79. За допомогою редактора формул можна утворювати складні математичні вирази, вибираючи символи з панелі інструментів та, вводячи змінні та числа. При утворенні формул розмір шрифтів, інтервали та формати автоматично регулюються для збереження відповідності математичних типів. Змінювати форматування можна й у процесі роботи. Існує також можливість перевизначати автоматичні стилі. Для створення більш складних формул (багаторядкових, із звичайними дробами, інтегралами тощо) в Microsoft Word вбудований редактор формул MS Equation.

• Виберіть команду «Объект...» у меню «Вставка» та у полі «Тип объекта» вкладки «Создание» виберіть «Microsoft Equation 2.0».

Після виконання цієї команди перейдемо в режим введення та редагування формул. Основними елементами вікна в цьому режимі є область для введення формули (прямокутник із заштрихованою межею) та панель інструментів «Формула»

• Ви можете, використовуючи команду «Настройка...» у меню «Сервис», помістити на стандартну панель інструментів кнопку, за допомогою якої редактор формул буде викликаний відразу. На панелі «Формула» міститься кілька кнопок, кожна з яких відкриває групу елементів формули. Вибравши необхідний елемент, його потрібно заповнити числами, вводячи їх з клавіатури у відповідні області.

Формули можна форматувати, скориставшись командами головного меню редактора формул (меню Формати, Стиль, Розмір тощо)

80. Рядок меню містить такі пункти:

Файл - робота з файлами документів;

Правка - редагування документів;

Вид - перегляд документів;

Вставка - вставка в документ малюнків, діаграм, поточної дати і часу, формул та інших об'єктів;

Формат - форматування документів (встановлення шрифтів, параметрів абзацу);

Сервис - сервісні функції (перевірка орфографії, встановлення параметрів настроювання Word);

Таблица - робота з таблицями;

Окно - робота з вікнами документів;

? - довідкова інформація про Word.

81. За допомогою редактора формул можна утворювати складні математичні вирази, вибираючи символи з панелі інструментів та, вводячи змінні та числа. При утворенні формул розмір шрифтів, інтервали та формати автоматично регулюються для збереження відповідності математичних типів. Змінювати форматування можна й у процесі роботи. Існує також можливість перевизначати автоматичні стилі.

Виклик редактора формул

Щоб викликати редактор формул, виконайте одну з наступних процедур.

·      Виберіть команду «Объект...» у меню «Вставка» та у полі «Тип объекта» вкладки «Создание» виберіть «Microsoft Equation 2.0».

·      Ви можете, використовуючи команду «Настройка...» у меню «Сервис», помістити на стандартну панель інструментів кнопку , за допомогою якої редактор формул буде викликаний відразу.

·      Якщо вам необхідно редагувати готову формулу, просто двічі натисніть на ній кнопкою миші.

·      Виділіть формулу та виберіть команду «Объект Формула» у меню «Правка», а потім виконайте підкоманду «Открыть».

·      Запустіть редактор формул як окреме застосування.

Панель інструментів редактора формул містить два ряди кнопок. Кнопки нижнього ряду створюють своєрідні шаблони, які містять поля для введення символів. Так, наприклад, для введення звичайного дробу слід вибрати відповідний шаблон, який має два поля: чисельник і знаменник. Заповнення цих полів може здійснюватися як з клавіатури, так і за допомогою елементів управління верхнього рядка. Переходи між полями виконуються за допомогою клавіш управління курсором. Введення і редагування формул завершується натисканням клавіші ESC або закриттям панелі редактора формул. Можна також клацнути лівою кнопкою миші будь-де в поле документа поза області введення формули. Введена формула автоматично вставляється в текст як об'єкт. Далі її можна перемістити в будь-яке інше місце документа через буфер обміну (CTRL + X - вирізати; CTRL + V - вставити). Для редагування формули безпосередньо в документі досить виконати на ній подвійне клацання. При цьому автоматично відкривається вікно редактора формул.

82. У документах Microsoft Word можна використовувати два типи графічних об'єктів: малюнки і зображення.

Малюнки — об'єкти векторної природи (лінії, прямі і криві, геометричні фігури, стандартні і нестандартні). Найпростіші засоби для їхнього створення є в самому текстовому процесорі. Зображення — растрові об'єкти. Текстовий процесор не має засобів для їхнього створення, тому вони вставляються як зовнішні об'єкти з файлу, підготовленого іншими засобами (графічним редактором, за допомогою сканера, цифрової камери, графічного планшета). Малюнки вставлені в документ можна редагувати безпосередньо на місці. Зображення вставляють у документ методом зв'язування або впровадження. Їхнє редагування засобами текстового процесора можливо, але тільки в обмежених межах.

Створення і редагування малюнків. Для роботи з векторними малюнками служить панель інструментів Рисование (Вид > Панель инструментов > Рисование.

Основним засобом цієї панелі, призначеним для створення найпростіших об'єктів, є список, що розкривається, Автофигуры. У його категоріях представлені заготовки для створення ліній, прямих і кривих, найпростіших геометричних фігур, фігурних стрілок і виносних ліній, креслярських елементів для блок-схем і функціональних схем та інше.

Для створення текстових елементів, приєднаних до автофігур або малюнків, служить спеціальний засіб Надпись (Вставка > Надпись). Створивши автофігуру, поруч створюють елемент Надпись. У полі напису вводять необхідний текст, після чого напис можна редагувати. Її розмір підганяють під розмір тексту, що міститься в ній, перетаскуванням маркерів. Інші властивості напису задають у діалоговому вікні Формат надписи, що для виділеного напису відкривають командою Формат > Надпись.

Робота з зображеннями Під зображеннями розуміються растрові графічні об'єкти, виконані сторонніми програмними засобами або отримані з зовнішнього джерела. Вони вставляються в документ методом зв'язування або вставляння. Загальна команда для вставки таких об'єктів — Вставка > Рисунок> Из файла. По цій команді відкривається стандартне діалогове вікно Добавить рисунок, у якому і виробляється вибір файлу, що містить зображення. Основна частина інструментів для настроювання властивостей зображень у текстовому документі зосереджена на панелі інструментів Настройка изображения (Вид > Панель инструментов > Настройка изображения).

83. 1.    Виберіть команду Таблиця Добавити Таблиця.

З’явиться діалогове вікно Вставка таблиці).

2.            Введіть потрібне число стовпців в поле Число стовпців.

3.            Введіть потрібне число рядків в поле Число рядків.

4.     В группі Автопідбір ширини стовпців потрібно вибрати один з трьох перемикачів:

~      Постійна. можна вибрати Авто, а це означає, що ширина стовпця буде залежити від тексту, поміщеного в стовпець. Інші параметри цього значення визначаються в сантиметрах.

~      По змісту. Ширина стовпця буде залежити від самого довгого рядка, поміщеного в стовпець.

~      По ширині вікна. Ширина таблиці встановлюється на основі ширини вікна, в якому відображається таблиця.

5.     Якщо клацнути на кнопку автоформат, зявиться діалогове вікно Автоформат таблиці.

6.     В списку Формати потрібно клацнути на одному з форматів таблиці, і якщо формат не влаштовує користувача то він може змінювати всі доступні параметри в цьому діалоговому вікні.

У вікні Зразок буде показан зразок таблиці, створеної з використанням вибраного формату. При установці якого-небудь вспоміжного перемикача в групі Змінити оформлення у вікні Зразок будуть відображені всі змін. зв’язані з цим перемикачем.

7.     Після вибору формату таблиці і зв’язаних з ним параметрів потрібно клацнути на кнопці ОК.

Знову з’явиться вікно Вставка таблиці.

8.     Клацніть по кнопці ОК.