МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Луцький національний технічний університет
ТЕХНОЛОГІЯ ДЕРЕВООБРОБКИ
методичні вказівки до лабораторних занять для студентів спеціальності
6. 090200 „Обладнання лісового комплексу” машинобудівного факультету денної та заочної форм навчання
Луцьк 2011
УДК 674
ББК 37.13
В81
Методичні вказівки до лабораторних занять з дисципліни „Технологія деревообробки ” для студентів спеціальності 6. 090200 „Обладнання лісового комплексу” / М.В. Вржещ, Л.М. Дацюк;- Луцьк: ЛНТУ, 2011.- 64 с.
Укладачі: М.В. Вржещ
Л.М. Дацюк
Рецензент: С.Ф. Юхимчук
Відповідальний за випуск: І.Є. Цизь
Затверджено науково-методичною радою ЛДТУ,
протокол № від 2007р.
Рекомендовано до друку науково-методичною радою ННВІІ та ІТ,
протокол № від 2007р.
Затверджено на засіданні кафедри сільськогосподарського машинобудування,
протокол № від 2007р.
З
............4
Вступ.......................................................................................................
Лабораторна робота №1.
В
............5
Лабораторна робота №2.
............21
Лабораторна робота №3.
В
............32
Лабораторна робота №4.
В
............47
............60
Література.............................................................................................................
Вступ
Дисципліна „Технологія деревообробки” дає можливість студентам набути теоретичні знання та практичні навички щодо організації процесу різання деревини та деревних матеріалів на деревообробних верстатах.
У процесі виконання лабораторних робіт студенти опановують теоретичні відомості про дереворізальний інструмент, а також вимірюють геометричні параметри пилок лісопильних рам, стрічкопилкових та круглопилкових верстатів, ножів до фугувального та рейсмусового верстатів.
Після дослідження дереворізальних інструментів студенти вивчають конструкції лісопильної рами, стрічкопилкового, круглопилкового, фугувального та рейсмусового верстатів, визначають їх продуктивність та технічні характеристики. Результати досліджень заносять до таблиць.
Лабораторні роботи охоплюють такі теми: „Вивчення загальної будови та визначення основних параметрів конструкційних елементів лісопильної рами ЛРВ-1”, „Вивчення загальної будови та визначення основних параметрів конструкційних елементів горизонтального стрічкопилкового верстата”, „Вивчення загальної будови та визначення основних параметрів конструкційних елементів круглопилкового верстата”, „Вивчення загальної будови та визначення основних параметрів конструкційних елементів фугувального та рейсмусового верстатів”.
Кожна лабораторна робота структурно поділяється на такі розділи: мета та завдання роботи, теоретичні відомості, методика виконання, результати досліджень, лабораторне устаткування та контрольні запитання. Захист лабораторних робіт здійснюється після їх виконання та занесення результатів досліджень до таблиць. Успішно захищені лабораторні роботи підписуються викладачем.
Матеріали методичних вказівок ґрунтуються на наведених літературних джерелах, зокрема щодо дереворізального інструменту використані роботи [4, 5], а в частині деревообробного устаткування - [6, 10].
Лабораторна робота №1 (4 год.)
Вивчення загальної будови та визначення основних параметрів конструкційних елементів лісопильної рами лрв-1
1. Мета та завдання роботи
Мета роботи – вивчити загальну будову та опанувати методику визначення основних параметрів конструкційних елементів лісопильної рами ЛРВ-1.
Завдання роботи:
1. Ознайомитись з будовою, призначенням та конструкційними параметрами рамних пилок.
2. Ознайомитись з будовою, призначенням та технічними параметрами лісопильної рами ЛРВ-1.
3. Визначити основні геометричні параметри рамних пилок та технічні характеристики лісопильної рами ЛРВ-1.
2. Теоретичні відомості
2.1. Рамні пилки
Рамна пилка – це багаторізцевий інструмент у вигляді сталевої смуги з різальними елементами (зубами) на робочій стороні. Рамні пилки призначені для поздовжнього розпилювання колод на бруси і дошки, брусів на обрізні дошки та тарну дощечку.
Пилки для вертикальних лісопильних рам (ГОСТ 5524-75, рис. 2.1, а) виготовляють двох типів: 1 – з планками (для лісопильних рам з нормалізованими пилковими рамками, захватами та безперервною подачею); 2 – без планок (для лісопильних рам з ненормалізованими пилковими рамками), причому на підприємствах до цих пилок приклепують планки чи захвати.
Пилки для тарних лісопильних рам (ГОСТ 10482-74, рис. 2.1, б) призначені для розпилювання тонкомірних колод та брусів до 220мм на тарну дощечку.
Зуби пилок для горизонтальних лісопильних рам (рис. 2.1, в) насікають на стальних смугах безпосередньо на деревообробних підприємствах.
Рамна пилка складається з двох основних частин: сталевої смуги (полотна) та зубчастого вінця (різальна частина). Полотно рамної пилки характеризується довжиною L, шириною B, товщиною S. Вибір довжини рамних пилок залежить від величини ходу Н пилкової рамки та максимальної висоти розпилу Dmax, причому для збільшення жорсткості (стійкості) пилок доцільно застосовувати пилки з мінімально допустимою довжиною. Довжину пилки L (мм) визначають за формулою
,
(2.1)
де 300 припуск на закріплення пилки, мм.
а
б
в
Рис. 2.1. Конструкції пилок лісопильних рам: а – вертикальних; б – тарних;
в - горизонтальних
Товщина рамних пилок визначається з урахуванням таких факторів: по-перше, необхідно намагатися збільшити корисний вихід пилопродукції зі зменшенням витрат потужності, застосовуючи, зокрема, тонкі пилки; по-друге, необхідно забезпечити також достатню жорсткість пилок.
Товщину пилок S (мм) вибирають, використовуючи таку емпіричну залежність
.
(2.2)
Менше значення коефіцієнта варіації береться для легких умов роботи (деревина хвойних порід, плющені зуби, достатньо високий рівень інструментальної справи), більше значення – для розпилювання твердих порід та недостатньому рівні інструментальної справи.
Ширина нових пилок залежить від їх призначення і вибирається з урахуванням відстані між переднім та заднім подавальними вальцями лісопильної рами. В міру періодичного загострення зубів ширина полотна зменшується. Мінімальна ширина пилок становить В = 70...85 мм, а для пилок, які призначені для випилювання брусів та сприймають найбільші згинаючі зусилля – не менше 120мм.
Зубчастий вінець – це сукупність зубів, які виштампувані на одній із сторін пилки. Його характеризують кутовими та лінійними параметрами зубів та профілем. Вершини зубів рамних пилок та нижні точки западин розташовані на прямих лініях.
Згідно з ГОСТ 5524-75 та ГОСТ 10482-74 встановлено один профіль зубів рамних пилок – з ламано-лінійною задньою поверхнею (рис. 2.2)
Рис. 2.2. Ескіз зубчастого вінця рамної пилки
Лезо – це лінія перетину передньої та задньої поверхні зуба. Лінія зубів зображає їх боковий профіль.
До лінійних параметрів відносяться: крок зуба tз , висота hз , довжина зламу задньої поверхні зуба l та радіус дна западини r .
Крок зубів – це відстань між сусідніми вершинами зубів.
Висота зуба – це найкоротша відстань між лінією вершин та лінією западин зубів.
Довжина зламу – це конструктивний параметр, який залежить від заднього кута.
Сусідні зуби в нижній частині (основі) з’єднуються геометрично між собою за допомогою кривої, радіусом r, формуючи дно западини зуба.
До кутових параметрів зубів відносяться: передній γ, загострення β та задній α кути.
Передній кут – це кут між передньою поверхнею зуба та нормаллю до лінії вершин у вершині леза.
Задній кут – це кут між лінією вершин та дотичною до задньої поверхні зуба у вершині леза.
Кут загострення – це кут між передньою та задньою поверхнями зуба.
Кут різання δ – це сума заднього кута та кута загострення.
Важливою характеристикою профілю є площа западини зуба Fзп, причому
.
(2.3)
Оскільки
пиляння - це закритий вид різання, то
зрізана стружка повинна мати можливість
розміщуватися у западині зуба. Для
стандартних профілів рамних пилок з
розведеними зубами
,
а з плющеними -
.