31. Еколого-економічне обґрунтування заходів захисту посівів від бур'янів.

32. Причини забур’яненості агрофітоценозів.

Завданням регулювання рівня присутності сегетальної рослинності не є повним її винищенням, а є утримання забур’яненості на прийнятому рівні, при якому можливі втрати врожаю не перевищують економічного порогу шкідливості.

Для визначення стратегії регулювання в межах території конкретного землекористування проводять аналіз:

• Системи землеробства – заходи впливу на сегетальну рослинність, що прийняті в одних системах, можуть бути недопустимими в інших.

• Структура посівних площ – порядок чергування культур є основою на якій формується система регулювання. Необхідно провести ланцювання с/г культур за рівнем конкурентної здатності і також за обсягом посівних площ.

• Рівень потенційної забур’яненості ґрунту та обсяг інших джерел надходження органів розмноження бур’янів минулу, фактичну, прогнозну забур’яненість на кожному полі. Фактичний рівень забур’яненості – визначає необхідний рівень зниження забур’яненості. Розрахунковий – можливий обсяг втрати врожаю від бур’янів.

• Видовий склад бур’янових угрупувань. Найбільшшкодочинні бур’яни, домінанти та субдомінанти, потенційно небезпечні і проблемні види бур’янів.

• Графік проростання бур’янів та визначення головних джерел надходження насіння.

• Технічні можливості застосування механічних прийомів обробітку ґрунту для знищення бур’янів даного господарства.

• Температурний режим та рівень зволоження ґрунту.

33. Особливості боротьби з бур’янами в умовах зрошення.

В балках по берегах водойм доцільно висівати суміші бобових трав, бо через 2 роки вони створюють щільний трав’яний покрив, що зменшує забур’яненість і він є грубим кормом.

Очищення поливної води від насіння бур’янів при зрошені.

Для цього скошують всю рослинність на берегах зрошувальних каналів, знищують її гербіцидами. Крім того будують пристосування у вигляді щитів з густими металевими сітками за допомогою яких, за межі розподільних каналів, відділяють 75-99% з води насіння бур’янів. Слід зазначити, що заходів запобігання потраплянню насіння бур’янів у зрошувальні канали менше, ніж видалення його з поливної води при зрошені.

35. Особливості визначення засміченості органічних добрив насінням бур’янів.

Методика визначення:

Від партії добрива, що не перевищує 10 000 т для підстилкового гною або 5000 т для безпідстилкового рідкого гною чи гноївки, відбирають середній зразок масою 1 кг (1 л), який складається не менше ніж із 20 виїмок у 0—10-сантиметровому шарі всередині товщі сховища та біля його дна.

Проби рідких добрив відбирають теж із 20 виїмок спочатку у відро, а з відра беруть середній зразок об'ємом 1 л. Щоб до зразка потрапило насіння з різною питомою вагою, з відра відбирають спочатку 330 мл рідини з поверхні, потім виливають 1/3 її і знову відбирають 330 мл рідини з поверхні, третю частину зразка беруть біля дна відра.

Від середнього зразка твердих добрив відбирають дві паралельних наважки по 200 г, з твердих — по 200 мл, промивають водою через колонку сит з отворами діаметром 3 мм, 1, 0,5 і 0,25 мм. Залишки на всіх ситах висушують, підраховують кількість насіння бур'янів у кожній пробі, визначають середній показник кількості схожого насіння (шт.) на 200 г добрива і перераховують його в млн шт. на 1 га. Схожість насіння визначають шляхом пророщування в чашках Петрі на фільтрувальному папері.

Оцінку ступеня засміченості органічних добрив насінням бур'янів проводять за шкалою.  

Шкала для оцінки засміченості органічних добрив схожим насінням бур'янів (Веселовський, Манько, Козубський, 1993)

Бал	Ступінь забур'яненості	Інтервали значення, млн. шт. на 1 т
		Підстилковий гній	Безпідстилковий гній з вологістю
			до 90 %	90—93 %	понад 93 %
1	Слабкий	<0,1	<0,03	<0,02	<0,01
2	Середній	0,1—1,0	0,03—0,3	0,02—0,2	0,01—0,1
3	Високий	>1— 2	> 0,3—1,0	> 0,2—0,6	> 0,1—0,5
4	Дуже високий	>2,0	>1,0	>0,6	>0,5