- •1. Поняття про гербологію та її місце в системі наук?
- •2. Потенційна забур’яненість посівів?
- •3. Малорічні бур'яни, їх поділ, приклади. (представники)
- •4. Історія вивчення проблеми бур'янів в Україні.
- •5. Профілактичні заходи боротьби з бур’янами.
- •6. Морфологічні особливості ярих бур’янів?
- •7. Об’єкт, предмет і методи досліджень в гербології.
- •8. Потенційна і актуальна забур’яненість полів?
- •9. Багаторічні бур’яни, їх біологічні особливості, поділ за класифікацією?
- •10. Сучасний рівень розвитку герболгії в світі та в Україні?
- •11. Протибур'янова значимість основного обробітку ґрунту?
- •12. Паразитичні бур’яни, їх біологічні особливості?
- •13. Поняття про фітоценоз та його особливості?
- •14. Картографування забур’яненості полів.
- •15. Морфологічні особливості ефемерів, приклади.
- •16. Поняття про агрофітоценоз, його особливості?
- •17. Організаційні заходи боротьби з бур’янами.
- •18. Карантинні бур’яни, приклади.
- •19. Конкурентна здатність культурних рослин в агрофітоценозах.
- •20. Інтегрована система заходів контролювання забур’яненості посівів.
- •21. Методи визначення забур’яненості посівів.
- •22. Класифікація бур’янів.
- •1. За способом живлення:
- •23. Інтегрована система боротьби з бур’янами.
- •24. Способи розмноження бур’янів та поширення їх зачатків.
- •25. Видовий склад рудеральних бур’янів, їх біологічна характеристика та шкодочинність.
- •26. Морфологічні особливості дворічних бур’янів, приклади.
- •27. Поріг забур’яненості. Економічний поріг забур’яненості.
- •28. Причини виживання бур’янів в агрофітоценозах.
- •29. Знищення бур’янів фізичними заходами.
- •30. Морфологічні особливості коренепаросткових бур’янів, приклади.
- •31. Еколого-економічне обґрунтування заходів захисту посівів від бур'янів.
- •32. Причини забур’яненості агрофітоценозів.
- •33. Особливості боротьби з бур’янами в умовах зрошення.
- •35. Особливості визначення засміченості органічних добрив насінням бур’янів.
- •36. Морфологічні особливості кореневищних бур’янів.
- •37. Поняття та значення прогнозу забур’яненості.
- •38. Знищення бур’янів біологічними засобами.
- •39. Морфологічні особливості цибулинних бурянів.
1. Поняття про гербологію та її місце в системі наук?
Гербологія – це наука, що вивчає біологічні особливості бур'янів, їх поширення, видовий склад та розробляє методи регулювання їх присутності та шкодочинності. Вона тісно пов’язана з ботанікою, землеробством, рослинництвом, овочівництвом, агрофітоценозом.
2. Потенційна забур’яненість посівів?
Потенційна засміченість полів визначається кількістю насіння бур'янів або їх вегетативних зачатків, що містяться в певному шарі ґрунту на одиниці площі (шт./м2 або млн шт./га).
Методика визначення:
Восени після основного обробітку грунту та навесні по двох діагоналях поля з допомогою бура або спеціальної лопати беруть проби із шарів ґрунту на глибині 1—10, 10—20 і 20—30 см. Загальна маса зразка становить 1 кг. На площі до 50 га відбирають 30 проб, 50—100 га — 60, понад 100 га — 80 проб. Зразок ґрунту промивають через сито з отворами 0,25 мм, масу, що залишається на ситі, розділяють у насиченому розчині харчової солі або поташу (насіння бур'янів і органічні рештки спливають), висушують, відбирають насіння бур'янів, розбирають його по видах, підраховують кількість і перераховують (з урахуванням площі бура або лопати) на 1 м2 і на 1 га.
Кількість схожого насіння визначають шляхом пророщування в чашках Петрі на фільтрувальному папері.
Запас органів вегетативного розмноження бур'янів визначають шляхом розкопок на майданчиках розміром 0,5x2 м в місцях відбору проб ґрунту. Вегетативні зачатки вибирають з ґрунту, визначають їх довжину, масу і кількість бруньок відновлення.
Оцінку потенційної засміченості ґрунту встановлюють за шкалою (табл. 1).
Таблиця 1. Шкала для оцінки потенційної забур'яненості ріллі, млн. шт./га в орному шарі (Веселовський, Манько, Козубський, 1993)
|
Бал |
Ступінь забур'яненості |
Інтервали значень | ||
|
Загальна кількість фізично нормального насіння |
Схоже насіння |
Кількість бруньок на органах вегетативного розмноження | ||
|
1 |
Слабкий |
<10 |
<2 |
<0,1 |
|
2 |
Середній |
10—50 |
2—10 |
0,1—0,5 |
|
3 |
Високий |
>50 |
>10 |
>0,5 |
3. Малорічні бур'яни, їх поділ, приклади. (представники)
Буряни – це дикі рослини, які поза волею людини ростуть на с/г угіддях і завдають їм шкоди.
За характером живлення бур'яни поділяють на три групи.
Бур'яни-паразити (незелені рослини), що нездатні до самостійного синтезу органічних речовин, оскільки не мають хлорофілу. Вони не мають коренів, а використовують поживні речовини рослин-живителів. Бур'яни-паразити за місцем паразитування на рослинах поділяють на стеблові (повитиця) й кореневі (вовчки).
Рослини-напівпаразити (дзвінець великий, перестріч польовий, кравник пізній, омела біла) приростають до коріння або стебел інших рослин і використовують їхні поживні речовини, але в них є зелені листки і вони засвоюють вуглекислоту з повітря; ці рослини здатні до фотосинтезу.
Зелені рослини - це найбільш чисельна група бур'янів. Вони мають хлорофіл, зелені листки, асимілюють, завдяки кореневій системі використовують поживні речовини і воду з ґрунту.
За тривалістю періоду життя бур'яни поділяють на малорічні й багаторічні.
Малорічні бур'яни поділяють на ефемери, однорічні й дворічні, а однорічні - на ярі, зимуючі й озимі.
Багаторічні залежно від способу вегетативного розмноження поділяють на кореневищні, коренепаросткові, стрижнекореневі, цибулинні, повзучі та ін.
Ефемери – це однорічні буряни, які утворюють за сезон до 6-8 поколінь (зірочник середній).
Ярі ранні – бур’яни сходи яких з’являються рано навесні за температури ґрунту 4-8°С. За біологічними властивостями вони дуже близькі до ранніх ярих культур, тому частіше засмічують їх посіви (вівсюг звичайний, осот жовтий).
Ярі пізні – бур’яни сходи яких з’являються пізно весною або влітку коли грунт достатньо прогріється. Засмічують посіви пізніх зернових і просапних культур (щириця звичайна, мишій сизий, дурман звичайний).
Озимі – це бур’яни, сходи яких з’являються в кінці літа-восени. Зимують у фазі кущення і закінчують розвиток наступного року. За біологічними властивостями вони подібні до озимих культур (жито, пшениця, ріпак) посіви яких і засмічують, а також ростуть у лісосмугах і на полях багаторічних трав (брому житній, горошок волохатий).
Зимуючі – це бур'яни сходи, яких з'являються в кінці літа-восени або рано весною. За біологічними властивостями вони займають проміжне місце між ярими та озимими бур'янами. Якщо насіння їх проросте весною, то зимуючі бур'яни розвиваються як ярі, якщо насіння проросте в кінці літа або восени, то вони перезимовують сформувавши розетку листків і завершують свій цикл розвитку на наступний рік (волошка синя, грицики звичайні, талабан польовий, підмаренник чіпкий, кучерявець Софії).