5. Джерела інформації для теленовин.

Для інформаційної редакції важливо визначити значущість фактів, які відбирають для випусків новин, тобто вибрати найважливіші з великої кількості повідомлень. Насамперед це мають бути новини, що викликають загальний інтерес: суспільно-політичного та соціального життя країни, найважливіші події з закордону.

Джерела інформації можуть бути різноманітними:

• органи державної влади,

• прес-служби,

• власні кореспонденти,

• інформаційні агентства,

• газети,

• радіостанції.

6. Характеристики інформації теленовин.

Найважливіші характеристики телевізійного повідомлення – оперативність, подієвість, новизна, актуальність, достовірність, конкретність. Ці риси визначають особливості збору матеріалу, методи його обробки, зміст і форму інформаційного телемовлення. Оперативність, подієвість і новизна вимагають від журналіста та редактора випуску новин обізнаності з політичним життям суспільства та мобільності.

Актуальність – категорія якості, що вимагає вміння визначати значущість події, її місце в суспільно-політичному потоці дня. Достовірність, конкретність передбачають високий професіоналізм, роботу з джерелом інформації, вміння визначати точність, надійність та об'єктивність відомостей. У багатьох студіях часто виникає ситуація, коли у ведучих і редакторів немає фізичної можливості перевіряти достовірність повідомлень, отриманих з Інтернету, телефоном, факсом або просто від власних кореспондентів. Дуже часто така інформація буває вкрай необхідною і її достовірність не викликає сумніву. Інколи такі неперевірені відомості потрапляють в ефір.

Для випускового редактора або ведучого програми основним завданням є подання в ефір лише правдивої інформації. Якщо йдеться про сенсацію, наприклад, у шоу-бізнесі (неправдиве повідомлення про одруження музикантів, про вихід нового фільму, який насправді ще не почали знімати), то такі помилки, хоча й неприємні, трагічних наслідків зазвичай не мають. Але бувають ситуації, коли ефект від недостовірної інформації може призвести до соціального вибуху.

Лекція 3 – 4. Методи викладу телевізійних новин

План.

1. Вимоги до мови теленовин.

2. Виклад новин на одну тему.

3. Виклад новин, що об'єднують кілька тем.

4. Виклад подієвої новини.

5. Виклад новин за допомогою цитування.

6. Виклад новин за формулою Поля Вайта.

7. Мова і стиль повідомлень.

8. Типи початків повідомлень.

9. Вимоги до ньюсмейкера.

1. Вимоги до мови теленовин.

На початку викладу новини автор має пояснити те, що виявилось незрозумілим після анонсу. Насамперед це стосується невідомих імен, технічних термінів, місцевих назв тощо.

Щодо подробиць, то журналіст має вибрати лише найважливіші і не перенасичувати ними текст повідомлення. Кожен абзац має містити одну ідею чи підтему, це забезпечить єдність викладу і легкість його сприймання телеглядачем.

Речення мають бути короткими (7 + 2 + 2), їх треба чергувати з довгими, щоб уникнути монотонності.

Повідомлення добре сприймається, якщо:

• повторюється ключове слово, вжите на початку або в попередньому абзаці;

• використовується синонім до ключового слова або поняття, вжитого перед цим;

• використовуються особові та вказівні займенники (який, він, вона, вони, той, цей) щодо слів, ужитих перед цим;

• подробиці викладаються у хронологічній або логічній послідовності;

• подається посилання на ім'я, факт чи ідею попереднього абзацу;

• є перехід від факту до факту за допомогою слів-зв'язок для позначення часу або місця (тоді, тут, одночасно, до цього);

• для наведення прикладу (наприклад, нагадаємо, щодо);

• для підкреслення виразності (насамперед, навіть, крім того);

• для позначення зміни погляду (проте, однак, але, незважаючи).

Проте деякі слова-зв'язки є експресивними і виражають певні емоції, тому оперувати ними треба обережно (наприклад, найбільше, безсумнівно, природно).

Практика інформаційного мовлення виробила певні методи викладу новин, що базуються на принципі наслідування структури усної розповіді.