7.3. Порядок нарахування амортизації основних фондів у податковому обліку

Слід звернути увагу, що у вітчизняній практиці господарювання застосовуються різні методи обчислення амортизаційних відрахувань: бухгалтерські (5 методів) та податкові (1 метод).

Норма амортизації встановлюється фіксовано у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на кінець звітного періоду (кварталу):

• група 1 - 2%;

• група 2 - 10%;

• група 3 - 6%;

• група 4 – 15%.

Облік балансової вартості основних фондів по групі 1 ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту і загалом по групі. Балансова вартість першої групи складається з суми балансової вартості будівель, споруд і т.д. По групах 2,3 і 4 окремо по елементах облік не ведеться, а ведеться взагалі по сукупній балансовій вартості групи, незалежно від часу введення в експлуатацію. Порядок бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів установлюється Міністерством фінансів України.

Амортизація проводиться:

• по 1 групі – до досягнення балансовою вартістю кожного об’єкта групи 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (залишкова або ліквідаційна вартість в такому разі включається до складу валових витрат, а вартість об’єкту прирівнюється до нуля);

• по 2,3,4 групах – до досягнення балансовою вартістю групи нуля. Переамортизація заборонена.

7.4. Амортизація основних фондів в бухгалтерському обліку

Відповідно до пункту 4 П(С)БУ 7 амортизація - це систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизується протягом терміну їх корисного використання (експлуатації).

Вартість (АС), що амортизується - це первісна або переоцінена вартість (ПС) основних засобів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості (ЛС):

(8.2)

Первісна вартість визначається П(С)БУ 7 як історична або фактична собівартість об'єкта основних засобів, а переоцінена вартість - як його вартість після переоцінки.

Ліквідаційна вартість – це та сума грошових коштів або вартість інших активів, яку підприємство чекає отримати від вибуття (реалізації, ліквідації) основних засобів після закінчення терміну їх корисного використання за вирахуванням витрат, пов'язаних із вибуттям. Ліквідаційна вартість визначається в момент надходження об'єктів основних засобів. Якщо визначити її неможливо або складно, або якщо вона неістотна, то її прирівнюють до нуля. Відповідно до формули в цьому випадку вартість об'єкта, що амортизується, буде дорівнювати його первісній (переоціненій) вартості.

Відповідно до пункту 28 П(С)БУ 7 для амортизації основних коштів застосовуються такі методи:

1. прямолінійний (метод прямолінійного списання);

2. зменшення залишкової вартості (зменшення залишку);

3. прискореного зменшення залишкової вартості;

4. кумулятивний (суми чисел років);

5. виробничий (сум одиниць продукції).

Економічна характеристика даних методів передбачає визначення прямого ефекту від використання окремого методу амортизації та пропонується у таблиці 8.4.

До вибору метода нарахування амортизації основних засобів керівництво повинне підходити зважено, оскільки це важливо для формування облікової політики (в частині амортизації), яка повинна бути закріплена на підприємстві наказом [10, c. 54-55].

Зупинимося тепер окремо на кожному методі нарахування амортизації. Щоб наочніше показати їх особливості, при розгляді перших чотирьох методів використовуємо дані одного і того ж умовного числового прикладу:

Приклад 2.

Підприємство придбало виробниче обладнання вартістю 20000 грн. Ліквідаційна вартість обладнання визначена в розмірі 10% його вартості, тобто в сумі 2000 грн. Передбачуваний термін корисного використання – 5 років. Розрахувати суму амортизаційних відрахувань.

Розв’язання.