Заняття № 2 активні методи і форми навчання біології. Застосування методики в.Ф.Шаталова у навчанні біології

Мета: ознайомитись з застосуванням активних методів і форм навчання біології; обговорити методику використання опорних сигналів у навчанні біології.

Семінарська частина заняття

Питання до обговорення

1. Які методи навчання називаються активними?

2. Ознайомтесь зі змістом Додатку В.

3. Що слід розуміти під опорним сигналом, опорним конспектом і опорним плакатом у визначенні В.Ф.Шаталова?

4. Які функції виконують опорні сигнали в навчальній роботі з біології?

5. Дайте характеристику дидактичним принципам складання опорних сигналів?

6. Яким чином учитель складає опорний конспект до конкретного уроку?

7. Проаналізуйте багатоетапну структуру уроку з опорними сигналами?

8. Як слід учням готувати домашнє завдання з використанням опорних сигналів?

Практична частина заняття

Завдання 1. Проаналізуйте опорні сигнали до тем «Членистоногі» і «Ссавці» (8 кл.). За допомогою яких принципів вони складалися?

Завдання 2. Відповідно до вимог і принципів складіть опорний конспект до уроку з теми «Насінина, плід, їх будова» з теми «Розмноження і розвиток рослин» (7 кл.).

Самостійна домашня робота

1. Назвіть переваги застосування методів активного навчання біології в порівнянні з традиційним навчанням.

2. Сформулюйте навчальну і виховну цілі запланованого біологічного експерименту, розробіть вступне слово вчителя перед його демонстрацією на уроці.

3. Запропонуйте 2-3 запитання, які б сприяли формуванню пізнавального інтересу учнів на уроці на тему «Біологія – наука про живу природу» (7 кл.).

Заняття № 3 засоби і методи навчання біології

Мета: охарактеризувати засоби і методи навчання біології; з’ясувати місце і значення біологічного експерименту; відпрацювати техніку демонстраційного експерименту.

Семінарська частина заняття

Питання до обговорення

1. Дайте визначення засобам навчання біології.

2. Охарактеризуйте групи засобів навчання біології.

3. Що слід розуміти під методом навчання біології? Чим методи навчання відрізняються від методичних прийомів?

4. Чим можна пояснити різноманітні підходи до класифікації методів навчання? Назвіть найважливіші з цих класифікацій.

5. Які методи, на вашу думку, найбільш сприяють творчому розвитку дітей?

6. Назвіть основні загальнодидактичні вимоги до методу розповіді. Які особливості мають місце у застосування цього методу в МВБ?

7. Охарактеризуйте метод бесіди в навчанні біології.

8. Порівняйте розповідь і роботу з навчальною книгою. Які розбіжності мають місце при застосуванні принципу наочності в зв’язку з кожним з цих методів?

9. Охарактеризуйте метод спостереження як один із важливіших методів навчання біології.

10. Які види біологічного експерименту вам відомі?

11. Назвіть вимоги, що висуваються до демонстраційного експерименту?

12. Чим відрізняється лабораторна робота від практичної роботи?

13. В чому полягає специфічність застосування методу роботи з аудіовізуальними засобами навчання.

14. Які можливості має метод роботи з мультімедія в МВБ?

15. Проаналізуйте переваги і недоліки методу роботи з зошитами на друкованій основі.

16. Яке значення має метод розв’язування біологічних задач в біологічній освіті школярів?

17. Дайте характеристику методу дискусії на уроках біології.

18. Охарактеризуйте критерії, за якими слід обирати і поєднувати методи навчання на уроках біології.

Практична частина заняття

Завдання 1. Ознайомтесь із дослідженнями В.Федорова, згідно яким у нашій пам’яті карбується:

10% – інформації, яка тільки прочитана;

20% – того, що ми почули;

30% – того, що побачили;

50% – того, що ми одночасно почули і побачили;

70% – того, що було предметом дискусій, в яких ми брали участь;

80% – того, що ми особисто пережили, що стало часткою нашого досвіду;

90% – того, чому ми вчили інших.

Як, на вашу думку, вчитель біології повинен добирати методи навчання враховуючи дані цього дослідження?

Завдання 2. Проведіть демонстрацію наступних дослідів:

• Склад насіння.

• Проростання насіння.

• Сила, яку розвиває насіння при набуханні.

• Визначення зони росту кореня.

• Необхідність води для утворення кореня.

• Геотропізм коренів.

• Дихання рослин.

• Поглинання листям вуглекислого газу в процесі фотосинтезу.

• Роль світла для утворення крохмалю (проба Сакса).

• Одержання етіолірованих (знебарвлених) рослин.

• Транспірація у рослин.

• Явища транспірації в рослин.

• Виведення рослин зі стану спокою.

• Будова лишайників.

• Явище плазмолізу і деплазмолізу в клітинах шкірці цибулі.

• Каталітична активність ферментів.

• Денатурація білків.

• Визначення ролі шкірного сала.

Самостійна домашня робота

1. Користуючись програмою з біології та шкільними підручниками підберіть методи і засоби навчання до уроку на тему «Загальна характеристика голонасінних» з теми «Голонасінні» (7 кл.).

2. Розробіть і розв’яжіть по одному прикладу біологічної задачі до наступних розділів шкільного курсу біології: «Рослини», «Різноманітність тварин», «Людина».

3. Заповніть порівняльну таблицю 2, проаналізуйте методи за таким планом: а) сутність методу; б) види і підвиди; в) діяльність учителя; г) діяльність учнів; д) методична цінність.

Таблиця 2

ПРАКТИЧНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ

Спостереження	Експеримент