- •Лекція 7 об'ємний напружений стан
- •7.1 Компоненти напруженого стану. Тензор напружень
- •Лекція 8 складний опір
- •8.1 Косий згин. Визначення нормальних напружень
- •8.2 Розрахунок на міцність при косому згині
- •8.3 Поза центровий розтяг або стиск стержня. Визначення нормальних напружень
- •8.4 Розрахунок на міцність при позацентровому розтягу-стиску
- •Лекція 9 узгин з крученням
- •9.1 Побудова епюр згинальних і крутних моментів
- •9.2 Аналіз напруженого стану. Визначення головних напружень
- •9.3 Зведений момент. Розрахунок на міцність
- •Лекція 10 загальні методи визначення переміщень
- •1О.1 Метод Мора
- •10.2 Обчислення інтегралів Мора за способом Верещагіна
- •10.3 Обчислення інтеграла Мора за формулою Сімпсона-Корноухова
- •Лекція 11 статично невизначені системи
- •11.1 Ступінь статично невизначеної системи
- •Стійкість стиснутих стержнів
- •11.3 Поняття про стійкі і нестійкі форми рівноваги
- •Лекція 12
- •12.1 Визначення критичної сили за формулою Ейлера
- •12.2 Межі придатності формули Ейлера. Формула Ясинського
- •Лекція 13 коливання систем з одним ступенем вільності
- •13.1 Основні поняття теорії коливань
- •13.2 Вільні коливання балки з одним ступенем вільності
- •13.3 Вимушені коливання систем з одним ступенем вільності
- •Лекція 14 ударні навантаження. Динамічний коефіцієнт при ударі
- •14.1 Основні поняття і припущення
- •14.2 Поздовжній удар
- •14.3 Поперечний удар
- •14.4 Крутильний удар
- •Типи циклів напружень. Границя витривалості і криві витривалості
- •15.3 Основні фактори, які впливають на втомну міцність
- •Компоненти напруженого стану. Тензор напружень 30
- •Косий згин. Визначення нормальних напружень 35
12.2 Межі придатності формули Ейлера. Формула Ясинського
Виведення формули Ейлера грунтується на законі Гука, який дійсний доти, поки напруження не перевищує межі пропорційності σпц. Для визначення меж застосування формули Ейлера знайдемо критичне напруження в стержні σкр,яке виникає під дією критичної сили. Розділивши Fкр на площу поперечного перерізу стержня А, одержимо
(12.12)
де ітіп = — мінімальний радіус інерції поперечного перерізу стержня; λ — гнучкість стержня, безрозмірна величина. Формулою Ейлера можна користуватися тільки тоді, коли
Отже,
(12.13)
Величину, яка стоїть у правій частині (12.13), називають граничною гнучкістю і позначають гр. Так, для Ст3 маємо σпц = 200МПа, а E=2*105МПа,
тоді
гр=
Якщо гнучкість стержня менша від гр , то формулами Ейлера (12.11) і (12.12) користуватись не можна. Так, для сталі Ст3 при гнучкостях 405≤ <100 критичне напруження визначається за емпіричною формулою Ясинського
(12.14)
де α=310 МПа, b = 1,14 МПа — коефіцієнти, які визначаються з дослідів.
При гнучкостях <40 за критичне напруження приймається σТ=240МПа.
Отже, для стержнів з матеріалу Ст3 з малою гнучкістю ( <40) σкр = σТ; з середньою гнучкістю (40≤ < 100) ; з великою гнучкістю ( ≥100) . Графік залежності σкр від для стержнів з маловуглецевої сталі Ст3 зображено на рис. 12.3.
Лекція 13 коливання систем з одним ступенем вільності
13.1 Основні поняття теорії коливань
Пружні системи, що зазнають коливань, поділяються за числом ступенів вільності. Числом ступенів вільності називається кількість незалежних координат, що визначають положення мас системи.
Наприклад, проста балка з прикріпленим до неї вантажем з масою т (рис. 13.1 а), вісь якої коливається у вертикальній площині, буде системою з одним ступенем вільності, коли масою балки можна нехтувати порівняно з масою вантажу. Положення вантажу при коливаннях визначається лише однією координатою — переміщенням у його центр ваги відносно положення рівноваги. Аналогічно, балка з двома прикріпленими до неї вантажами з масами m1, і m2 (рис. 13.1 б), буде системою з двома ступенями вільності.
Залежно від характеру сил, що підтримують коливання, розрізняють вільні і вимушені коливання. Вільними називаються коливання, що відбуваються під дією одних лише сил пружності системи. У реальних умовах вільні коливання внаслідок дії сил опору поступово затухають і система приходить у стан спокою. Вимушені коливання відбуваються при активній дії зовнішніх сил, здебільшого періодичних, які підтримують коливальний рух. Залежно від напрямку коливань відносно осі стержня розрізняють його поздовжні, поперечні і крутильні коливання.