- •1. Поняття про гербологію та її місце в системі наук?
- •2. Потенційна забур’яненість посівів?
- •3. Малорічні бур'яни, їх поділ, приклади. (представники)
- •4. Історія вивчення проблеми бур'янів в Україні.
- •5. Профілактичні заходи боротьби з бур’янами.
- •6. Морфологічні особливості ярих бур’янів?
- •7. Об’єкт, предмет і методи досліджень в гербології.
- •8. Потенційна і актуальна забур’яненість полів?
- •9. Багаторічні бур’яни, їх біологічні особливості, поділ за класифікацією?
- •10. Сучасний рівень розвитку герболгії в світі та в Україні?
- •11. Протибур'янова значимість основного обробітку ґрунту?
- •12. Паразитичні бур’яни, їх біологічні особливості?
- •13. Поняття про фітоценоз та його особливості?
- •14. Картографування забур’яненості полів.
- •15. Морфологічні особливості ефемерів, приклади.
- •16. Поняття про агрофітоценоз, його особливості?
- •17. Організаційні заходи боротьби з бур’янами.
- •18. Карантинні бур’яни, приклади.
- •19. Конкурентна здатність культурних рослин в агрофітоценозах.
- •20. Інтегрована система заходів контролювання забур’яненості посівів.
- •21. Методи визначення забур’яненості посівів.
- •22. Класифікація бур’янів.
- •1. За способом живлення:
- •23. Інтегрована система боротьби з бур’янами.
- •24. Способи розмноження бур’янів та поширення їх зачатків.
- •25. Видовий склад рудеральних бур’янів, їх біологічна характеристика та шкодочинність.
- •26. Морфологічні особливості дворічних бур’янів, приклади.
- •27. Поріг забур’яненості. Економічний поріг забур’яненості.
- •28. Причини виживання бур’янів в агрофітоценозах.
- •29. Знищення бур’янів фізичними заходами.
- •30. Морфологічні особливості коренепаросткових бур’янів, приклади.
- •31. Еколого-економічне обґрунтування заходів захисту посівів від бур'янів.
- •32. Причини забур’яненості агрофітоценозів.
- •33. Особливості боротьби з бур’янами в умовах зрошення.
- •35. Особливості визначення засміченості органічних добрив насінням бур’янів.
- •36. Морфологічні особливості кореневищних бур’янів.
- •37. Поняття та значення прогнозу забур’яненості.
- •38. Знищення бур’янів біологічними засобами.
- •39. Морфологічні особливості цибулинних бурянів.
15. Морфологічні особливості ефемерів, приклади.
Ефемери – це рослини з дуже коротким періодом життя, які за вегетаційний період можуть давати декілька поколінь, восени відмирають. Слово ефемер грецького походження, що в перекладі означає швидкоплинний, одноденний. На Україні поширені такі буряни цієї групи, як зірочник середній(мокрець), люцерна мала, тонконіг однорічний, глуха кропива, вероніка двійчаста та інші.
Зірочник середній (Stellaria media) відноситься до класу дводольних, родини гвоздикових. Має лежаче стебло, 50-30 см, з яйцевидно-загостреними листками і стрижневою кореневою системою. Суцвіття – немає, плід – коробочка.
Люцерна маленька (Medicago minima) належить до класу дводольних, родини бобових. Стебло тонке прямостояче, висхідне або лежаче, з трійчастим листком і стрижневою кореневою системою. Суцвіття – китиця, плід – біб.
16. Поняття про агрофітоценоз, його особливості?
Агрофітоценоз (агро – поле, фіто – рослина, ценоз - загальний) – це угрупування рослин, яке швидко створює людина. Їх зв'язок значною мірою визначається біологічною, екологічною, агрономічною сумісністю культурних рослин та відповідністю їх між собою до ґрунтових умов, рельєфу, експозиції поля, густотою рослин на одиниці площі та просторовим розміщенням їх у натурі.
Агрофітоценоз з кількох компонентів використовують досить часто в овочівництві як в закритому так і в відкритому ґрунті, їх можна також створювати з метою захисту рослин від шкідників, для збагачення ґрунту на поживні речовини. Для цього в посівах вирощують супутні рослини, які відлякують небажану ентомофауну.
Одна з найважливіших ознак організації агрофітоценозу – це є віднесення видів, що його утворюють до різних екоморф.
Екобіофорфний склад – це просторова і часова гетерогенність середовища. Він є результатом довгострокового відбору видів здатних рости в умовах антропогенно зміненого середовища і займати різні екологічні ніші в агрофітоценозі.
Види, що переважають у складі агрофітоценозу або його компоненти, називають домінантом.Види присутність яких у складі агрофітоценозу значна але не переважає рівень присутності домінантів, називають субдомінантами. А випадкові види агрофітоценозів, називають супутніми видами.
17. Організаційні заходи боротьби з бур’янами.
Боротьба з бур'янами — це надзвичайно складна система заходів, завданням яких є знищення бур'янів або зниження їх шкідливості дозволеними способами і засобами: запобігання занесенню бур'янів на поля, знищення вегетуючих бур'янів, очищення ґрунту від їх насіння і вегетативних органів розмноження.
18. Карантинні бур’яни, приклади.
Це особливо шкідливі бур’яни, відсутні або обмежено поширені на території країни або окремого регіону, введені до списку карантинних об’єктів.
Карантинні заходи спрямовані на охорону території України від проникнення карантинних бур’янів і на їх ліквідацію, якщо вже з’явились, а також на запобігання проникнення в райони, де їх ще немає. На території США є карантинні бур’яни, яких немає на території України. Це так звані бур’яни зовнішнього карантину. До них належать амброзія трироздільна, амброзія багаторічна, паслін королівський, паслін три квітковий, соняшник дикий.
У межах країни до карантинних бур’янів належать амброзія полинолиста, гірчак повзучий, повитиця тощо.
Ботанічний склад карантинних бур’янів різний, а тому не доцільно їх виділяти в окрему біологічну групу. Вони розглядаються в тих групах, до яких вони відносяться за своїми біологічними властивостями.
Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia) малорічна яра рання рослина з родини айстрових. Коринева система – стрижнева. Головний корінь стрижневий, розгалужений, заглюблюється в грунт до 4 і більше метрів. Стебло – високе (80-250 см), міцне, злегка борозенчасте. Листки – верхні – чергові темно-зелені, перисто-, нижні – подвійноперестороздільні, з лінійно ланцетними частками, супротивні. Квітки – зібрані в роздільностатеві зелені кошики. Квітколоже щетинистоплівчасте. Плід – сім'янка знаходиться всередині затверділої обгортки, оберненояйцеподібної форми. Вага 1000 насінин в обгортці близько 2,5г. Сім'янка без обгортки яйце – або горішкоподібна, поверхня тонко зморшкувата, слабко блискуча або матова, зеленувато-сірого або зеленувато-бурого кольору. Вага 1000 сім'янок 1,5 – 2 г. В 1 кг міститься близько 550 тис. сім'янок. Біологія. Цвіте і плодоносить у серпні – жовтні. Насіння достигає досить пізно. Розмножується насінням, якого одна рослина може утворити близько 100 тисяч. Насіння проростає з глибини 1 см, а деяке навіть 6-8 см.