- •1. Специфіка інформаційних програм на тб.
- •2. Стандарти телевізійних новин.
- •Факт Аргумент Ілюстрація
- •3. Типологічні ознаки, риси, тенденції розвитку інформаційних передач.
- •4. Підходи до визначення новин на тб.
- •Характерними рисами новин є:
- •5. Джерела інформації для теленовин.
- •6. Характеристики інформації теленовин.
- •Лекція 3 – 4. Методи викладу телевізійних новин
- •1. Вимоги до мови теленовин.
- •2. Виклад новин на одну тему.
- •3. Виклад новин, що об'єднують кілька тем.
- •4. Виклад подієвої новини.
- •5. Виклад новин за допомогою цитування.
- •6. Виклад новин за формулою Поля Вайта.
- •7. Мова і стиль повідомлень.
- •Теленовинам притаманні такі вимоги:
- •8. Типи початків повідомлень.
- •Основні типи початків:
- •9. Вимоги до ньюсмейкера.
- •Лекція 5 – 6. Діяльність інформаційної служби телевізійних новин.
- •1. Структура інформаційної редакції
- •2. Технологія інформаційного телевиробництва
- •3. Виробництво телевізійного сюжету.
- •Лекція 7. Модель британських телевізійних новин
- •1. Британські стандарти новин.
- •2. Технологія виробництва новин з «британською моделлю.
- •Тому професійні британські репортери вибирають для себе такі принципи:
- •3. Ведучий – чинник репутації телеканалу.
- •4. Інтерв’ю.
- •Лекція 8 – 9. Специфіка роботи тележурналістів над телевізійними новинами
- •1. Компетентність у роботі журналіста
- •2. Ведучий теленовин: стандарти професіоналізму
- •3. Робота телеведучого у різних типах інформаційних телепрограм
- •4. Вимоги до тележурналіста.
- •5. Редакторська робота тележурналіста
- •Лекція 10 - 11. Інформаційні тележанри.
- •1. Специфіка інформаційних тележанрів.
- •2. Хронікальне повідомлення.
- •3. Коментоване повідомлення.
- •4. Відеосюжет.
- •5. Відеозамітка.
- •6. Відеорепортаж.
- •6. Огляд
- •8. Коментар.
- •Репортаж на телебаченні
- •1. Особливості репортажу й робота репортера
- •Лекція 12. Специфіка роботи тележурналіста на регіональних каналах: мовні реалії.
- •1. Провінційні телеканали: стереотипи "слабкого" телебачення
- •2. Українські регіональні телеканали: мовні реалії
- •2.1. Мовна компетентність особистості.
- •2.2. Рідна мова
- •2.3. Мовні преференції населення.
- •3. Особливості телевізійного мовлення луганських телеканалів
- •Лекція 13. Аналітично-публіцистичне телевізійне мовлення План
- •1. Особливості телевізійної публіцистики.
4. Інтерв’ю.
Про що потрібно пам'ятати під час інтерв'ю:
Мати чітку тему й розуміти проблему, а також і відповідного гостя.
Досліджувати тему з нового ракурсу. Не говорити про те, що вже давно всім зрозуміло або відомо. Не бути банальним, не допускати, щоб інтерв'ю було схоже на інші. Дvя цього потрібно ознайомитися з попередніми інтерв'ю співрозмовника і знайти теми й запитання, що найчастіше повторюються. І підготувати інші цікаві запитання.
Не запрошувати людину тільки тому, що вона «крута» (займає високу посаду). Пам'ятати, що журналіст іде до «джерела», а не до особи.
Ставити чіткі запитання. Наприклад: «Які у Вас переконання?»
Готуватися до інтерв'ю. Підходити до нього зі знанням теми й зі знаннями попередніх поглядів гостя (background). Знати так само багато, як і об'єкт інтерв'ю, щоб не ставити безглуздих запитань.
Обов'язково скласти план розмови, але не боятися від нього відступити. Нехай у розмові буде трохи джазу: основна лінія з імпровізаціями на яскраві теми.
Запитувати про професійне, а потім про особисте.
Не бути багатослівним. Якщо запитання довше за відповідь, журналіст перебуває не на своєму місці. Виняток: коли журналіст висловлює своє розуміння, припустімо, твору письменника чи змісту пісні.
Заповнювати паузи запитаннями, щоб співрозмовник не почав повторювати сказане.
Поводитися відповідно до формату програми. Якщо журналіст поводитиметься якось інакше, його можуть не зрозуміти.
Слідкувати за часом. Якщо інтерв'ю в прямому ефірі — його тривалість 15—20 хв з перебивками й бліцами.
Неупереджено ставитися до своїх співрозмовників (не виказувати емоції).
Слідкувати за суперечливими заявами. Тримати розмову у своїх руках.
Перепитувати, якщо співрозмовник втікає від запитань. На Бі-Бі-Сі дозволяється тричі поставити одне й те ж запитання.
У жодному разі не давати запитання заздалегідь.
Сприяти розмові мовою тіла й жестів.
Якщо інтерв'ю подається в записі, то монтувати чесно, не висмикуючи фраз із контексту.
Десять «смертних гріхів» журналіста під час інтерв'ю:
Запитання, що допускають односкладові відповіді («так» — «ні»).
Стверджувальне запитання замість запитального.
Два запитання в одному.
Перевантажені запитання.
Запитання, що підштовхують до відповіді.
Коментарі й особисті оцінки у запитанні.
Припущення й домисли у запитанні.
Навішування ярликів у запитанні.
Перебільшення у запитанні.
Занадто складні для розуміння питання.
Лекція 8 – 9. Специфіка роботи тележурналістів над телевізійними новинами
1. Компетентність у роботі журналіста
1. Раціональний аспект.
2. Емоційний аспект.
3. Поведінковий аспект.
Раціональний аспект: знання своєї справи; вибудувані оцінки;
висловлення особистої та світоглядної позиції; загальна й професійна ерудиція;
уміння мислити оригінально, образно, об'єктивно, аргументовано.
Емоційний аспект:
щире зацікавлення у розкритті теми; впевненість у тому, про що йде мова; щирість й правдивість висловлювань; захоплення темою.
Поведінковий аспект:
вільно володіти предметом бесіди, дискусії, виступу; природно поводитися, бо це обов'язково проявиться у мові, репліках, запитаннях;
використовувати елементи імпровізації у виступі; доступно й зрозуміло викладати матеріал;
бути конкретним, уникати зловживань абстрактними словами, образно й захопливо викладати матеріал;
рідко звертатися до тексту, тез і заготовок, написаних на папері; цитувати матеріал напам'ять;
використовувати гумор та іронію у своїх виступах;
уміти контролювати ситуацію, особливо у процесі діалогу чи полеміки.
Ставлення до аудиторії: знати своїх глядачів;
щиро їх поважати й уміти спілкуватися з ними на рівних; звертатися до глядача не як до безликої істоти, а як до окремої людини.