- •Лекція 7 об'ємний напружений стан
- •7.1 Компоненти напруженого стану. Тензор напружень
- •Лекція 8 складний опір
- •8.1 Косий згин. Визначення нормальних напружень
- •8.2 Розрахунок на міцність при косому згині
- •8.3 Поза центровий розтяг або стиск стержня. Визначення нормальних напружень
- •8.4 Розрахунок на міцність при позацентровому розтягу-стиску
- •Лекція 9 узгин з крученням
- •9.1 Побудова епюр згинальних і крутних моментів
- •9.2 Аналіз напруженого стану. Визначення головних напружень
- •9.3 Зведений момент. Розрахунок на міцність
- •Лекція 10 загальні методи визначення переміщень
- •1О.1 Метод Мора
- •10.2 Обчислення інтегралів Мора за способом Верещагіна
- •10.3 Обчислення інтеграла Мора за формулою Сімпсона-Корноухова
- •Лекція 11 статично невизначені системи
- •11.1 Ступінь статично невизначеної системи
- •Стійкість стиснутих стержнів
- •11.3 Поняття про стійкі і нестійкі форми рівноваги
- •Лекція 12
- •12.1 Визначення критичної сили за формулою Ейлера
- •12.2 Межі придатності формули Ейлера. Формула Ясинського
- •Лекція 13 коливання систем з одним ступенем вільності
- •13.1 Основні поняття теорії коливань
- •13.2 Вільні коливання балки з одним ступенем вільності
- •13.3 Вимушені коливання систем з одним ступенем вільності
- •Лекція 14 ударні навантаження. Динамічний коефіцієнт при ударі
- •14.1 Основні поняття і припущення
- •14.2 Поздовжній удар
- •14.3 Поперечний удар
- •14.4 Крутильний удар
- •Типи циклів напружень. Границя витривалості і криві витривалості
- •15.3 Основні фактори, які впливають на втомну міцність
- •Компоненти напруженого стану. Тензор напружень 30
- •Косий згин. Визначення нормальних напружень 35
13.2 Вільні коливання балки з одним ступенем вільності
Розглянемо вільні коливання системи з одним ступенем вільності, наприклад, невагомої балки з прикріпленим до неї вантажем вагою Р (рис.13.2 а). Під дією ваги Р балка зігнеться і вантаж зміститься вниз на величину
(13.1)
де с — жорсткість балки.
Приймемо координатну вісь ОY з початком у центрі ваги вантажу після його статичного переміщення. Якщо вантаж змістити вниз на величину у і потім відпустити, то він почне коливатися під дією пружної реакції балки відносно рівноважного положення О, яке він займав при статичній деформації балки.
Нехай у довільний момент часу t вантаж рухається вниз. На нього діє сила Р напрямлена вниз і сила пружної реакції балки Fпр напрямлена вгору (рис.13.2 б). За другим законом Ньютона
(13.2)
де .
Підставляючи (13.1) в (13.2), одержимо
(13.3)
Одержане рівняння — це диференціальне рівняння вільних коливань системи з одним ступенем вільності. Вводячи позначення
(13.4)
запишемо рівняння (13.3) у вигляді
(13.5)
Загальний розв'язок цього рівняння
(13.6)
де А, — довільні сталі інтегрування.
Це рівняння називається рівнянням вільних коливань системи. Графік цих коливань показаний на рис. 13.2, б.
Стала А, тобто величина найбільшого відхилення вантажу від рівноважного положення, називається амплітудою коливань, стала — їх початковою фазою. З рівняння (13.6) видно, що переміщення у повторюється через проміжок часу Т що називається періодом коливань i
(13.7)
Величина = 2 /Т, що є числом коливань системи за 2 секунд, називається коловою частотою коливань.
На основі залежності (13.4) видно, що
(13.8)
і не залежить від початкових умов.
Враховуючи, що m=P/g і с = Р/ , можна колову частоту вільних коливань записати так
(13.9)
Формули (13.8), (13.9) справедливі як для поздовжніх, так і для крутильних вільних коливань систем з одним ступенем вільності.
13.3 Вимушені коливання систем з одним ступенем вільності
Сила, що викликає вимушені коливання, називається збурюючою силою. Нехай збурююча сила прикладена до системи в тому ж перерізі, де прикріплений вантаж Р, і величина ЇЇ змінюється за законом
,
де H — найбільше значення збурюючої сили, — її колова частота.
Диференціальне рівняння вимушених коливань системи з одним ступенем вільності має вигляд
(13.10) (13.10)
Частковий розв'язок цього рівняння шукаємо у вигляді
. (13.11) (13.11)
Підставимо (13.1) в (13.10). Одержимо рівність
,
яка перетворюється на тотожність, коли
З останнього рівняння знаходимо
Одержану формулу для амплітуди вимушених коливань можна записати
(13.12)
де β називається коефіцієнтом зростання коливань і
. (13.13)
Коли , тобто при резонансі, коефіцієнт β, а разом з ним і амплітуда вимушених коливань необмежено зростають. У реальних умовах амплітуда вимушених коливань при резонансі не зростає необмежено внаслідок наявності сил опору.
Максимальне динамічне переміщення можна зобразити як суму статичного переміщення ст від дії сили Р і амплітуди вимушених коливань
,
або
де кд — динамічний коефіцієнт, що дорівнює
(13.14)
Оскільки в межах справедливості закону Гука напруження пропорційні деформаціям, то при вимушених коливаннях динамічне напруження σд дорівнює
(13.15)
а умова міцності має вигляд
(13.16)