27. Поріг забур’яненості. Економічний поріг забур’яненості.

Для рентабельного застосування заходів боротьби з бур’янами важливо визначити критерії їх економічної доцільності, що дістав назву «економічний поріг забур’яненості полів». Під ним розуміють таку кількість сходів бур’янів у посівах культур або їх схожого насіння у шарі ґрунту 0-10 см на час застосування заходів боротьби, повне знищення яких забезпечує рентабельність заходів на рівні однократної окупності затрат, а в конкретному господарстві – на рівні планової рентабельності виробництва культури.

Визначення економічних порогів забур’яненості полів проводиться за такими рівняннями:

ЕП_ф = ; ЕП_п = ,

ЕП_ф – кількість бур’янів, що становить економічний поріг фактичної забур’яненості посівів на час після сходового внесення гербіцидів чи проведення інших заходів, шт./м²;

ЕП_п - економічний поріг потенціальної забур’яненості полів, виражений кількістю схожого насіння бур’янів весною в шарі ґрунту 0-10 см на час внесення ґрунтових гербіцидів або здійснення інших заходів, млн. шт./га; З – затрати пов’язані з проведенням заходів боротьби, крб./га; П - середньо видова шкідливість бур’янів, що розраховується для їх конкретного видового складу з урахування питомої участі в загальній забур’яненості посіву та видової шкідливості за формулою:

П = У₁·П₁+ У₂· П₂ + …+ У_n·П_n,

У- питома участь окремих видів бур’янів у загальній їх кількості на даному полі, виражена в частках від одиниці; П – шкідливість окремих видів бур’янів, виражена величиною втрат урожаю, ц/га, що зумовлені постійною присутністю в посівах культури рослин цього виду в кількості 1 шт/м² ; Ц- закупівельна ціна 1ц основної продукції культури, яку захищають, крб. В_ф – кількість бур’янів на час збирання врожаю порівняно з їх кількістю на час після сходового внесення гербіцидів,%; В_т – кількість бур’янів на час збирання врожаю порівняно з кількістю їх схожого насіння в шарі ґрунту 0-10 см на час внесення ґрунтових гербіцидів,%; Р – планова рентабельність вирощування даної культури,%; Т – технічна ефективність запланованих заходів боротьби.

28. Причини виживання бур’янів в агрофітоценозах.

29. Знищення бур’янів фізичними заходами.

Фізичні заходи боротьби полягають в тому, що бур'яни, їх насіння і органи вегетативного розмноження знищують, створюючи несприятливі для них умови зовнішнього середовища, яких досягають за допомогою стерилізації ґрунту парою чи електрообігрівом (часто в умовах тепличного господарства), затопленням в чеках (наприклад, при вирощуванні рису), відкритим полум'ям (культиваторами-вогнеметами), осушенням території, вкриванням грунту інертними мульчуючими матеріалами (солома, тирса, торф, чорна поліетиленова плівка тощо) і, нарешті, за допомогою електромагнітного поля надвисокої частоти, яке різко підвищує температуру рослинного об'єкта і спричинює його загибель.

30. Морфологічні особливості коренепаросткових бур’янів, приклади.

Коринепаросткові бур’яни - це багаторічні рослини, які розмножуються переважно корінням, що утворює паростки. Маючи дуже розгалужені і довгі підземні органи на яких закладається багато сплячих бруньок. Вони здатні за короткий час поширюватися на великих площах. Бруньки можуть перебувати в стані спокою, а за сприятливих умов розвивають нові пагони інколи на великі відстані від материнської рослини. Особливо інтенсивно вони розвиваються після знищення надземної маси або розрізування кореня на частини. Ці бур’яни здатні розмножуватися і насінням, тому ця біологічна група бур’янів найбільш живуча і злісна. Знищити їх повністю агротехнічними заходами не тільки складно але й неможливо (березка польова, осот рожевий, осот жовтий городній тощо).

Березка польова (Convolvulus arvensis). З родини березкових – Convolvulасеае. Коринева система - могутня, окремі корені заходять на глибину більше 2-х метрів, розгалужена. Стебло – витке, тонке, завдовжки 30-100 см. Листок – черешковий, цілокраїй, довгастояйцеподібний або ланцетний, біля основи стрілоподібний, розміщення чергове. Квітка – розміщена поодиноко або по 3 на квітконосі, пазушна, з лінійними приквітками. Віночок лійкоподібний, з 5 поздовжніми складками й 5-кутним відгином білого або рожевого кольору. Плід – кулясто яйцеподібна коробочка, на ніжці, двогнізда, у кожному гнізді по дві насінини. Коробочка сірувато-зелена, сірувато-коричнева або сіра. Насінина – нечітко трикутна, оберненояйцеподібна, поверхня дрібнобородавчаста, матова, сірувато-коричнева, темно-сіра або майже чорна. Вага 1000 насінин 5,6 г. Біологія. Цвіте і плодоносить з травня до жовтня. Розмножується насінням і кориневою порослю. Одна рослина утворює близько 600 насінин, які мають дуже розтягнутий період проростання.

Осот жовтий городній (Sonchus oleraceus) З родини айстрових Asteraceae. Стебло пряме, заввишки 30—120 см. Листя велике, перисто-роздільне або ліроподібне. Коренева система стрижнева. Цвіте у червні— жовтні. Суцвіття — кошик, плід — сім'янка, насіння овально-видовжене, розміром 2,5—3,5x1,2—1,3x0,2—0,3 мм, достигає у серпні—жовтні. Біологія. Утворюється понад 53 тис. насінин на одній рослині. Відносно термінів зберігання життєздатності в ґрунті відомостей немає, період спокою — понад 6 місяців. Проростає у межах температур 2—24°С, сходи з'являються з глибини не більше 18—20 см у квітні—травні. Поширений повсюдно, особливо на піщаних ґрунтах. Засмічує посіви польових культур, особливо городніх, росте у садах, на пустирях.