79. . Беконом називають молоду свинину, виготовлену у вигляді половинок розробленої туші без голови, хреб­та, лопатки, нижніх ділянок кінцівок і особливим способом просоле-ну та прокопчену.

Для беконної відгодівлі відбирають підсвинків живою масою 25 – 30 кг у 3-місячному віці білої масті, на середніх за висотою кінців-ках, без ушкоджень шкіри, з довгим рівним тулубом, легкими лопа­тками, відносно невеликою головою, широкими і добре розвиненими окостами.

Тварин на бекон відгодовують у два періоди. Перший триває від 2,5- до 5 – 5,5-місячного віку при середньодобових приростах 450 – 500 г, другий — від 5 – 5,5- до 7,5 – 8-місячного віку при середньодо-бових приростах не нижче 600 г і досягненні живої маси молодняку 95 – 105 кг.

На початку відгодівлі його кількість на 1 к. од. повинна становити 120 – 140, у кінці — 90 – 100 г. При цій відгодівлі краще використовувати спеціальні комбікорми. Відгодівлю можна здійс-нювати і на концентратно-картопляних та концентратно-корене-плідних раціонах, у складі яких концкорми становлять 60 – 70 %.

До кормів, що поліпшують якість бекону в другий період відго-дівлі, відносять ячмінь, горох, жито (до 30 – 40 % за поживністю), просо, люпин, вику, збиране молоко, бідне на жир рибне борошно, зелені та соковиті корми; які погіршують — м’ясне борошно, маку­ху, рибні відходи, мелясу, висівки, овес, сою та кукурудзу у випад-ках, коли вони становлять більше ніж 35 % за поживністю. Останні згодовують в обмеженій кількості або повністю виводять з раціону за місяць до кінця відгодівлі.

Для одержання бекону відгодованих свиней обробляють у шкурі з використанням таких технологічних процесів, як шпарка і обпа-лення в спеціальних печах при температурі 900 – 1000 °С протягом 30 с. Із бекону виготовляють високоякісні продукти — корейку, гру­динку, різні сорти окостів, рулети тощо.

80. Основна її мета — за короткий строк одержати велику кількість сала, внутрішнього жиру, а також м’яса. Для такої відгодівлі вико-ристовують вибракуваних старих і малопродуктивних свиноматок та кнурів, а також перевірюваних свиноматок і молодняк. Кнурів перед постановкою на відгодівлю каструють.

Тварин комплектують у кормові групи по 20 – 25 голів у станку з урахуванням живої маси, віку та статі. При збільшенні кількості свиней у групах по 100 голів знижуються середньодобові прирости та оплата корму на 17 і 33 % відповідно.

Тривалість відгодівлі до жирних кондицій 60 – 90 днів. За цей період жива маса свиней збільшується на 50 – 60 %, товщина шпику в дорослих становить не менше 7. Оскільки в перший період відгодівлі (30 – 45 днів) свині харак-теризуються підвищеним апетитом, у раціонах переважають в осно­вному дешеві об’ємисті корми. В кінці відгодівлі кількість останніх зменшують, а концентрованих — збільшують.

Свиням при відгодівлі до жирних кондицій на 100 кг живої маси

згодовують: кормових одиниць — 3,8; перетравного протеїну на 1 к. од. дорослим — 70, молодим — 80 г; кальцію — 0,8 %, фосфору — 0,67, кухонної солі — 5,8 від сухої речовини; каротину — 3,7 мг на 1 кг сухої речовини. Якщо свиней утримують у закритих приміщен-нях, то нормують і вітамін D із розрахунку 0,19 тис. МО.

Серед основних кормів, які використовують, — кукурудза, зерно-ві відходи, зелені корми, картопля, коренеплоди, жом, харчові від-ходи та ін. В останній місяць відгодівлі в раціон свиней вводять картоплю, ячмінь, горох, просо, які сприяють підвищенню якості м’яса та шпику. Сою, гречку, рибу, рибне борошно, кукурудзу, маку­ху як такі, що погіршують якість шпику, в кінці відгодівлі з раціону виключають.

81. раціони свиней. Балансування раціону за мікроелементами: залізо, мідь, цинк,марганець,кобальт, селеном,йодом.Звертати увагу на забезпеченість раціонів жиророзчинними вітамінами ( оскільки вони не синтезуються в організмі) і віт. групиВ. Додавати добавки вітамінів у мінімальних дозах,які забезпечують нормальний обмін речовин та продуктивність..Досить часто у раціонах використ.

Різні соковиті корми(картопля, різні види буряків, баштанні культури) Перша група - корми, при згодовуванні яких отримують свинину високої якості. До них відносяться: зернові - ячмінь, жито, горох і просо; соковиті - цукрова й напівцукрові буряк, морква, гарбуз і картопля; зелені - люцерна, конюшина, еспарцет, кропива, лобода, щириця та ін, грубі - сінна борошно з високоякісного бобового сіна (люцерни, еспарцету, конюшини та ін); корми тваринного походження - молоко і молочні відходи, різні м'ясні відходи. Згодовування їх як окремо, так і в суміші дозволить отримувати свинину високої якості. Буряк, морква, зелені трави і особливо молочні відходи знижують негативну дію на продукцію свинарства сої, макухи, кукурудзи та ін Із зернових кормів особливо слід виділити горох і ячмінь. Вони сприяють підвищенню щільності сала і смакових якостей свинини. Крім того, горох сприяє швидкому зростанню молодняку. Введення в раціони буряка, моркви та гарбуза, як кормів містять велику кількість вуглеводів, веде до отримання щільного зернистого сала. До другої групи належать кукурудза, гречка, висівки пшеничні, житні і ячмінні, при згодовуванні яких якість свинини низька. Щоб уникнути цього, їх вводять в раціон свиней в суміші з кормами першої групи в співвідношенні 1:1.

Третя група - корми, при згодовуванні яких значно знижується якість продукції. Це - соя, макуха, овес. Сало відгодованих на них тварин втрачає щільність та зернистість, швидко жовтіє при зберіганні; м'ясо виходить пухким, в'ялим, мало придатним для тривалого зберігання. Ці корми можна використовувати для м'ясного і беконного відгодівлі тільки до досягнення тваринам живої маси 60 кг і в поєднанні зі знятим молоком, цукровим буряком або люцерною. Особливо сильний вплив на якість м'яса і сала корми надають в останні два місяці перед забоєм. У цей період необхідно збільшити в раціонах свиней кількість кормів, що підвищують якість м'яса і сала, і повністю виключити з них корми третьої групи.

82. Значного підвищення продуктивності свинарства досягають на основі схрещування спеціалізованих ліній і порід, що дає змогу використати при розведені свиней явище гетерозису. за рахунок інтенсивного використання наявного поголів'я, зміцнення кормової бази і удосконалення технологій виробництва можна передбачити подальше нарощування виробництва свинини