4.2. Чинники, що впливають на розмір прибутку підприємств
Присутність державного регулювання є підтвердженням того, що процес формування прибутку знаходиться під впливом різноманітного роду чинників: зовнішніх і внутрішніх.
Зовнішні чинники не піддаються впливу з боку підприємства і не можуть бути їм змінені. До таких чинників належать:
1. Чинники державного регулювання:
- державне регулювання податкових ставок, пільг, відсотків;
- державне регулювання інших умов оподаткування;
- державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
- державне регулювання цін;
- державне регулювання розмірів штрафних санкцій;
- державне регулювання порядку формування валових витрат;
- дозвіл або заборона, що накладаються державою на здійснення суб'єктами господарювання визначених видів діяльності;
- інші чинники державного регулювання.
2. Природнокліматичні чинники:
- наявність природних ресурсів;
- характер клімату;
- забруднення навколишнього середовища:
- інші природнокліматичні чинники.
Р
ис.
4.1. Формування чистого прибутку
підприємства в аспекті бухгалтерського
обліку.
3. Рівень розвитку інфраструктури:
- наявність сприятливих (несприятливих) транспортних умов;
- умови інформаційного забезпечення діяльності підприємства;
- рівень розвитку системи фінансового забезпечення;
- можливість технічного забезпечення;
- інші характерні особливості інфраструктури.
4. Соціально-економічні умови:
- рівень розвитку галузі;
- рівень інфляції;
- рівень безробіття;
- становище із виплатою заробітної плати;
- розмір мінімального прожиткового мінімуму;
- інші соціально-економічні умови.
5. Демографічні чинники:
- чисельність населення;
- рівень народжуємості;
- віковий склад населення;
- інші демографічні чинники.
Ці і багато інших чинників впливають на діяльність підприємства, в процесі якої воно отримує прибуток, а тому і на його розмір.
Внутрішні чинники можуть мати виробничий і невиробничий характер. Виробничі чинники мають безпосереднє відношення до процесу виробництва, а невиробничі стосуються його непрямим чином – маючи відношення до процесу постачання або розповсюдження готової продукції.
Крім цього, виробничі чинники, у свою чергу, теж поділяються на екстенсивні (ті, що пов'язані з кількісною зміною окремих величин) і інтенсивні (ті, що пов'язані з якісною зміною визначених характеристик).
До екстенсивних чинників можна віднести такі, як:
зміна обсягу виробництва;
зміна чисельності персоналу;
зміна часу роботи устаткування;
зміна кількості одиниць устаткування;
зміна собівартості виробництва і реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
зміна матеріалоємності й ін.
Серед інтенсивних чинників виділяють такі, як:
зміна якості продукції, виконуємих робіт або надаваємих послуг;
зміна кваліфікації персоналу;
використання нових технологій;
розробка нових видів продукції, засобів виконання робіт та надання послуг;
використання матеріалів із новими якісними характеристиками;
зміна продуктивності праці;
зміна організації праці і т.д.
Серед невиробничих чинників можна виділити наявність на підприємстві добре організованої служби збуту, надійність постачальників сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, наявність або відсутність на підприємстві відділу (служби) по проведенню рекламної діяльності та ін.