5. Лабораторне устаткування

Штангенциркулі, штангенрейсмас, транспортир, масштабна лінійка, кутові призматичні міри, міліметровий папір, рамні пилки, пилорама ЛРВ-1, навколорамні візки.

6. Контрольні запитання

1. Типи та призначення рамних пилок.

2. Зобразити конструкцію та вказати геометричні параметри пилки для вертикальних лісопильних рам.

3. Зобразити конструкцію та вказати геометричні параметри пилки для тарних лісопильних рам.

4. Зобразити конструкцію та вказати геометричні параметри пилки для горизонтальних лісопильних рам.

5. Зобразити ескіз зубчастого вінця рамної пилки та вказати геометричні параметри.

6. Кутові параметри зубів рамної пилки.

7. За якою формулою визначають довжину рамної пилки?

8. За якою формулою визначають товщину рамної пилки?

9. Як визначити максимальний діаметр колоди, що підлягає розпилюванню за допомогою рамної пилки?

10. Як визначити співвідношення між товщиною рамної пилки і максимальним діаметром розпилюваної колоди?

11. Як визначити коефіцієнт форми зуба рамної пилки?

12. Призначення та основні механізми лісопильної рами ЛРВ-1.

13. Конструкційні елементи станини лісопильної рами ЛРВ-1.

14. Призначення та основні конструкційні елементи механізму різання лісопильної рами ЛРВ-1.

15. Призначення та основні конструкційні елементи механізму подачі лісопильної рами ЛРВ-1.

16. Призначення та основні конструкційні елементи гальмівного пристрою та захисних кожухів лісопильної рами ЛРВ-1.

17. Призначення та основні конструкційні елементи гідросистеми лісопильної рами ЛРВ-1.

18. Кінематична схема лісопильної рами ЛРВ-1.

19. Призначення та основні конструкційні елементи навколорамних візків лісопильної рами ЛРВ-1.

20. Основні технічні характеристики лісопильної рами.

21. Як визначити продуктивність лісопильної рами?

Підпис викладача _______________________

Лабораторна робота №2 (4 год.)

Вивчення загальної будови та визначення основних параметрів конструкційних елементів горизонтального стрічкопилкового верстата

1. Мета та завдання роботи

Мета роботи – вивчити загальну будову та опанувати методику визначення основних параметрів конструкційних елементів стрічкопилкового верстата.

Завдання роботи:

1. Ознайомитись з будовою, призначенням та конструкційними параметрами стрічкових пилок.

2. Ознайомитись з будовою, призначенням та технічними параметрами стрічкопилкового верстата.

3. Визначити основні геометричні параметри стрічкових пилок та технічні характеристики стрічкопилкового верстата.

2. Теоретичні відомості

2.1. Стрічкові пилки

Стрічкова пилка – це інструмент у вигляді нескінченної сталевої стрічки з насіченими зубами з одного краю. Стрічкові пилки бувають столярні (вузькі, шириною до 60мм), ділильні (середні, шириною до 175мм) та колодопильні (широкі, шириною до 350мм). Пилки використовуються для поздовжнього розпилювання колод, пиломатеріалів, а також криволінійного розрізання деревини, фанери та інших деревних матеріалів. Основна перевага стрічкових пилок – це мала товщина стрічки та, відповідно, менша ширина пропилу.

Стрічкова пилка за будовою аналогічна до рамної та характеризується наступними параметрами: довжиною L, шириною B (разом із зубами), товщиною S. Товщина та довжина стрічкової пилки залежать, в основному, від конструкції стрічкопилкових верстатів.

Максимальну довжину стрічкової пилки L_max (мм) визначають за формулою

, (2.1)

де D - діаметр шківа, мм; l_max - максимальна відстань між осями шківів, мм.

Товщину стрічки S визначають за залежністю

. (2.2)

Крім того, товщина пилки залежить від величини напружень, які виникають в ній у процесі роботи від згинання стрічки на шківах, причому, чим товстіша пилка, тим більші виникають напруження згину

, (2.3)

де - напруження згину, МПа; Е – модуль пружності сталі (Е = 2·10⁵ МПа).

Слід пам’ятати, що напруження згину не повинні перевищувати 200МПа, а ширина стрічкової пилки може перевищувати ширину пилкових шківів тільки на висоту зубів.

При виборі ширини B столярної стрічкової пилки для випилювання криволінійних деталей, необхідно додатково враховувати радіус кривини пропилу R, зокрема

, (2.4)

де S₁ - розширення зубів пилки (розвід) на бік, мм.

Рис. 2.1. Профілі зубів стрічкових пилок: а – столярних; б, в – ділильних;

г - колодопильних

Столярні пилки (рис. 2.1, а) мають пряму задню поверхню. Розміри зубів залежать, в основному, від ширини В пилки.

Крок зуба визначається за залежністю

. (2.5)

Висота зуба та радіус заокруглення западини r залежать від кроку зуба, а саме

, (2.6)

. (2.7)

Ділильні пилки (рис.2.1, б, в) мають два профілі зубів, які відрізняються формою міжзубової западини. Для ребрових ділильних пилок коефіцієнт форми зуба θ = 0,25...0,3, а для столярних - θ = 0,12...0,15. Розміри зубів залежать від товщини S стрічки та умов розпилювання, зокрема крок та висота зубів , а також довжина западини визначаються за залежностями

, (2.8)

, (2.9)

. (3.0)

Колодопильні пилки (рис. 2.1, г) мають один профіль зубів, причому коефіцієнт форми зуба становить θ = 0,3...0,4.

Широко розповсюджені горизонтальні стрічкопилкові верстати, в яких застосовуються вузькі (В = 32...50мм) та товсті (S = 0,9...1,2мм) стрічкові пилки. Зазначені пилки мають крок зубів та висоту =5...8мм. Головною конструкційною особливістю таких пилок є об’єм міжзубових западин, який впливає на продуктивність процесу пиляння.

Умови роботи міжзубової западини оцінюють за допомогою коефіцієнта напруженості

, (3.1)

де - об’єм западини; V_c - об’єм стружки, що зрізується зубом.

Об’єм западини залежить від товщини пилки S, кроку зуба та коефіцієнта θ, а саме

. (3.2)

Коефіцієнт θ визначають із рівняння

, (3.3)

де площу міжзубової западини f_зп наближено обчислюють за формулою

. (3.4)

Об’єм зрізаної зубом стружки

, (3.5)

де b_пр – ширина пропилу (b_пр ≈ S ); S_z - подача на один зуб; h - висота пропилу.

За дослідними даними для хвойних порід деревини σ_min = 0,5, а для листяних порід - σ_min = 1,0.