Контроль за стратифікацією

Терміном “стратифікація” у рибницьких ставках визначають стан водного середовища, при якому спостерігається різка зміна гідрохімічних умов у різних за глибиною горизонтах води. Водна товща при цьому розділяється на дві водні маси, що не перемішуються або слабко перемішуються між собою.

При безвітряній сонячній погоді стратифікація встановлюється в ставках щодня в після полуденні години. Вночі поверхня води охолоджується й охолоджені шари води опускаються на дно, а придонні піднімаються нагору. Встановлюються конвекційні вертикальні плини, які до ранку (у нормі) усувають явище вечірньої стратифікації. Температурний, газовий і сольовий склади води вирівнюються. Однак при низькій прозорості сонячна енергія поглинається самим верхнім шаром води. Чим тонше фотичний шар, тим сильніше він прогрівається на шкоду більш глибоким шарам води, які залишаються холодними. В результаті може виникнути ситуація, при якій сильно нагріта поверхня води за ніч охолоне до температури, що буде вище температури придонних шарів. При цьому придонні шари виключаються із процесів конвекційного перемішування. Поглинання кисню в них триває, і запас його може повністю вичерпатися за 1 - 2 доби. Біля дна утворюються охолоджені й позбавлені кисню шари води. Якщо процес буде розвиватися далі, ці зони будуть розширюватися, день за днем охоплюючи все більшу територію ставка. Риби із цих ділянок ставка підуть.

Рибоводові необхідно вчасно виявити виникнення стійкої стратифікації, що раніше всього виникає в найбільш глибокій частині ставка, у випускного монаха, де й рекомендується мати постійну станцію спостереження.

Первинними ознаками розвитку стійкої стратифікації в рибницьких ставках є: низька прозорість води — менше ¹/₄ середньої глибини ставка; безвітряна погода, теплі ночі; зміна забарвлення води від зеленого (540—560 нм) до жовтого (590—629 нм) або синьо-зеленого (490—520 нм) при зменшенні прозорості або при знебарвленні сестону (перехід забарвлення води від зеленого до сірого, наприклад, від показника кольору 2.56.2 до 6.58.2).

При зазначених ознаках перші очаги стратифікації виявляються в ранкові години в найбільш глибоководних й підвітряних ділянках ставка. При збереженні зазначених умов зона стійкої стратифікації з кожним днем розширюється, поширюючись на усе більш мілководні ділянки.

Відносно стійка (більше доби) стратифікація в мілководних рибницьких ставках - явище незвичайне і небезпечне для риби. Вона веде до зниження темпу росту і, можливо, до масової загибелі. У безкисневих зонах починається анаеробний розпад органічних речовин з утворенням токсичних продуктів. Продуктивна зона ставка зменшується. Своєчасне припинення розвитку стратифікації повертає ставок у нормальний стан, а процес, що далеко зайшов, приводить в остаточному підсумку до ослаблення риби, її захворювання й загибелі.

При дуже високій прозорості води (звичайно на початку сезону) може виникнути зворотна стратифікація, викликана зануренням придонної рослинності або мікрофітобентосу у вигляді плівок поверх мулу. У результаті активного фотосинтезу фітобентосу вдень відбувається різке підвищення концентрації кисню в придонному шарі (до 20-30 мг/л). Має місце також різка лужність води на мілководдях до значень рН вище 10. Вода, особливо біля дна на мілководдях, стає токсичної для коропа, і риби йдуть на глибину, звичайно в зону монаха.

При виявленні стратифікації варто встановити границі її поширення за допомогою датчика кисню або термометра. Щоб усунути розвиток стратифікації, варто зробити спуск придонних шарів води, застосувати механічну аерацію, визначити потреба в добривах і скорегувати режим годівлі, вжити заходів до своєчасного перемішування води.

При виявленні стратифікації ставка в ранкові годинники спостерігач повинен негайно доповісти про це бригадирові й завідувачеві виробничою лабораторією.