4. Формування фондів грошових коштів

Фонд грошових коштів – це відокремлена частина коштів суб'єкта господарювання, що одержала цільове призначення і відносно самостійне функціонування.

Отже, статутний капітал — це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, яка є внеском власників до капіталу підприємства. Статутний капітал є основною частиною власного капіталу та ос­новним джерелом власних фінансових ресурсів підприємства. За рахунок його грошових коштів формуються основні фонди і обігові активи підприємств.

Додатковий вкладений капітал відображає суму перевищення вартості реалізації випущених акціонерним товариством акцій над їх номінальною вартістю.

Інший додатковий капітал включає: суму дооцінки необігових ставів; вартість активів, отриманих безоплатно підприємством від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу.

Резервний фонд - це грошовий фонд підприємства, що створюється за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства відповідно до чинного законодавства або засновницьких документів. Призначений для покриття збитків, а в акціонерних товариствах також для погашення облігацій суспільства і викупу його акцій.

Нерозподілений прибуток являє собою суму прибутку, який залишився у підприємства та реінвестований у його господарську діяльність.

Цільове фінансування — сума цільових надходжень, отриманих з бюджету.

Фонд споживання, який створюється за рахунок відрахувань від чистого прибутку і прямує на виплату дивідендів (в акціонерних товариствах), одноразових допомог, матеріальної допомоги, на оплату додаткових відпусток, харчування, проїзду на транспорті і інші цілі.;

Фонд накопичення - це кошти, що відраховуються з чистого прибутку підприємства і виробництва, що направляються на розвиток. Однак, одного чистого прибутку не завжди вистачає для фінансування програми розвитку виробництва. В цьому випадку на підприємстві утворюється інвестиційний фонд, що концентрує усі кошти, які направляються на розвиток виробництва, в тому числі чистий прибуток, і амортизаційний фонд, призначений для простого відтворювання основних фондів, а також залучені і позикові джерела.

5. Фінансова діяльність на підприємстві

Отже, фінансовою діяльністю слід розуміти таку діяльність суб'єктів гос­подарювання, яка відбувається в сфері формування та використання фінансових ресурсів і призводить до зміни складу та обсягу власного і залученого капіталу підприємства.

Основними завданнями фінансової діяльності підприємств є:

• забезпечення грошовими коштами виробничо-господарської діяльності підприємства;

• пошук резервів збільшення доходів, прибутку, власного капіталу;

• мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку підприємства;

• своєчасність виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом, суб'єктами господарювання, робітниками тощо;

• пошук резервів збільшення платоспроможності;

• контроль за цільовим розподілом та ефективним використанням фінансових ресурсів.

Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямками:

• фінансове прогнозування і планування;

• аналіз і контроль виробничо-господарської діяльності;

• оперативна, поточна фінансово-економічна робота.

Фінансове прогнозування та планування є однією з найважливіших ділянок фінансової роботи підприємства. На цій стадії фінансової роботи визначається загальна потреба у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.

Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства – це діагноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються в процесі фінансового планування та прогнозування.

Поточна та оперативна фінансова робота на підприємстві спрямовується на практичне втілення фінансового забезпечення підприємницької діяльності, постійне підтримування платоспроможності на належному рівні.