- •1. Специфіка інформаційних програм на тб.
- •2. Стандарти телевізійних новин.
- •Факт Аргумент Ілюстрація
- •3. Типологічні ознаки, риси, тенденції розвитку інформаційних передач.
- •4. Підходи до визначення новин на тб.
- •Характерними рисами новин є:
- •5. Джерела інформації для теленовин.
- •6. Характеристики інформації теленовин.
- •Лекція 3 – 4. Методи викладу телевізійних новин
- •1. Вимоги до мови теленовин.
- •2. Виклад новин на одну тему.
- •3. Виклад новин, що об'єднують кілька тем.
- •4. Виклад подієвої новини.
- •5. Виклад новин за допомогою цитування.
- •6. Виклад новин за формулою Поля Вайта.
- •7. Мова і стиль повідомлень.
- •Теленовинам притаманні такі вимоги:
- •8. Типи початків повідомлень.
- •Основні типи початків:
- •9. Вимоги до ньюсмейкера.
- •Лекція 5 – 6. Діяльність інформаційної служби телевізійних новин.
- •1. Структура інформаційної редакції
- •2. Технологія інформаційного телевиробництва
- •3. Виробництво телевізійного сюжету.
- •Лекція 7. Модель британських телевізійних новин
- •1. Британські стандарти новин.
- •2. Технологія виробництва новин з «британською моделлю.
- •Тому професійні британські репортери вибирають для себе такі принципи:
- •3. Ведучий – чинник репутації телеканалу.
- •4. Інтерв’ю.
- •Лекція 8 – 9. Специфіка роботи тележурналістів над телевізійними новинами
- •1. Компетентність у роботі журналіста
- •2. Ведучий теленовин: стандарти професіоналізму
- •3. Робота телеведучого у різних типах інформаційних телепрограм
- •4. Вимоги до тележурналіста.
- •5. Редакторська робота тележурналіста
- •Лекція 10 - 11. Інформаційні тележанри.
- •1. Специфіка інформаційних тележанрів.
- •2. Хронікальне повідомлення.
- •3. Коментоване повідомлення.
- •4. Відеосюжет.
- •5. Відеозамітка.
- •6. Відеорепортаж.
- •6. Огляд
- •8. Коментар.
- •Репортаж на телебаченні
- •1. Особливості репортажу й робота репортера
- •Лекція 12. Специфіка роботи тележурналіста на регіональних каналах: мовні реалії.
- •1. Провінційні телеканали: стереотипи "слабкого" телебачення
- •2. Українські регіональні телеканали: мовні реалії
- •2.1. Мовна компетентність особистості.
- •2.2. Рідна мова
- •2.3. Мовні преференції населення.
- •3. Особливості телевізійного мовлення луганських телеканалів
- •Лекція 13. Аналітично-публіцистичне телевізійне мовлення План
- •1. Особливості телевізійної публіцистики.
3. Коментоване повідомлення.
Ефект зацікавленості телеглядачів підвищується завдяки поясненню події, розкриттю її змісту. Необхідність інтерпретації новини виникає з огляду на ймовірність небажаного тлумачення повідомлення або ж поверхового його сприйняття. Не тільки оперативно подати телеглядачеві новину, а й водночас відповідно вплинути на його реакцію можна через коментоване повідомлення. Воно складається з інформаційно-констатувальної та пояснювальної частин. Завдяки пояснювальній частині, яка теж повинна бути стислою, лаконічною, телеглядач глибше дізнається про подію.
В одному з інформаційних випусків Львівської телестудії було передано таку інформацію:
Ведучий (у кадрі): Сьогодні у Львові розпочав роботу всеукраїнський практичний семінар з питань подальшого поліпшення насінництва в системі агропромислового комплексу. В ньому беруть участь відповідальні працівники галузевого міністерства, керівники і спеціалісти насінницьких об'єднань, вчені.
Львів не випадково обраний місцем проведення семінару. В нашій області нині діють дванадцять сортонасінницьких підприємств, будують ще три, впроваджують нові технології.
Як бачимо, перша частина повідомлення інформаційно-конста тувальна, друга - пояснювальна. Цей різновид усного повідомлення першим серед інших жанрових форм підтверджує висновок про те, що інформаційні жанри поряд із висвітленням подій, фактів оперативно оцінюють їх, коментують, виконуючи цим частково й аналітичну функцію.
4. Відеосюжет.
Не применшуючи ролі й значення усного повідомлення в телевізійній інформації, зазначимо, що її основою, як свідчить практика, у минулому був кіно-, а нині відеосюжет. З одного боку, це та ж розширена замітка в газеті, з іншого - замітка ця зрима, отже, більше, ніж у пресі (чи деталізоване повідомлення на радіо) пояс нює, коментує подію. Тому в багатьох випадках відеосюжет нагадує інформаційний різновид газетної або радіокореспонденції. Він відрізняється від аналогів у пресі і на радіо також тим, що завдяки зоровому образу є об'єктивнішим, достовірнішим. Не випадково на одній науково-практичній конференції з питань розвитку жанрів зазначалось, що матеріали газет і радіо "перевіряє" телеекран - глядач, як учорашній читач, досить швидко ловить газетяра на вигадці або фальші, вимагає більшої реальності, доказовості в публікаціях"
Поряд із перевагами телевізійна аудіовізуальна інформація має й недоліки. Під час її сприйняття органами зору і слуху потрібно більше уваги і зосередженості, ніж у разі прослуховування усних повідомлень (радіо- чи теле-). Важче показати факти економічного характеру, особливо ті, що зримо не розвиваються у просторі й часі. Нагадаємо і про такий недолік: у телевізійній ві- деоінформації до побаченого, як і до почутого, не можна поверну тися. Це накладає додаткову відповідальність на тележурналістів у підготовці і словесного, і зорового матеріалу інформації.
5. Відеозамітка.
Кіно-, а згодом відеозамітка на телеекрані зберегла загальні закономірності сюжету кінохроніки, проте вона не є цілковитим його повторенням. Певна трансформація, зумовлена специфікою телебачення, привела до більшої лаконічності кіно-, відеоінформації. В ній ми чуємо голос кореспондента (репортера). Завдяки цьому посилюється і раціональний, і емоційний вплив відеозамітки. До речі, у практиці цей жанр зберіг назву, що перейшла з "великого" екрана - "кіносюжет", "відеосюжет" або просто "сюжет". Телебачення надало йому воістину величезні можливості оперативного виходу у світ.