- •1. Специфіка інформаційних програм на тб.
- •2. Стандарти телевізійних новин.
- •Факт Аргумент Ілюстрація
- •3. Типологічні ознаки, риси, тенденції розвитку інформаційних передач.
- •4. Підходи до визначення новин на тб.
- •Характерними рисами новин є:
- •5. Джерела інформації для теленовин.
- •6. Характеристики інформації теленовин.
- •Лекція 3 – 4. Методи викладу телевізійних новин
- •1. Вимоги до мови теленовин.
- •2. Виклад новин на одну тему.
- •3. Виклад новин, що об'єднують кілька тем.
- •4. Виклад подієвої новини.
- •5. Виклад новин за допомогою цитування.
- •6. Виклад новин за формулою Поля Вайта.
- •7. Мова і стиль повідомлень.
- •Теленовинам притаманні такі вимоги:
- •8. Типи початків повідомлень.
- •Основні типи початків:
- •9. Вимоги до ньюсмейкера.
- •Лекція 5 – 6. Діяльність інформаційної служби телевізійних новин.
- •1. Структура інформаційної редакції
- •2. Технологія інформаційного телевиробництва
- •3. Виробництво телевізійного сюжету.
- •Лекція 7. Модель британських телевізійних новин
- •1. Британські стандарти новин.
- •2. Технологія виробництва новин з «британською моделлю.
- •Тому професійні британські репортери вибирають для себе такі принципи:
- •3. Ведучий – чинник репутації телеканалу.
- •4. Інтерв’ю.
- •Лекція 8 – 9. Специфіка роботи тележурналістів над телевізійними новинами
- •1. Компетентність у роботі журналіста
- •2. Ведучий теленовин: стандарти професіоналізму
- •3. Робота телеведучого у різних типах інформаційних телепрограм
- •4. Вимоги до тележурналіста.
- •5. Редакторська робота тележурналіста
- •Лекція 10 - 11. Інформаційні тележанри.
- •1. Специфіка інформаційних тележанрів.
- •2. Хронікальне повідомлення.
- •3. Коментоване повідомлення.
- •4. Відеосюжет.
- •5. Відеозамітка.
- •6. Відеорепортаж.
- •6. Огляд
- •8. Коментар.
- •Репортаж на телебаченні
- •1. Особливості репортажу й робота репортера
- •Лекція 12. Специфіка роботи тележурналіста на регіональних каналах: мовні реалії.
- •1. Провінційні телеканали: стереотипи "слабкого" телебачення
- •2. Українські регіональні телеканали: мовні реалії
- •2.1. Мовна компетентність особистості.
- •2.2. Рідна мова
- •2.3. Мовні преференції населення.
- •3. Особливості телевізійного мовлення луганських телеканалів
- •Лекція 13. Аналітично-публіцистичне телевізійне мовлення План
- •1. Особливості телевізійної публіцистики.
8. Типи початків повідомлень.
У практиці зарубіжного телевізійного мовлення перші фрази повідомлення називають заголовками новин. Серед українських журналістів перше речення, в якому викладено суть новини, заведено називати початком новини.
Повідомлення як носій новини починається із зав'язки і потім розвивається, даючи подробиці в хронологічній послідовності або за зменшенням їх важливості та цікавості.
На початку повідомлення треба викласти найсуттєвіше — те, що відразу приверне увагу глядачів. Писати треба просто і зрозуміло.
Щоб зацікавити телевізійну аудиторію, журналіст, насамперед, має написати вдалу підводку для свого повідомлення. Професор Ал Томпкінс подає такі рекомендації, щоб початок повідомлення зацікавив глядача:
заінтригувати телеглядача, щоб він захотів подивитися інформаційний випуск. Очевидні речі, яких глядач очікує від телеповідомлення, не є інтригою. Вони мають бути несподіваними. Наприклад: «Українські діти найпершими в Європі прочитають переклад п'ятої книги Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і орден Фенікса» (ТРК «Ера»); «Відновлювати Десятинну церкву не можна», «Домовитись із російськими нафтовиками Тимошенко вдалося з позиції сили» (ТРК «Ера»); «У КНДР, возможно, уже есть оружие массового уничтожения. Такие опасения выразил глава МАГАТЭ» (РТР «Планета»); «В России создан инцедент. То, чего так опасались правозащитники и люди, пострадавшие от сталинских репрессий, свершилось — в России, в канун 60-летия Победы, появился первый памятник Иосифу Сталину» («НТВ»), Невдалий приклад — прогноз погоди почати зі слів «зараз ви почуете прогноз погоди на завтра»;
уникати експресивних прикметників: фантастичний, величезний, неймовірний, вражаючий та ін. Інформація повідомлення може не відповідати таким означенням і це розчарує глядача. Більш прийнятною є нейтральна лексика;
підводки мають бути невеликими. Журналіст повинен пам'ятати, що це не міні-історія, і бути максимально лаконічним;
уникати «Якщо...». Наприклад: «Якщо у вас є діти, то вам цікаво буде знати...», «Якщо ви любите подорожувати...». Цим журналіст обмежує аудиторію свого повідомлення. У врізах не можна використовувати слово «триває». Якщо подія триває, то вона вже відома і глядач не зможе дізнатися нічого нового. Крім того, варто уникати таких умовних вставних слів як «мабуть», «можливо». Ці слова не несуть інформації і тільки змушують глядача сумніватися в почутому.
Дослідник Віктор Миронченко подає такі риси вдалого початку новин:
містить головну думку, що виражає головну ідею повідомлення, якою пов'язаний зміст;
не прагне розповісти все одразу. Як правило, він містить відповіді на запитання що?, де?, коли?, хто?
не переобтяжений іменами, назвами, другорядними подробицями та деталями, які затуманюють зміст. Наприклад, у цьому початку повідомлення забагато даних: «У випадку підтримки ВРУ законопроекту «Про внесення змін до бюджету 2005» новий уряд забезпечить фінансування пенсій ветеранам війни на рівні не менше ніж прожитковий мінімум» (ТРК «Київ»). Доцільніше було б сказати: «Ветерани отримуватимуть пенси на рівні прожиткового мінімуму», і вже далі подати умову, за якої це відбудеться;
не починається зі слів: минулого тижня, зовсім недовго, на днях, нещодавно, згідно з, завтра тощо.