
- •«Літературний стиль»
- •Стилістична характеристика синтаксичних засобів
- •Практичне заняття № 6 (6 год.) Тема Стилістичні можливості морфологічних засобів української мови: службові частини мови
- •История бумаги
- •Письменники про Київ
- •Тема 7. Стилістичний синтаксис. Стилістична характеристика синтаксичних засобів української мови
- •Практичне заняття № 7 (8 год.)
- •Грінченків словник
- •Жаринка в печі зачаєна, сніпка перевесло туге... Таке все тоді звичайне, таке все тепер дороге (л. Костенко).
- •Безсмертні всі: цей виховав дитину, той пісню написав, хоч і єдину, а той, що не зумів цього зробить, коло дороги посадив ялину (д. Павличко).
- •В криницю старості не заглядай. Про те, яким ти будеш, не гадай. Якщо не можеш бути вічно юним, то змолоду не будь старим бодай (д. Павличко).
- •Стилістичний аналіз. Стилістичний аналіз мовних засобів
- •Тема 8. Тропи і фігури. Семантико-стилістичний аналіз текстів зі стилістичними фігурами
- •Практичне заняття № 8 (8 год.)
- •Семантико-стилістичний аналіз текстів зі стилістичними фігурами
- •В зів'ялих листочках хто може вгадати
- •Тема 9. Стилістичний аналіз. Стилістичний аналіз мовних засобів різних рівнів
- •Практичне заняття № 9 (8 год.)
- •Семантико-стилістичний аналіз текстів
- •Схеми стилістичного аналізу одиниць різних мовних рівнів
- •Слово над гробом Шевченка
- •Та не зомбі ж ми!
- •Стилістичний аналіз мовних засобів різних рівнів.
- •Підсумковий контроль тестовий блок
- •В) служить засобом для створення фамільярно-розмовного або просторічно-лайливого тону спілкування.
- •В) у своїх творах і віршах Шевченко гнівно викриває царизм.
- •Підсумкова контрольна робота
- •Епістолярний стиль
- •Давнє переродження ініціалів
- •Слово над гробом Шевченка
- •Лелечий суд
- •Вовк і Огонь
- •Громада
- •Щоб тая нищечком у львиці
- •Дивосвіт Олексія Макаренка
- •Перший лист
- •Листа в село накарлякав
- •Балада роду
- •Та не зомбі ж ми!
Практичне заняття № 7 (8 год.)
Тема
Стилістичне використання синтаксичних засобів
української мови
Питання для обговорення
1. Загальна характеристика синтаксичних засобів різних стилів мови.
2. Особливості використання різних типів речень:
Стилістичні можливості двоскладного речення.
Стилістичні функції модальних різновидів речень (питальних, розповідних, спонукальних, стверджувальних, заперечних, окличних).
Стилістичні функції односкладних та неповних речень.
Стилістична основа ускладнених речень.
Стилістичні можливості складних речень.
3. Стилістичні функції прямої, невласне прямої мови, авторського введення.
4. Порядок слів як стильова ознака мовлення.
Література
Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2005. – 368 с.
Кочерган М.П. Основи зіставного мовознавства: Підручник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 424 с.
Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник. – К.: Вища шк., 2003. – 462 с.
Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – 248 с.
Розенталь Д.Э. Практическая стилистика русского языка: Учеб. для вузов по спец. “Журналистика”. – М.: Высш. шк., 1987. – 399 с.
Семантика і функції граматичних структур: Зб. наук. пр. – К.: НМК ВО, 1991. – 172 с.
Сопоставительная грамматика русского и украинского языков. – К.: Наук. думка, 2003. – 536 с.
Сопоставительная стилистика русского и украинского языков. – К.: Вища шк., 1980. – 208 с.
Стилистика и литературное редактирование: Учебник / Под ред. В.И.Максимова. – М.: Гардарики, 2007. – 653 с.
Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За заг. ред. І.К.Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – 588 с.
Завдання
1. Прочитати текст. Встановити значення виділених слів, а також експресивну функцію їх граматичної форми. 2. Створити короткий власний текст, у якому б слова певної граматичної форми мали виразно стилістичне призначення.
Після похмурої темної ночі починало світати. Край неба жевріло рожевим огнем, горіло й миготіло ясним полум'ям. Пройшла хвилина... друга, і – пучок світу поливсь, розливаючись по горах, лісах, по високих будівлях.
Повітря було чисте, прозоре. Сонце обливало землю рожевим світом, цілувало тисячами своїх гарячих іскорок, гріло, пестило теплом свого проміння...
Прокинулось усе. Обізвалась трава голосами тисячі своїх жильців: коників, метеликів. Луги, струшуючи росу, розлягалися співами своїх соловейків, голосним кукуванням сивих зозуль, журливим туркотанням горлиць. У повітрі бриніла дзвінка жайворонкова пісня... Крикнув бугай у болоті і замовк. Заревли корови по дворах; закричали гуси на плавах; потягли своє «ку-ку-рі-ку» горлаті півні. Усе рушилось. Прокинулися і люди. Пішов їхній гомін – і все злилося в одну пісню життя. Все зраділо, стріваючи день; і день зрадів, розцвітаючи, ясний, теплий, погожий... (М.Коцюбинський).
2. Підібрати речення з української та російської літератури: а) зі звертаннями; б) вставними словами; в) відокремленими членами речення; г) однорідними членами речення; пояснити експресивні мовні засоби.
Методичні вказівки для студентів
Стилістичні засоби синтаксису обох мов сягають у стилістичну організацію мовлення, поєднуються із лексико-фразеологічними та морфологічними ресурсами стилістики. В усіх стилях мови вживається просте речення і самостійно, і як компонент більш складних синтаксичних конструкцій.
Синтаксис усної і письмової мов відрізняється тим, що у письмовій мові людина не має можливості використати жест, міміку, уточнити свою думку певними засобами. Все це вимагає від синтаксису письмової мови логічної, послідовної і точної синтаксичної будови речення. При цьому речення повинне бути цілісним, особливо у науковому стилі вимагається місткість викладення великого за обсягом змісту у чіткій формі. Тому тут частіше за все застосовується прямий порядок слів у реченні. З погляду стилістики такий порядок є стилістично нейтральним, оскільки не виражає додаткових відтінків мовлення. Прямий порядок слів та розповідна модальність речень притаманні і діловому стилю. Публіцистичний стиль використовує елементи наукового, ділового, а також художнього і навіть розмовного синтаксису. Художній синтаксис становить не тільки сукупність індивідуально-художніх стилів митців, а й в цілому поєднує лексичні й синтаксичні явища української та російської мов.
У синтаксисі мови художньої літератури виявляються ті національні традиційні ознаки кожної з мов, в межах яких може проявитися творча індивідуальність письменників.
Робота в аудиторії
1. Указати стилістичні помилки у поданих реченнях; перебудувати, де потрібно, речення, записати їх правильно.
1. Чудесна, ніжна, добра, юна Галя покохала Чіпку полум'яно, вірно, назавжди. 2. Чесна, проста, здібна, роботяща, красива, розумна Наталка палко кохає Петра. 3. У своїх творах і віршах Шевченко гнівно викриває царизм. 4. Допомогу потерпілим від аварії на ЧАЕС змалювали, у першу чергу, письменники і поети. 5. Дядько Лев добре ставиться до Мавки, любить природу. 6. Черниш стояв біля вогневої та офіцерів-мінометників. 7. За підлітками на заводі закріплені кадрові робітники, кращі комсомольці. 8. У ці гарячі дні в поле вийшли всі комуністи, комсомольці і агітатори. 9. Такі люди і молодь були достойними епохи, в яку вони жили. 10. У нього був тонкий, дзвінкий, ніжний, закличний голос, слухати його було задоволенням. 11. У кінотеатрі ми зустріли Ольгу з Миколою і їхню Наталочку з косичками. 12. Ліс, ставок, замок, фортеця, вали навколо неї, висічені вітром дивовижні фігури, обрій справа – все потонуло у червонястому західному сонці. 13. Вчителька сказала тихо і заклично: «Ми повинні виконати свій людський обов'язок».
2. Исправьте предложения, устраняя ошибки в словоупотреблении, укажите характер каждой ошибки (непонимание значения слова, смешение паронимов, тавтология, употребление слова с несоответствующей экспрессивно-стилистической окраской, разрушение фразеологизма). Сделайте перевод на украинский язык.
1. Стремление к психологической конкретности изображаемого человека побуждало художника фиксировать внимание на отдельных чертах лица и подчеркивать их. 2. В театр был приглашен режиссер, обладавший определенной ярко выраженной программой и интересными постановочными идеями. 3. Первая работа молодого ученого была фактически и первым опытом новых принципов исследования объектов смежных наук.
3. Проаналізувати порядок слів у реченнях. З'ясувати, де внаслідок зміни словопорядку зміст речення не зрозумілий. Встановити, у яких випадках порушення правил свідчить про невправність мовця, а в яких – зумовлене стилістично. Перебудувати, де це необхідно, речення, записати їх.
1. З великим інтересом вивчають директиви перспективного плану працівники нашої фірми і схвалюють їх. 2. Тоді саме в Києві проходила нарада голів роменських спілок. 3. Сідає, коли дочки позасинають, писати листа матері на Одещину. 4. Турнір показав, що фізично сторожинецькі юнаки підготовлені добре. 5. Обприскувач призначений для хімічного захисту зернових, овочевих і технічних культур, а також молодих садів і лісосмуг від шкідників і хвороб. 6. Знала мати і його неспокійну вдачу, і крилату замріяність. 7. Шлях у місто вже мені знайомий був. 8. Слово є ніби тією стежиною, по якій прямуючи, дитина осмислює, хто вона, для чого повинна жити. 9. Написання відзивів на прочитані історичні книги героїчного змісту також допомагають зрозуміти, що історію творив і творить народ, що він всесильний і могутній, а не якась надприродна сила. 10. Іхтіандр врятував дівчину від акули, з якою потім познайомився. 11. Як ніжна мати, він піклується про своїх солдатів. 12. Вони піднімали свій голос на захист трудового обездоленого народу від царських жорстоких деспотів. 13. Образ Оксани — один з кращих образів жінки-борця за щасливе майбутнє в усій українській літературі. 14. Більше за все на світі любила дівчина поле.
4. Побудувати речення зі вставними і вставленими компонентами за пропонованими початком, кінцівкою або серединою. Подати, де це можливо, два (і більше) стилістичних варіанти речень.
1. Соломії, очевидячки, сподобалось... 2. ...Хомі вона зосталася, видно, в пам'яті надовго. 3. Здавалось, поїзд, нагнітаючи шум... 4. Почекаю, може, хто... 5. ...але, на жаль, вони... 6. Як бачимо, письменник... 7. Пісня не заспокоювалась, а навпаки, ... 8. ... здається, летіла б під небом. 9. Як же, справді, можна не... 10. Правду кажучи, хлопці... 11. ...у створенні, наприклад... 12. Певно, тут не чули зроду... 13. Одного ранку – бодай такого ніхто не споглядав! – ... 14. ...навпаки, розжеврювались ще яскравіше, ніж удень. 15. Удався, мабуть, я... 16. Бо, бач, чим їм... 17. ...безсумнівно, сприйняла б як тяжку особисту образу. 18. Оце, бувало, як... 19. Було, роблю що, чи... 20. Замислився. Видимо, він силкувався... 21. Видима річ, коли... 22. Ні, це, власне, була... 23. Були, правда, і такі... 24. Був то, правду кажучи, ... 25. Служба поштова більше, може, ніж будь-яка інша... 26. Даремна, каже, річ... 27. Боря, як завжди, привітався до... 28. ... і, чого доброго, ще... 29. ...виявляється, перейшов від слів до дії. 30. Люди, як видно, дуже добре позаучували мелодії... 31. І треба ж, на біду, позаторік... 32. ... і, як звичайно, впали до його ніг. 33. Та, зрештою, швидко... 34.... як, наприклад, я? 35.... щоб час, мовляв, не гайнувати...
5. Прочитайте текст. Визначте типові особливості портретного опису, використані Олександром Довженком. Які лексичні й граматичні засоби надають образу батька величності, монументальності? Яке з речень найповніше виражає основну думку тексту?
Батько
Багато бачив я гарних людей, ну такого, як батько, не бачив. Голова в нього була темноволоса, велика і великі розумні сірі очі, тільки в очах чомусь завжди було повно смутку: тяжкі кайдани неписьменності і несвободи. Увесь в полоні у сумного, і увесь в той же час з якоюсь внутрішньою високою культурою думок і почуттів.
Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий. Тіло біле, без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі, щедрі. Як гарно ложку ніс до рота, підтримуючи знизу шкоринкою хліба, щоб не покрапать рядно над самою Десною на траві.
Одне, що в батька було некрасиве, – одяг. Ну такий носив одяг негарний, такий безбарвний, убогий, неначе нелюди зухвалі, аби зневажити образ людини, античну статую укрили брудом і рванням. І все одно був красивий – стільки крилося в ньому багатства. Косив він чи сіяв, гукав на матір чи на діда, чи посміхався до дітей, чи бив коня, чи самого нещадно били поліцаї – однаково. Коли, покинутий всіма на світі вісімдесятилітній дідусь, стояв він на майданах безпритульний у фашистській неволі і люди вже за старця його приймали, подаючи йому копійки, він і тоді був прекрасний.
З нього можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених чи сіячів – він годивсь на все. Багато наробив він хліба, багатьох нагодував, урятував від води, багато землі переорав, поки не звільнився від свого смутку.
У виконання вічного закону життя, схиливши сиву голову під північним небом, шапку знявши і освятивши думки мовчанням, повертаю я прибитий журбою талант до нього, нехай сам продиктує мені свій заповіт.
6. Спишіть текст, розставивши пропущені розділові знаки. Поясніть стилістичні функції синтаксичних одиниць.