- •Лекція 7 об'ємний напружений стан
- •7.1 Компоненти напруженого стану. Тензор напружень
- •Лекція 8 складний опір
- •8.1 Косий згин. Визначення нормальних напружень
- •8.2 Розрахунок на міцність при косому згині
- •8.3 Поза центровий розтяг або стиск стержня. Визначення нормальних напружень
- •8.4 Розрахунок на міцність при позацентровому розтягу-стиску
- •Лекція 9 узгин з крученням
- •9.1 Побудова епюр згинальних і крутних моментів
- •9.2 Аналіз напруженого стану. Визначення головних напружень
- •9.3 Зведений момент. Розрахунок на міцність
- •Лекція 10 загальні методи визначення переміщень
- •1О.1 Метод Мора
- •10.2 Обчислення інтегралів Мора за способом Верещагіна
- •10.3 Обчислення інтеграла Мора за формулою Сімпсона-Корноухова
- •Лекція 11 статично невизначені системи
- •11.1 Ступінь статично невизначеної системи
- •Стійкість стиснутих стержнів
- •11.3 Поняття про стійкі і нестійкі форми рівноваги
- •Лекція 12
- •12.1 Визначення критичної сили за формулою Ейлера
- •12.2 Межі придатності формули Ейлера. Формула Ясинського
- •Лекція 13 коливання систем з одним ступенем вільності
- •13.1 Основні поняття теорії коливань
- •13.2 Вільні коливання балки з одним ступенем вільності
- •13.3 Вимушені коливання систем з одним ступенем вільності
- •Лекція 14 ударні навантаження. Динамічний коефіцієнт при ударі
- •14.1 Основні поняття і припущення
- •14.2 Поздовжній удар
- •14.3 Поперечний удар
- •14.4 Крутильний удар
- •Типи циклів напружень. Границя витривалості і криві витривалості
- •15.3 Основні фактори, які впливають на втомну міцність
- •Компоненти напруженого стану. Тензор напружень 30
- •Косий згин. Визначення нормальних напружень 35
8.4 Розрахунок на міцність при позацентровому розтягу-стиску
Для визначення в даному перерізі небезпечних точок, треба знайти положення нейтральної лінії. Для цього прирівняємо (8.13) до нуля і, скорочуючи на Р/ А, одержимо
(8.14)
Отже, нейтральна лінія є прямою, що не проходить через початок координат. Її положення доцільно визначати через відрізки, що відсікаються нею на координатних осях. Позначимо ці відрізки через zн і ун (рис. 8.5).
Підставляючи у формулу (8.14) по черзі у = 0 та z= 0, одержимо для них вирази
; (8.15)
З співвідношення (8.15) видно, що нейтральна лінія перетинає координатні осі в точках, які належать квадранту, протилежному до того, в якому знаходиться точка р.
Якщо провести паралельно до нейтральної лінії дотичні до контуру перерізу, то знайдемо найбільш небезпечні точки В і D (рис. 8.5), які найбільш віддалені від нейтральної лінії. Напруження в цих точках і умова міцності запишуться у вигляді
(8.16)
Де zB, уB і ZD, yD — координати точок В і D відповідно. Епюра напружень показана на рис. 8.5.
Лекція 9 узгин з крученням
9.1 Побудова епюр згинальних і крутних моментів
Нехай на раму (рис. 9.1) діє сила F.
Запишемо рівняння Mx, Му , Мz для кожної ділянки
Ділянка АВ: 0≤х≤а
Mx=Mk=0; My=0; Mz=Fx (нижні);
Mz(0)=0; Мz(а)=Fа (нижні). .
Ділянка ВС: 0≤ х≤b
Мх=Мк=Fа; Му=0; Мz=Fх (нижні);
Мz(0)=0; Мz(b)= Fb (нижні).
За одержаними значеннями будуємо епюри Мк=Мх, Му, Мz (рис. 9.1).
Таким чином, на ділянці АВ маємо прямий згин, а на ділянці ВС — згин з крученням. На цій ділянці небезпечний переріз — защемлення С. В цьому перерізі виникає максимальний згинальний і крутний момент.
9.2 Аналіз напруженого стану. Визначення головних напружень
Обмежимося лише розглядом стержнів круглого поперечного перерізу. При сумісному поперечному згині і крученні у поперечному перерізі стержня виникають нормальні напруження від згинального моменту і дотичні напруження, пов'язані з поперечними силами і крутними моментами. Однак, вплив поперечних сил настільки малий, що ними можна знехтувати і брати до уваги лише нормальні напруження згину і дотичні напруження кручення.
Побудуємо епюри σ і τ в небезпечному перерізі С (защемлення) (рис.9.2). Небезпечними точками у перерізі С є точки D і К, у яких одночасно виникають максимальні нормальні та дотичні напруження. Ці напруження визначаються за формулами
. (9.1)
Виділимо біля точки D нескінченно малий паралелепіпед (рис. 9.2). По чотирьох Його гранях діють дотичні напруження, па двох гранях діють нормальні розтягуючи напруження. Інші грані вільні від напружень (рис. 9.3 а). Отже, ми маємо плоский напружений стан, для якого (рис. 9.3 б)
(9.2)
(8.1)
Головні напруження за формулою (6,8)
Отже,
.
(9.3)