8.5. Завдання до самотестування і атестації

8.5.1. Пояснити вплив зворотних зв’язків на величину вхідного і вихідного опорів каскаду, на його частотні характеристики.

8.5.2. Пояснити вплив зворотних зв’язків на характеристику вхід-вихід підсилювача.

8.5.3. Пояснити вплив зворотних зв’язків на лінійність характеристик підсилювача.

8.6. Додаток

Таблиця варіантів до схеми, що приведена на рис. 8.1.

Номер варіанту	RН , кОм	RК , кОм	RЕ , Ом
1	2	8	0,6
2	4	15	1,3
3	5	20	1,8
4	7	30	2,8
5	8	35	3,2
6	10	45	4,2
7	11	50	4,8
8	13	55	5,3
9	14	60	5,8
10	15	65	6,3
11	16	70	6,8
12	17	80	7,8
13	18	85	8,3
14	19	90	8,8
15	20	95	9,3

Лабораторна робота № 9 Компенсаційні стабілізатори напруги і струму

9.1. Мета роботи

Вивчення основних характеристик компенсаційних стабілізаторів напруги і струму.

9.2. Використання пакету ewb для виконання роботи

Спочатку проводиться дослідження стабілізатора напруги, схема якого наведена на рис. 9.1, що поєднує у собі параметричний стабілізатор напруги з резистором R1 і стабілітроном VD та емітерний повторювач на транзисторі VT з резистором навантаження R2.

Рис. 9.1

Рис. 9.2

Друга схема (рис. 9.2.) – компенсаційний стабілізатор напруги з транзисторним підсилювачем. Схема побудована на основі послідовного регулюючого елемента – транзистора VT2, керування яким забезпечується однокаскадним транзисторним підсилювачем, виготовленим на транзисторі VT1. Підсилювач забезпечує підсилення сигналу різниці між частиною вихідної напруги, що знімається за допомогою опорів R3-R-R4 і опорної напруги. Остання формується за допомогою опору R1 і стабілітрона VD1. На схемі сигнал різниці може бути отриманий за допомогою вольтметрів V1 і V2. Вихідна напруга підсилювача контролюється за допомогою вольтметра V4. Контроль вихідних параметрів стабілізатора забезпечується за допомогою вольтметра V5 і амперметра A1. Падіння напруги на регулюючому транзисторі VT2 контролюється вольтметром V3. Схема і контрольно-вимірювальні прилади дають можливість детально встановити залежності між напругами в контрольних вузлах схеми, отримати експериментальні залежності між напругами на вході і виході, між струмом і напругою на виході. Установка допоміжного джерела змінної напруги послідовно з джерелом живлення або заміна ідеального джерела живлення мостовим випрямлячем з ємнісним фільтром дозволяють оцінити фільтруючі властивості компенсаційного стабілізатора, а також запропонувати шляхи і схеми для підвищення коефіцієнта стабілізації і фільтруючих властивостей стабілізатора напруги.

Схеми, що наводяться на рис. 9.3, дозволяють дослідити найбільш поширені схеми стабілізаторів струму, які використовуються в аналоговій схемотехніці. Обидві схеми називаються “струмове дзеркало”.

Особливість схеми, що наведена на рис. 9.3, а, полягає у тому, що навантаження не має безпосереднього зв’язку з загальною шиною, а в схемі, що представлена на рис. 9.3, б, навантаження приєднано безпосередньо до загальної шини. Обидві схеми дають можливість отримати залежності “вхід-вихід” і зовнішні характеристики стабілізаторів.

Рис. 9.3