2.Хімічний склад кормів

Кормами називають продукти, що містять поживні речовини в засвоювальній формі і не впливають шкідливо на організм тварин.

Корми мають певний хімічний склад і поживність, які визначають його якість.

Поживні речовини кормів – це органічні та мінеральні речовини (білки, жири, вуглеводи, вітаміни, макро- і мікроелементи, та ін.), необхідні для годівлі тварин.

У кормах виділяють такі компоненти – суху речовину і воду, а також органічну і мінеральну частини.

Вміст такого неорганічного компоненту корму, як води коливається в широких межах – від 4 до 95%. Багато її в траві – 75-85%, силосі – 60-80%, коренебульбоплодах – 75-90%, Чим більше води, тим нижча їх поживність і вони швидше псуються.

Суха речовина є основною поживною частиною корму, яка включає органічні речовини і мінеральні елементи.

Органічні речовини складають основну масу корму і представлені азотистими (протеїн), безазотистими (жири і вуглеводи) та біологічно активними речовинами (вітаміни, гормони, ферменти).

Азотисті речовини корму – це сирий протеїн, який є найбільш важливою частиною корму і має в своєму складі білки, вільні амінокислоти і небілкові азотисті сполуки - аміди. Білки – високомолекулярні органічні речовини, які складаються із амінокислот. Вони бувають прості (протеїни), побудовані лише з амінокислот, і складні (протеїди), які складаються з простих білків та речовин небілкової природи (вуглеводів, жирів, нуклеїнових кислот, фосфору та інших елементів). До амідів відносяться проміжні продукти синтезу й руйнування білків.

За вмістом протеїну корми значно різняться. Багаті на протеїн корми тваринного походження – кров’яне борошно – 70-80%, м’ясо-кісткове борошно – 30-40%, сухі дріжджі – 45-50%, макуха і шрот – 30-45%, зерно бобових 20-30%. У зерні злакових міститься в середньому 8-12% протеїну. Мало протеїну в коренебульбоплодах – 0,5-2,5%, жомі – 1,2-1,5%, соломі – 4-6%.

До біологічно активних речовин (БАР) кормів належать вітаміни, ферменти, гормони.

Безазотисті речовини корму об’єднують у своєму складі вуглеводи і жири.

Вуглеводи в кормах представлені клітковиною і безазотистими екстрактивними речовинами (БЕР).

Сира клітковина – це складова частина рослинних клітинних оболонок, до складу якої входять, крім целюлози, геміцелюлоза, пектинові речовини тощо.

Найбільше клітковини міститься в соломі – 40-45%, сіні та полові – 20-35%. У зернових кормах – 2-10%, висівках і деяких видах макух – 11-16%. Мало її в коренебульбоплодах (близько 1%) і зовсім немає в кормах тваринного походження.

До групи безазотистих екстрактивних речовин в основному відносять цукри, крохмаль, глікоген, частину пектинових речовин і геміцелюлоз, камеді (рослинний клей) і органічні кислоти. Найбільше кормове значення мають цукри і крохмаль. Безазотисті екстрактивні речовини в організмі тварини використовуються, як основне джерело енергії. Крім того, вони необхідні для синтезу деяких амінокислот, біологічно активних речовин, молочного цукру, жирів.

Вміст жиру (ліпідів) в кормах коливається в широких межах. У м’ясо-кістковому та рибному борошні кількість жиру може сягати 15%. У макусі його міститься 6-8%, зерні вівса і кукурудзи 4-6%, а в коренебульбоплодах лише до 0,1-0,2%.

Жири кормів дають в 2,25 раза більше енергії, ніж інші поживні речовини, з ними до організму надходять жиророзчинні вітаміни (A, D, E, K) і незамінні жирні кислоти – лінолева, ліноленова і арахідонова. Жири сприяють більш економній витраті протеїнів і відіграють запасаючу роль у тваринному організмі.

Мінеральні речовини кормів у організмі тварин включаються в склад ферментів, білків, Мінеральна частина корму (зола), крім оксидів металів і ангідридів кислот (чиста зола), містить і домішки – частинки вугілля, пісок, кремнієву та вугільну кислоти тощо. Золи більше в стеблах і листках і менше в зерні та плодах.

Хімічний склад корму може змінюватись в досить широких межах Залежно від: ґрунтово-кліматичних умов вирощування рослин, удобрення ґрунту, сорту і виду кормової рослини, агротехніки вирощування і фази заготівлі, способу збирання, збереження, переробки тощо.