Тема 6. Оборотні кошти підприємств План
Економічний зміст і характеристика оборотних коштів
Структура оборотних коштів підприємства
Визначення потреби в оборотних коштах підприємства
Показники ефективності використання оборотних коштів
1. Економічна сутність оборотних активів
Оборотні кошти - категорія вартісна. Її варто відрізняти від оборотних фондів. Суть відмінності полягає в наступному:
оборотні кошти авансуються, а оборотні фонди цілком споживаються (витрачаються) у процесі виробництва, тобто беруть участь в одному виробничому циклі. При цьому величина оборотних фондів може в багато разів перевищувати величину власних оборотних коштів, авансованих у виробництво;
оборотні кошти обслуговують весь кругообіг підприємства і повертаються в грошовій формі в оборот даної організації, у той час як оборотні фонди цілком споживаються, знаходячись на відповідній стадії кругообігу його коштів;
оборотні кошти знаходяться в безупинному русі одночасно у формі оборотних виробничих фондів і у формі фондів обігу, а оборотні фонди - ні;
оборотні кошти не можна ідентифікувати в пасиві балансу (виділити окремим рядком), у той час як оборотні фонди показують окремим рядком в активі балансу підприємства.
Таким чином, оборотний капітал (оборотні кошти) – це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку.
Особливістю оборотного капіталу є те, що він не витрачається, не споживається, а авансується в різні види поточних витрат суб'єкта господарювання. Метою авансування є створення необхідних матеріальних запасів, заділів незавершеного виробництва, готової продукції й умов для її реалізації.
2. Структура оборотних коштів підприємства.
Р
ис.
2. Структура оборотних коштів
Відповідно до участі у кругообігу коштів оборотні кошти підрозділяються на авансовані в:
оборотні виробничі фонди;
фонди обертання.
У залежності від методів планування оборотні кошти підрозділяються на:
нормовані оборотні кошти;
ненормовані оборотні кошти.
Необхідність розподілу оборотних коштів на нормовані і ненормовані випливає з економічної доцільності досягнення найбільших результатів при найменших витратах. Встановлення нормативів по окремих статтях дозволяє забезпечити оптимальну потребу підприємства в оборотних коштах.
До нормованих оборотних коштів відносяться оборотні кошти у виробничих запасах, виробництві, у залишках готової продукції на складах підприємства.
Ненормовані оборотні кошти включають усі фонди обертання за винятком готової продукції на складі.
3. Визначення потреби в оборотних коштах
В даний час підприємствам надане право самостійно розраховувати нормативи оборотних коштів. При цьому можуть використовуватися два методи: прямого розрахунку й економічний.
Значення нормування оборотних коштів полягає в наступному:
по-перше, правильне визначення нормативу оборотних коштів забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва і реалізації продукції;
по-друге, нормування оборотних коштів дозволяє ефективно використовувати оборотні кошти на кожному підприємстві;
по-третє, обґрунтовані нормативи оборотних коштів сприяють зміцненню режиму економії, виявленню і використанню внутрішньогосподарських резервів.
Нормування повинно забезпечити оптимальну потребу в оборотних коштах, тому що заниження їх розмірів призводить до фінансових утруднень (появи прострочених платежів, заборгованості за позиками і ін.), а надлишок коштів послабляє режим економії і дозволяє підприємствам використовувати кошти не за призначенням, що супроводжується створенням зайвих запасів сировини, матеріалів.
Нормування оборотних коштів методом прямого розрахунку.
Виробничі запаси створюються на підприємстві для забезпечення безперервності процесу виробництва і реалізації продукції. У складі виробничих запасів найбільшу питому вагу займають сировина, матеріали і покупні напівфабрикати.
Норматив оборотних коштів по цих запасах визначається по такій формулі:
(1)
де H - норматив оборотних коштів по сировині, матеріалам і покупним напівфабрикатам (тис. грн.);
O - одноденні витрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів (тис.грн.);
N - норма оборотних коштів (дні).
Розрахунок нормативу оборотних коштів економічним методом.
Розрахунок потреби в оборотних коштах методом прямого розрахунку на підприємстві проводиться на тривалий період, якщо в наступні роки різко не змінюється асортимент продукції, що випускається або технологія виробництва, умови постачання і збуту продукції. У таких умовах розрахований норматив оборотних коштів методом прямою розрахунку щорічно коректується підприємством з урахуванням росту виробничої програми і зміни оборотності оборотних коштів, тобто норматив оборотних коштів розраховується більш укрупненим (економічним) методом.
При економічному методі використовується сума нормативу оборотний коштів, що була встановлена методом прямого розрахунку. При цьому розрахований норматив ділиться на дві частини:
– до першої відносять нормативи, розмір яких прямо залежить від обсягу витрат на виробництво (сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати, допоміжні матеріали, тара, незавершене виробництво, готова продукція) – це виробничий норматив;
– в другу частину включаються ті статті нормованих коштів, по яким потреба у коштах прямо не залежить від зміни витрат на виробництво (нормативи по запасних частинах для ремонту устаткування, малоцінним предметам, витратам майбутніх періодів) – це невиробничий норматив.
Для визначення нормативу оборотних коштів на планований рік виробничий норматив збільшується відповідно до росту виробничої програми в плановому році. Невиробничий норматив оборотних коштів збільшується в половинному розмірі від росту виробничої програми.
Отримана загальна сума нормативу зменшується на суму коштів, що вилучається в результаті прогнозного прискорення оборотності оборотних коштів.