Інструкції до біологічних експериментів

• СКЛАД НАСІННЯ

1. Візьміть шматочок тіста, покладіть його в мішечок з марлі. Промийте тісто в склянці з водою. Поясніть що залишилося на марлі.

2. Капніть на клейковину йодом.

3. Спостерігайте за зміною забарвлення клейковини.

4. До мутної рідини, що залишилася в склянці додайте 2-3 краплі йоду. Поясніть, яка речовина знаходиться у воді.

5. Спостерігайте за змінами.

6. Візьміть сім’янку соняшника без кожухи. Покладіть її на папір і роздавіть. Поясніть, яка речовина виділилася.

7. Зробіть загальний висновок про органічні речовини, які входять до складу насіння.

• ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ

1. Тривалість досліду 2-3 дні, при зниженій температурі – 5-7 днів.

2. Приготувати 4 банки з етикетками, на яких позначено умови досліду:

• вода, повітря, тепло;

• вода, тепло, немає повітря;

• повітря, тепло, немає води;

• вода, повітря, немає тепла.

3. Відповідно до умов закласти дослід із насінням гороху (квасолі, пшениці). Банки закриті кришками щоб створити однакові умови, і поставити на стіл, а банку № 4 – на вікно, де прохолодно.

4. Порівняйте результати дослідів у всіх банках.

5. Зробіть висновки про умови, необхідні для проростання насіння.

• СИЛА, ЯКУ РОЗВИВАЄ НАСІННЯ ПРИ НАБУХАННІ

1. Невелику скляну баночку наповнюють сухим насінням гороху і дрібним піском, намагаючись останнім заповнити всі пустоти серед насіння. Це роблять для того, щоб розбухле насіння не мало змоги заповнити пустоти і зменшити тиск насіння на стінки баночки.

2. В баночку піпеткою наливають воду до повного змочування піску, і за потреби, досипають ще піску.

3. Баночку щільно закривають пробкою, затискають її зверху і знизу дерев’яними пластинками або планками, кінці яких туго затягують шпагатом, аби насіння не виштовхнуло пробку і не відкололо дно баночки, що знизить ефект досліду.

4. Всю установку розміщують в поліетиленовому пакеті.

5. Приблизно через добу баночка розколюється.

6. Зробіть висновок про значення подібної сили для життєдіяльності рослини.

• ВИЗНАЧЕННЯ ЗОНИ РОСТУ КОРЕНЯ

1. Для досліду використовуються проростки квасолі, гороху, кукурудзи, пшениці, соняшника з добре розвинутими зародковими корінцями.

2. Візьміть широкогорлу банку або колбу, створіть вологу камеру (стінки банки вкрийте вологим фільтрувальним папером).

3. На корінь тушшю наносіть позначки від кінчика до середини кореня на однаковій відстані один від одного.

4. Коли позначки підсохнуть, проростки обережно поміщають між фільтрувальним папером і стінкою банки. Зверху банку закривають склом і залишають при температурі близько 20⁰С. Крупні проростки (квасоля, горох) можна прикріпити до капронової кришки ентомологічною булавкою.

5. Зробіть висновок про зони росту кореня.

• НЕОБХІДНІСТЬ ВОДИ ДЛЯ УТВОРЕННЯ КОРЕНЯ

1. Тривалість досліду 10-15 діб, в залежності від температури приміщення .

2. Візьміть 5 черешків кімнатних рослин одного виду, що легко укореняються (герань, колеус, традесканція тощо), мають листя і довжину 8-10 см.

3. У кожного черешка відрізають ¾ листової пластинки верхнього крупного листка, решта листків (крім верхівкового дрібного, якщо такий є) знищуються повністю.

4. Висаджують черешки у дві банки (0,25 л або 0,5 л) із сухим піском. У одній пісок залишають сухим, а в другій трішки змочують водою.

5. Обидві банки накривають такими самими банками і закріплюють скотчем.

6. Дослід не слід ставити на сонячному вікні.

7. Під час демонстрації досліду рослини виймаються із банок і порівнюються між собою. Звертається увага, що черешки, які не поливали водою за час досліду лишилися живими, не висохли без води, але корні у них не утворилися.

8. Зробити висновок про те, що розвиток коренів у дослідних зразків не відбувся в наслідок саме відсутності води, а не через висихання або загибель рослини.

• ГЕОТРОПІЗМ КОРЕНІВ

1. Створіть вологу камеру: візьміть банку і заповніть її водою на ⅓ та оберніть фільтрувальним папером.

2. Візьміть три проростки квасолі або гороху і помістіть їх у вологу камеру таким чином: перший – коренем донизу, другий – коренем угору, у третього проростка відріжте кінчик кореню і помістіть його коренем угору.

3. Поставте банку в темне місце з температурою 20-25⁰С.

4. Спостерігайте за зміною напряму росте коренів у різних варіантах досліду.

5. Зробіть висновок, якою частиною корінь сприймає земне притягання.

• ДИХАННЯ РОСЛИН

1. У 2 банки насипають насіння гороху або пшениці, яке вже почало проростати.

2. Одну щільно закривають кришкою, а другу – кришкою з двома отворами. В один отвір вставляють газовідвідну трубку, яку занурюють у вапняну воду, в другій отвір – гумову грушу для продування повітря.

3. Зробити висновок, який газ виділяє насіння під час дихання.

• ПОГЛИНАННЯ ЛИСТЯМ ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗУ В ПРОЦЕСІ ФОТОСИНТЕЗУ

1. Візьміть дві трьохлітрові широкогорлі банки.

2. В одну банку на дно поставте дві склянки: одну – з гілкою пеларгонії або традесканції, другу – з вапняною водою.

3. В другу банку поставте склянку з вапняною водою без рослин.

4. Обидві банки закрийте щільними кришками і поставлять на 2-3 доби в темну шафу.

5. Зробіть висновок про поглинання литтями вуглекислого газу під час фотосинтезу.

• РОЛЬ СВІТЛА ДЛЯ УТВОРЕННЯ КРОХМАЛЮ (ПРОБА САКСА)

1. Візьміть 2 живі кімнатні рослини примулу, герань, традесканцію або бегонію.

2. Одну рослину рясно поливають та для відтоку крохмалю розміщують у темному місці (в шафу або під картонний ковпак) на 2 доби.

3. Другу рослину лишають на світлі і також рясно поливають.

4. Через дві доби демонструють дві рослини, які зовні не відрізняються.

5. З кожної рослини необхідно зрізати по одному листку, помітити їх.

6. Помістити листки на 2-3 хвилини в киплячу воду, а потім у склянку з гарячим спиртом для обезбарвлення (спирт підігрівають на водяній бані) і одержання витяжки хлорофілу.

7. Обезбарвлені листя і частку картоплі облити розчином йоду.

8. Листок з рослини із шафи залишився світлим, а листок з рослини, яка знаходилася на світлі і частка картоплі забарвилися в синій колір.

9. Зробити висновок про необхідність світла для утворення крохмалю.

• ОДЕРЖАННЯ ЕТІОЛІРОВАНИХ (ЗНЕБАРВЛЕНИХ) РОСЛИН

1. Намочіть насіння пшениці або квасолі і одержіть проростки.

2. Через 3 дні частину проростків помістіть у темне місце (накрийте їх світлонепроникним ящиком з вентиляційними отворами), а частину залишіть на світлі.

3. Через 7-10 днів виміряйте проростки, які вирослі у темряві і на світлі, порівняйте їхню довжину і колір.

4. Поясніть зміни, які відбулися у рослин.

5. Помістіть проростки, які вирослі у темряві на сонячне світло на 5 днів.

6. Спостерігайте за змінами, які відбулися.

7. Зробіть висновок про значення світла у житті рослин.

• ТРАНСПИРАЦІЯ В РОСЛИН

1. Поставте в однакові пробірки з водою гілочки кімнатної рослини: в одну – з дрібними, а в другу – з крупними листками.

2. Спостерігайте, в якій пробірці скоріше знизиться рівень води.

3. Зробіть висновок про залежність транспірації від площі листа.

• ЯВИЩЕ ТРАНСПИРАЦІЇ В РОСЛИН

1. Візьміть 4 однакові листки пеларгонії або примули з крупними листковими пластинками.

2. Розмістить їх у пробірки.

3. У 1-го листка необхідно змазати вазеліном нижній бік, у 2-го листка – верхній бік, у 3-го листка – верхній і нижній бік, 4-й листок не змазують.

4. В пробірки наливають однакову кількість теплої води і доливають тонкий шар рослинної олії (задля зниження випаровування води з поверхні).

5. Зробіть висновок про взаємозв’язок будови і функцій рослин.

• ВИВЕДЕННЯ РОСЛИН ЗІ СТАНУ СПОКОЮ

1. Дослід виконується протягом 10 днів.

2. Візьміть дві цибулини ріпчастої цибулі.

3. Одну обережно (не зрізуючи точку росту) надріжте, а другу лишіть без змін.

4. Дві цибулини закріпіть в банках з водою.

5. Спостерігайте за розвитком листя і коренів у них. Відмітьте, у якої цибулини вони з’явилися раніше і на скільки днів.

6. Зробіть висновок про вплив пошкоджень на розвиток рослин.

• БУДОВА ЛИШАЙНИКІВ

1. Стовчений у ступці лишайник зволожують і витримують у банці за однакової температури 10-12 діб.

2. Через цей час грибниця темніє, а потім згниває.

3. Одноклітинні водорості у вологому середовищі розмножуються та у вигляді зеленого наліту знаходяться на дні і стінках банки.

4. Зробіть висновок про будову тіла лишайнику, як симбіозу двох організмів: одноклітинної водорості і грибниці гриба.

• ЯВИЩЕ ПЛАЗМОЛІЗУ І ДЕПЛАЗМОЛІЗУ В КЛІТИНАХ ШКІРЦІ ЦИБУЛІ

1. Приготуйте препарат шкірочки цибулі, розгляньте клітини під мікроскопом.

2. Зверніть увагу на розміщення цитоплазми.

3. Усуньте з мікропрепарату воду фільтрувальним папером.

4. Нанесіть на предметне скло краплю розчину кухонної солі. Спостерігайте за змінами положення цитоплазми.

5. Фільтрувальним папером усуньте розчин кухонної солі.

6. Капніть на предметне скло 2-3 краплі води. Спостерігайте за станом цитоплазми.

7. Зробіть висновок, про механізм явищ плазмолізу і деплазмолізу та їхнє значення для життєдіяльності рослинного організму.

• КАТАЛІТИЧНА АКТИВНІСТЬ ФЕРМЕНТІВ

1. Візьміть 4 пробірки і зразків рослинної (картопля) та тваринної (м’ясо) тканин.

2. В першу пробірку покладіть сиру картоплю, у другу – варену картоплю, в третю – сире м’ясо і в четверту – варене м’ясо.

3. В кожну пробірку додайте по 2 мл розчину пероксиду водню.

4. Спостерігайте дію пероксиду водню на живі й мертві клітини рослинної і тваринної тканини.

5. Сиру картоплю розмелють із піском у ступці і додайте 2 мл розчину пероксиду водню. Порівняйте дію пероксиду водню на цілу і подрібнену живу тканину.

6. Зробіть висновок про значення ферментів у життєдіяльності організмів.

• ДЕНАТУРАЦІЯ БІЛКУ

1. У три хімічні склянки наливають по 20 мл яєчного білку.

2. В першу склянку додають насичений розчин Амоній сульфату. Рідину злегка перемішують. З’являється муть від білку, що випав у осад. При додаванні води, осад розчиняється.

3. В другу склянку додають декілька крапель розчину Купрум (ІІ) сульфату. Випадає блакитний пластівчастий осад білку, що не розчиняється в надлишку води.

4. В третю склянку додають 10 мл нітратної кислоти. Утворюється білий аморфний осад білку.

5. В пробірку наливають 10-15 мл білку і нагрівають над полум’ям сухого горючого. Осад білка з’являється ще до того, як рідина закипить.

6. Визначить в якому випадку процес денатурації білка є оборотним.

7. Зробіть висновки про вплив руйнування певних структур білка на зворотність процесу денатурації.

• ВИЗНАЧЕННЯ РОЛІ ШКІРНОГО САЛА

1. Для досліду використовують лезо безпечної бритви або швацьку голку.

2. Лезо ретельно миють з милом.

3. Кладуть його плиском на поверхню води в блюдце. Лезо має потонути.

4. Лезо дістають з води, витирають досуха і труть пальцями так, щоб плоскі поверхні леза були змащені шкірним салом.

5. Лезо знову кладуть плиском на поверхню води. Лезо тримається на плаву, адже завдяки шкірному салу його поверхня не змочується.

6. Виймаємо лезо, намилюємо його і знову кладемо плиском на воду. Лезо знову тоне.

7. Зробіть висновок про здатність шкірного сала відштовхувати воду.

Додаток Б