10.3. Фінансові джерела досудової санації підприємства.

Для відновлення платоспроможності підприємство використовує такі заходи:

а) скорочення рівня витрат. Підприємству необхідно проаналізувати кожну з статей витрат і визначити оптимальний рівень валових витрат. Аналізуючи статті витрат, часто приймається рішення про скорочення витрат на утримання персоналу, що досягається шляхом скорочення персоналу, введенням неповного робочого тижня, наданням безкоштовних відпусток. Приймаються рішення про зниження витрат, що йдуть на виробництво нерентабельної продукції і продукції, яка не користується попитом, а також витрат підприємства на поточний ремонт і інших видів витрат;

б) пролонгація короткострокових банківських кредитів і іншої кредиторської заборгованості;

в) відстрочка виплати дивідендів і процентів акціонерам і учасникам підприємницької діяльності;

г) реалізація частини основних і оборотних фондів, які безпосередньо не пов'язані з процесом виробництва продукції;

д) застосування лізингових операцій:

• використання зворотного лізингу (підприємство продає основні фонди лізинговій компанії і одночасно отримує ці основні фонди в фінансовий або оперативний лізинг);

• передача в фінансовий або оперативний лізинг основних фондів, що використовуються не в повній мірі;

е) рефінансування дебіторської заборгованості. Погашення дебіторської заборгованості є істотним резервом для поновлення платоспроможності підприємства. З цією метою використовуються:

• факторинг. Підприємство продає факторинговій компанії або банку право вимоги простроченої дебіторської заборгованості, при цьому підприємство отримує основну суму грошових коштів по цій заборгованості за вирахуванням комісійної винагороди;

• форфейтинг (використовується при здійсненні зовнішньоекономічних операцій). Підприємство-експортер продає банку вексель або іншу боргову вимогу, що акцептується імпортером, отримуючи при цьому основну суму заборгованості за вирахуванням відповідної комісійної винагороди банку;

• дострокова реалізація підприємством банку векселя за іменним індосаментом. Банк оплачує вексель по номінальній вартості за вирахуванням певної винагороди на свою користь, а з настанням терміну погашення векселя отримує по ньому платіж;

• для погашення дебіторської заборгованості підприємство може звернутися з позовною заявою в арбітражний суд.

ж) ліквідація портфеля короткострокових фінансових вкладень;

з) оптимізація структури оборотного капіталу. Важливу роль в цьому питанні грає правильне визначення потреби підприємства в оборотних коштах. При наявності зайвих запасів товарно-матеріальних цінностей, сировини, незавершеного виробництва підприємство їх реалізовує;

и) заморожування ризикованих інвестиційних проектів і інвестицій з довгостроковим терміном окупності;

к) здійснення ефективної цінової, маркетингової, податкової і дивідендної політики підприємства і інших заходів.

10.4. Проведення санації підприємства при відкритті арбітражним судом процедури санації.

Основою для порушення справи про банкрутство є заява, подана в арбітражний суд боржником або кредитором. Для прийняття арбітражним судом рішення про порушення справи про банкрутство необхідно, щоб в загальній сумі вимоги кредиторів до підприємства-боржника складали не менше трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати і ці вимоги не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення терміну.

При порушенні справи про банкрутство арбітражним судом вводиться процедура розпорядження майном, призначається розпорядник майна і виноситься дата проведення підготовчого засідання суду. Також вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Розпорядження майном боржника - це система заходів відносно нагляду і контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження і ефективного використання майнових активів боржника і проведення аналізу його фінансового стану. Розпорядником майна призначається фізична особа, яка має ліцензію арбітражного керівника і на яке покладаються повноваження по розпорядженню майном боржника.

Введення мораторію на задоволення вимог кредиторів означає зупинку виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань по сплаті податків і зборів, термін виконання яких наступив до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів не розповсюджується на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування збитку, заподіяного здоров'ю і життю громадян. Закінчення дії мораторію відбувається у разі закінчення або дострокового припинення процедури санації, або ліквідаційної процедури, а також у разі затвердження арбітражним судом мирової угоди. Мирова угода має на увазі висновок домовленості між боржником і кредиторами про відстрочку і/або розстрочку платежів або припинення зобов'язань по угоді сторін (прощення боргів). Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії здійснення справи про банкрутство.

Санація згідно з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вводиться на термін не більше дванадцяти місяців. Однак, по клопотанню комітету кредиторів або керівника санацією або інвесторів, цей термін може бути продовжений ще на шість місяців або скорочений.

Від дня винесення постанови про санацію:

• припиняються повноваження керівника боржника, і управління боржником переходить до керівника санацією;

• припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи.

Заходами відносно відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:

1. Реструктуризація підприємства – здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов’язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на змішану форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.

2. Перепрофілювання виробництва на більш прибуткові види діяльності.

3. Закриття нерентабельних виробництв.

Домовленість між боржником і кредиторами відносно відстрочки та/або розстрочки платежів або прощенні (списанні) частини боргів, про що укладається мирова угода.

4. Ліквідація дебіторської заборгованості.

5. Продаж майна боржника недержавної власності як цілісного майнового комплексу на відкритих торгах в формі аукціону. Керівник санацією виступає організатором торгів або залучає для цих цілей спеціалізовану організацію.

6. Зобов'язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом перекладу на нього боргу (частини боргу) і його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань.

7. Виконання зобов'язань боржника власником майна боржника і його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань.

8. Звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації. Вихідна допомога в цьому випадку платиться за рахунок інвестора, а при його відсутності - за рахунок реалізації майна боржника або за рахунок кредиту, отриманого для цієї мети.

9. Отримання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації. Отриманий для цієї мети кредит відшкодовується насамперед у відповідності зі статтею 31 Закони України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» за рахунок реалізації майна боржника.

10. Інші способи відновлення платоспроможності боржника.

Черговість задоволення вимог кредиторів. Насамперед задовольняються:

• вимоги, забезпечені заставою;

• виплата вихідної допомоги звільненим працівникам підприємства - банкрута, в тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

• витрати, пов'язані із здійсненням у справі про банкрутство в арбітражному суді і роботою ліквідаційної комісії.

У другу чергу задовольняються вимоги, які виникли за зобов'язаннями банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу в статутний фонд підприємства), зобов'язань, які виникли внаслідок спричинення шкоди життю і здоров'ю громадян, а також вимоги громадян-довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

У третю чергу задовольняються вимоги відносно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

У четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, в тому числі і вимоги кредиторів, які виникли за зобов'язаннями в процедурі розпорядження майном боржника або в процедурі санації боржника;

У п'яту чергу задовольняються вимоги відносно повернення внесків членів трудового колективу в статутний фонд підприємства;

У шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог попередньої черги.