Тема 3. Фізичні особи як суб’єкти цивільних правовідносин

Ключові поняття: фізична особа, правосуб'єктність, правоздатність, дієздатність, емансипація, недієздатна особа, обмежено дієздатна особа, часткова дієздатність, мінімальна дієздатність, ім'я, акти цивільного стану, місце проживання.

Методичні рекомендації

Цивільне право має за мету упорядкувати поведінку людей в різних життєвих ситуаціях та відносинах, забезпечити їм можливість автономно вирішувати приватні суспільно значущі питання. Тому доцільно розглянути фундаментальні аспекти, які розкривають весь спектр можливості участі фізичних осіб у цих відносинах. Зміст цього поняття з’ясовується у ст. 24 ЦК, за якою людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Фізичні особи виступають як індивідуальний (приватний) суб’єкт цивільного права. Щоб фізичні особи мали можливість брати участь у цих відносинах, закон наділяє їх цивільною правосуб’єктністю, але певні особливості встановлено щодо правосуб’єктності іноземних громадян та осіб без громадянства.

Окремому розгляду підлягають такі важливі елементи правосуб’єктності фізичних осіб, як цивільна право- і дієздатність. Правоздатність фізичних осіб характеризується перш за все рівністю та невідчужуваністю від особи. Виникнення й припинення правоздатності пов’язується з моментом народження та смерті людини і не залежить від інших обставин. Співвідношення правоздатності й суб’єктивного цивільного права відображують зв’язок між можливістю і дійсністю. Зміст правоздатності фізичних осіб включає не лише права та обов’язки, зазначені у цивільному законодавстві, але й ті, що не суперечать закону. Як межі правоздатності можна розглядати й порушення прав та законних інтересів інших осіб. Обмеження правоздатності може відбуватися лише відповідно до Конституції України, з дотриманням порядку, умов та відповідно до компетенції державних органів. Разом з тим певні обмеження у правовому статусі посадових осіб митних органів відповідно до Митного кодексу (наприклад, заборона займатися підприємницькою діяльністю) не вважається обмеженням правоздатності, а розглядається як спеціальний правовий статус особи.

Другим елементом правосуб’єктності є дієздатність фізичних осіб. Ця юридична властивість залежить від рівня психічної та фізичної зрілості особи, тому вона диференціюється залежно від віку фізичної особи на такі види: часткова дієздатність малолітніх; неповна дієздатність неповнолітніх; повна цивільна дієздатність. Крім того, залежно від стану здоров’я та інших обставин фізична особа може бути обмежена у дієздатності або визнана повністю недієздатною. Кожна із зазначених груп фізичних осіб має відповідний обсяг дієздатності. Так, малолітні особи можуть укладати дрібні побутові правочини та здійснювати особисті немайнові права інтелектуальної власності. Недостатній обсяг дієздатності доповнюється відповідно батьками, опікунами та піклувальниками. Законодавством встановлено спеціальний порядок здійснення цивільних прав і обов’язків за неповнолітніх, недієздатних і обмежено дієздатних фізичних осіб, а також правила опіки та піклування.

Правовий статус фізичної особи − підприємця відображує специфіку його участі в господарському обігу та зумовлює необхідність порівняння положень Цивільного та Господарського кодексів.

Фізичні особи беруть участь у цивільних правовідносинах під певним ім’ям, яке є засобом індивідуалізації фізичної особи у цивільному обороті разом з його місцем проживання. Тривала відсутність особи у місці її постійного проживання може бути підставою для визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Відмінність оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті полягає в тому, що оголошення особи померлою − це завжди презумпція смерті особи, коли достовірно невідомо, де вона перебуває, тоді як встановлення факту смерті передбачає наявність доказів смерті (наприклад, свідків) за відсутності тіла померлого. Завершується розгляд теми питаннями поняття, видів і цивільно-правового значення актів цивільного стану.

П Л А Н

1. Правоздатність фізичних осіб: поняття, зміст, значення правової категорії. Співвідношення правоздатності із суб’єктивним правом.

2. Виникнення і припинення правоздатності фізичних осіб. Випадки та порядок обмеження правоздатності.

3. Поняття дієздатності як правової категорії та її значення. Зміст дієздатності осіб різних вікових груп:

а) повна дієздатність фізичних осіб, підстави її виникнення;

б) неповна дієздатність фізичних осіб, її зміст;

в) часткова дієздатність фізичних осіб.

4. Підстави і порядок обмеження в дієздатності повністю дієздатних фізичних осіб. Юридичні наслідки обмеження особи в дієздатності.

5. Підстави і порядок визнання особи недієздатною. Час, з якого особа вважається недієздатною. Поновлення фізичної особи у дієздатності.

6. Опіка та піклування.

7. Ім’я і місце проживання фізичної особи: поняття, правове значення.

8. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою. Відмежування оголошення фізичної особи померлою від встановлення судом факту смерті та факту реєстрації смерті.

9. Акти цивільного стану: поняття, значення, різновиди.

Накресліть:

1. Схему цивільної правосуб’єктності фізичної особи.

2. Графік цивільної дієздатності фізичних осіб.

Теми рефератів:

1. Опіка і піклування.

2. Іноземні громадяни як суб’єкти цивільного права.

3. Фізичні особи як суб’єкти підприємницької діяльності.