Mіністерство освіти і науки України
Луцький державний технічний університет
“Мікропроцесорна техніка”
Методичні вказівки
до лабораторного заняття №3 на тему :
Вивчення системи команд мікропроцесора кр 580 ик 80
для студентів технічних спеціальностей
денної та заочної форми навчання
Редакційно-видавничий відділ
Луцького державного технічного університету
Луцьк 2004
УДК 631.145
ББК 65.9(2)32
С91
Методичні вказівки до лабораторного заняття №3 на тему :
“Вивчення системи команд мікропроцесора КР 580 ИК 80” для студентів технічних спеціальностей стаціонарної та заочної форм навчання. – Луцьк: ЛДТУ, 2004, - 12с.
Методичні вказівки складено відповідно до діючої програми курсу “Основи промислової електроніки та мікропроцесорної техніки”. Вони можуть бути використані студентами технічних спеціальностей при вивченні даної теми.
Укладачі: к.т.н., доц.. Р.О. Селепина
к.ф.-м.н., доц. М.В.Хвищун
Рецензент: к.т.н. доц.. М.В.Пєтухов
Відповідальний за випуск: к.т.н., доц. М.Н.Лябук
Затверджено науково-методичною радою ЛДТУ
протокол № від 2004 р.
Рекомендовано до друку науково-методичною комісією
енергоощадного факультету
протокол № від 2004 р.
Затверджено на засіданні кафедри ТЗЕ
протокол № від 2004 р.
©Селепина Р.О., Хвищун М.В. 2004
Тема:Вивчення системи команд мікропроцесора КР 580 ИК 80
Мета роботи: Вивчити основні команди мікропроцесорного комплекту КР 580 і застосувати їх на практиці при виконанні різних типів операцій.
1. Теоретичні відомості
Мікропроцесорний комплект (МПК), або мікропроцесорна ЕОМ завжди повинні складатись з апаратної частини і програмної частини.
Апаратна частина це комплекс відповідних мікросхем, що забезпечують роботу МП в комплексі.
Програмна частина це математичне забезпечення, що спричинює логіку і послідовність роботи апаратної частини.
Зв’язок між апаратною і програмною частиною забезпечується обов’язково для мікропроцесорних систем операційною системою (про що буде докладно описано далі по тексту).
Програмна частина повинна бути “зрозуміла” МП, тобто записана в кодах, тобто в електричних сигналах на які реагує апаратна частина і які, коди, МП може зчитати з пам’яті і після того виконати відповідні операції.
Коди “зрозумілі” МП називаються машинною мовою, тобто МП має справу безпосередньо з цифровими сигналами, тому команда в машинній мові закодована в двійковому коді, наприклад 00111100. З такими даними людині тяжко мати справу. Тому для наглядності вживають шістнадцяткову систему запису – замінюючи 00111100(2) на “ЗС(16)”. Але програму зрозумілу для програміста необхідно записувати так, щоб була зрозуміла логіка виконання програми. Тому цю команду програміст записує в мнемонічній формі запису як INRA, - тобто початковими буквами відповідних англійських слів, що в даному разі означає збільшення вмісту регістру А. Такі програми, які написані з використанням мнемоніки називають програмами на мові “Ассемблер”.
Програма завжди складається з послідовності команд, розміщених в пам’яті МП, яку можна представляти як послідовність комірок розміром 1Байт. МП послідовно байт за байтом зчитує вміст комірок пам’яті, адресу яких вказує лічильник команд, дешифрує їх і виконує зчитану команду.
Функціонування ЕОМ забезпечується операційною системою мікро ЕОМ, що являє собою комплекс програм, забезпечуючих роботу блоків цієї ЕОМ в різних режимах її роботи. Записується операційна система в ПЗП мікрокоманд і є невід’ємною частиною сукупності електронних блоків ЕОМ. Засобом керування операціями системи є програма монітора.
Програма монітора приймає команди від оператора і керує роботою мікро ЕОМ. Монітор зв’язаний з оператором при допомозі консолі. Апаратна частина консолі складається з клавіатури, яку можна використати для ручного керування процесором і індикатора інформації (дисплей, ЕЛТ). Діалог між оператором і монітором здійснюється з допомогою команд монітора і відповідей на дисплеї. Монітор виконує такі основні функції:
-
відображення і модифікацію вмісту заданих ділянок пам’яті і внутрішніх регістрів;
-
пересилання вмісту вказаних дільниць пам’яті;
-
завантаження програми в пам’ять і запуск на виконання програми, інші.
Всі функції монітора задаються з допомогою простих операцій клавіатури. Програма монітор виконується завжди після натискання кнопки “Сброс” – кнопки скидання системи. Програма монітор встановлює паралельно-послідовний інтерфейс зв’язку МП з клавіатурою в нульовий режим для сканування клавіатури.
Програмою монітора програмується робота портів ППІ (паралельно-послідовного інтерфейсу) на режим роботи ввід чи вивід інформації, формується код натиснутої клавіші і проходить звертання в відповідності з ним до потрібної підпрограми в ОЗП, яка записана в ОЗП при виготовленні “ЕОМ”. Ця підпрограма і приводить до виконання операцій відповідно натиснутій клавіші. Для роботи монітора використовується шістнадцяткові дані, що вводяться в систему через клавіші клавіатури. Дані, що вводяться з клавіатури, запам’ятовуються в регістрі даних робочої області монітора для подальшого використання їх програмою монітора. Дані з регістра даних перетворюються монітором з 16-го коду в двійковий код.
При натисканні на клавішу GA000 ВК, починається виконання програми користувача з адреси, вказаної вмістом програмного лічильника, який зберігається в робочій області монітора. Цей адрес повинен вказувати на ту комірку пам’яті, в якій знаходиться перший байт команди.
В МПК 580 ИК 80 є масив програмно-доступних регістрів (лаб.№2). Це 8-бітові регістри В, С, Д, Е, Н, L які можуть об’єднуватись в 16-бітові пари ВС, ДЕ, НL. Ці пари можуть зберігати операнди, або виступати в якості вказівника пам’яті. Основним вказівником пам’яті служить Н-L пара, і комірка пам’яті, адреса якої визначається вмістом цієї пари і позначається М. Програмно-доступні є також 16-бітові лічильники команд ЛК, вказівник стеку ВС, слово-стан F-PSW, акумулятор A і регістр ознак F, тригер “Дозвіл переривання”, а також ознаки переносу, знаку, нульового результату і парності, що розміщуються в регістрі F.
МП можна адресувати до 256 регістрів вводу, 256 регістрів виводу, а також 64 Кбайт пам’яті, що відносяться до зовнішніх регістрів.