3. Облік довірчих операцій

Довірчі, або трастові операції – це операції, які банк викопує за дорученням і в інтересах третьої особи. Вони можуть здійснюватись на користь приватних (фізичних) осіб і підприємств, органів державного управління. В Україні ринок трастових послуг тільки починає форму­ватись. Його розвиток гальмує недостатність фінансових активів, низький рівень доходів населення, відсутність необхідної правової бази для регу­лювання відносин, що виникають за операціями за дорученням. До таких операцій належать розпорядження майном після смерті власника, управ­ління майном на довірчій основі, агентські функції та ін.

Сьогодні українські комерційні банки надають лише окремі види агентських послуг:

• зберігання цінностей у сейфі (банк отримує, зберігає і повертає цінності за дорученням клієнта);

• управління активами на правах представника (банк має право не тільки зберігати цінні папери і отримувати за ними дохід, але й виконувати інвестиційні та комерційні операції згідно з інструкціями довірителя);

• виконання функції депозитаря для ділових фірм (збері­гання цінних паперів і облік їх руху).

Виконання довірчих операцій банк здійснює згідно з угодою на довірче управління. Особа, що надає повноваження, називається прин­ципалом, а та, що виконує доручення,— агентом. Стосунки між ними згідно з угодою іменуються агентськими функціями.

Для обліку коштів, що надані принципалом банку у довірче управління, використовують наступні рахунки:

№ 2601 «Кошти за довірчими операціями суб'єктів господарської діяльності»;

№ 2621 «Кошти за довірчими операціями фізичних осіб».

Операція з перерахування коштів у довірче управління відобра­жається бухгалтерською проводкою:

Д-т — «Поточний рахунок клієнта»;

К-т — «Кошти за довірчими операціями клієнтів».

У разі придбання цінних паперів за дорученням клієнтів (на суму, фактично сплачену):

Д-т — «Кошти за довірчими операціями клієнтів»;

К-т — «Коррахунок у Національному банку України».

Водночас придбані цінні папери обліковуються за позабалан­совим рахунком за номінальною вартістю:

Д-т — «Інші цінності та документи»;

К-т — «Контррахунок».

Справляння комісійної винагороди відображається проводкою:

Д-т — «Кошти за довірчими операціями клієнтів»;

К-т — «Інші банківські операційні доходи».

Контрольні запитання

1. Схарактеризуйте зміст депозитної операції та види строкових депозитів.

2. Назвіть відмінності між платіжними та строковими депозитами.

3. Наведіть класифікацію рахунків для обліку строкових та ощад­них депозитів; пригадайте їх основні ознаки.

1. Який порядок відкриття депозитного рахунку?

4. Наведіть методику обліку внесення коштів на депозит та їх вилучення з депозиту.

2. Який порядок закриття депозитного рахунку?

5. Пригадайте методику нарахування відсотків за користування депозитними коштами.

6. У чому полягає облік операцій зі сплати відсоткового доходу клієнтам?

3. У чому полягає зміст довірчих операцій та їх облік?