених дослідів, результати Фур’є-аналізу вихідної напруги для кожної з досліджених схем, осцилограми вихідної напруги.
10.4.2. Побудувати залежності “вхід-вихід” для кожної зі схем, зовнішню характеристику підсилювача, його частотну характеристику і залежність величини коефіцієнта гармонік від величини вихідного сигналу.
10.4.3. Усі отримані результати повинні мати необхідні пояснення і обґрунтування.
10.5. Завдання до самотестування і атестації
10.5.1. У чому полягає суть режиму класу В?
10.5.2. У чому полягають переваги двотактного підсилювача перед однотактним?
10.5.3. Які переваги дає режим класу АВ?
10.5.4. Привести різні типи схем двотактних підсилювачів на однотипних і комплементарних транзисторах, з однополярним і двополярним живленням і обґрунтувати їх позитивні сторони і недоліки.
10.5.5. Пояснити необхідність фазоінверсного каскаду.
10.5.6. Чи є повністю симетричними виходи фазоінверсного каскаду? Обґрунтувати своє пояснення.
10.5.7. У чому полягають недоліки підсилювача, який працює у режимі класу АВ?
10.5.8. Для кожної з досліджених схем обґрунтувати можливість їх роботи у режимі короткого замикання; у режимі холостого ходу.
10.6. Додаток
Таблиця варіантів до схем лабораторної роботи.
Номер варіанту |
Тип транзистора |
Номер варіанту |
Тип транзистора |
Номер варіанту |
Тип транзистора |
1 |
MMBR571 |
6 |
2N5223 |
11 |
2N3702 |
2 |
MMBR901 |
7 |
2N2712 |
12 |
2N4291 |
3 |
2N2714 |
8 |
T122 |
13 |
MPS3702 |
4 |
2N3390 |
9 |
T501 |
14 |
T309 |
5 |
2N4410 |
10 |
ВС107ВР |
15 |
T396 |
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11
Дослідження схем диференційних підсилювачів
на транзисторах
11.1. Мета роботи
Вивчення особливостей роботи і характеристик диференційних підсилювачів на транзисторах.
11.2. Використання пакету ЕWВ для виконання роботи
Диференційний підсилювач є одним з основних каскадів операційного підсилювача, який буде розглядатись у наступних роботах. Найпростіший диференційний підсилювач, що приведен на рис. 11.1, складається з двох однакових плечей, кожне з яких містить транзистор та опір навантаження. Вихідний сигнал знімається між точок 1 і 2, як різниця вхідних сигналів U1 і U2. Найважливішими параметрами диференційного підсилювача є коєфіціент підсилення диференційної складової сигнала та коєфіціент придушення синфазної складової, які залежать від вхідного опору.
Для дослідження характеристик диференційного підсилювача у лабораторній роботі використовується схема підсилювача зі “струмовим дзеркалом” в якості навантаження (рис. 11.2).
Рис. 11.1
Аналізуючи цю схему, можна обчислити вхідний і вихідний опір підсилювача, а також виділити синфазні, протифазні і парафазні складові вхідного сигналу. Вихідна характеристика аналізується за допомогою осцилографа.
Рис. 11.2