54. Даний мсбо набирає чинності для фінансових звітів з 1 січня 1995 року або пізніше.

334

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

Додаток

Основні методи актуарної оцінки

Цей додаток є лише прикладом і не входить до стандартів. До­даток має за мету проілюструвати застосування стандартів і допомогти з'ясувати їх значення.

Додаток пропонує опис основних характеристик двох найважли­віших методів актуарної оцінки і містить приклади методів, що, як правило, застосовуються актуаріями для кожної категорії. Певні аспекти деяких методів згідно з описом у цьому додатку можуть не відповідати вимогам даного стандарту, це стосується, зокрема, методу винагороди на індивідуальній основі та сукупного методу, які не визначають витрати на надані послуги окремо.

Методи актуарної оцінки, як правило, розподіляються на дві великі категорії: методи оцінки нарахованих пенсій та прогнозовані ме­тоди оцінки пенсій. Назви цих методів не обов'язково викори­стовуються в усіх країнах.

Методи оцінки нарахованих пенсій

Згідно з цими методами:

• вартість поточних послуг є теперішньою вартістю пенсій, що сплачуватимуться у майбутньому за послуги, надані у поточ­ному періоді;

• вартість раніше наданих послуг — це теперішня вартість пенсій, які підлягають виплаті у майбутньому за послуги, надані до однієї або кількох вказаних подій — запровадження програми пенсійного забезпечення або внесення змін до такої програми;

• нараховане актуарне зобов'язання -- це теперішня вартість пен­сій, які підлягають виплаті у майбутньому за послуги, надані на певну дату.

Припускаючи відсутність інфляції або дефляції, цей метод визна­чає вартість поточних послуг, наданих працівником, яка збільшу­ється з кожним роком поряд зі скороченням строку, що залишився до виходу на пенсію, оскільки дисконтована теперішня вартість пенсій, зароблених протягом поточного періоду, підвищується з наближенням строку платежу і збільшенням ймовірності того, що

335

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

працівник лишатиметься учасником програми до настання строку виходу на пенсію.

Для будь-якої програми пенсійного забезпечення в цілому річна вартість поточних послуг має тенденцію бути приблизно однако­вою кожного року за умови, якщо кількісний та віковий розподіл працюючих залишається відносно стабільним. У програмі, що ба­зується на розмірі заробітної плати, інфляція призводить до щоріч­ного зростання, і, відповідно, цей метод часто змінюється для оцін­ки програм щодо кінцевих виплат через запровадження прогно­зованої оцінки зарплати. Внаслідок цього кінцеві зарплати пра­цівників попередньо оцінюються, а пенсії, що базуються на цих зарплатах, розподіляються за роками трудової діяльності при обчисленні вартості послуг за кожний рік.

Найбільш широке застосування має така форма методу оцінки нарахованих пенсій, як метод нарахування прогнозованих одиниць, опис якого подається далі.

Метод нарахування прогнозованих одиниць

Цей метод розглядає кожний рік трудової діяльності як такий, що призводить до виникнення додаткової одиниці гарантованої пенсії і оцінює кожну таку одиницю окремо для визначення загальної суми зобов'язання щодо пенсійного забезпечення.

Вартість поточних послуг у наступному році обчислюється як те­перішня вартість пенсій, що нараховуватиметься протягом наступ­них дванадцяти місяців (з посиланням на кількість працюючих у цьому році та прогнозований кінцевий прибуток). Наприклад, якщо програма передбачає пенсію у розмірі 20 грошових одиниць на місяць за кожний відпрацьований рік, нормальними витратами підприємства на одного працюючого протягом наступних два­надцяти місяців є теперішня вартість ануїтету у розмірі 20 грошо­вих одиниць на місяць, придбаного на очікувану дату виходу на пенсію, і припинення програми на очікувану дату смерті. На сукупній основі для усіх працівників при обчисленні береться до уваги очікувана плинність кадрів до строку виходу на пенсію.

Вартість наданих послуг згідно з цим методом — це теперішня вартість будь-яких одиниць майбутніх пенсій, нарахованих пра­цівникам у період до запровадження програми або внесення змін до цієї програми.

Річна нормальна вартість для однакових одиниць пенсії збільшу­ється з кожним роком, оскільки строк, що залишився до виходу

336

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

на пенсію, постійно скорочується і ймовірність виходу на пенсію збільшується. У наведеному прикладі теперішня вартість ануїтету у розмірі 20 грошових одиниць підвищується протягом цього часу, оскільки фактор дисконту (що визначає кількість років, які зали­шилися до очікуваної дати виходу на пенсію, та ризик недосяг-нення строку виходу на пенсію) наближається до 1.

Проте для групи працівників у цілому підвищення витрат є при­хованим внаслідок постійної заміни працівників старшого віку, трудова діяльність яких пов'язана з найбільшими річними витрата­ми, новими працівниками, діяльність яких пов'язана з найменшими річними витратами. Для групи працівників середнього віку нор­мальна вартість має тенденцію до однакових витрат протягом ко­жного року.

Методи оцінки прогнозованих пенсій

Методи оцінки прогнозованих пенсій відображають пенсії на ос­нові послуг, що здійснюються та здійснюватимуться на дату акту-арної оцінки. Ці методи відносять витрати на пенсії працівників рівномірно (або в абсолютних сумах, або як відсоток від зарпла­ти) на весь строк трудової діяльності.

Існує чотири основні форми методу оцінки прогнозованих пен­сій.

Стандартний метод з урахуванням віку працівників на момент вступу до програми

Згідно з цим методом припускається, що на кожного працівника поширюється дія програми, коли він або вона вперше наймається на роботу або отримує право на участь у програмі. При запро­вадженні нової програми припустимою датою поширення дії про­грами на працівника є дата, коли працівник мав би право на участь у програмі, якщо б вона існувала на той час.

Вартість поточних послуг — це фіксована річна сума або фіксо­ваний відсоток від зарплати, що, у разі інвестування за припусти­мою ставкою відсотка, визначеною актуарієм, є достатніми для забезпечення необхідної пенсійної допомоги після виходу на пен­сію. Згідно з цим методом, вартість наданих послуг є теперіш­ньою вартістю перевищення прогнозованої суми пенсій над су­мою, яку очікується забезпечити за рахунок майбутніх відрахувань на основі теперішньої вартості послуг.

337

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

Застосування цього методу з концептуальної точки зору вимагає здійснення розрахунків окремо для кожного працівника. Проте на практиці його часто використовують для груп працівників. Засто­сування цього методу часто спрощується завдяки використанню однієї дати поширення дії програми на усіх працівників.

Метод винагороди на індивідуальній основі

Цей метод, як правило, застосовується в рамках політики страху­вання пенсій на індивідуальній основі. Згідно з цим методом ви­трати на пенсійне забезпечення кожного працівника розподіля­ються на період від дати поширення дії програми на працівника до дати виходу на пенсію на основі однакових річних сум або фіксованого відсотка від зарплати. Окремого обчислення вартості раніше наданих послуг не існує, оскільки загальна вартість кін­цевої пенсійної допомоги розподіляється між датою, коли на пра­цівника поширюється дія програми, та датою його або її виходу на пенсію.

Згідно з цим методом річна вартість поточних послуг перевищує вартість, обчислену на основі стандартного методу з урахуванням віку працівників, на момент вступу до програми. Це пояснюється тим, що згідно з цим методом витрати, котрі інакше визначаю­ться як вартість раніше наданих послуг, нараховуються як вартість поточних послуг. З цієї причини використання методу винагоро­ди на індивідуальний основі може не відповідати вимогам цього стандарту.

Сукупний метод

Цей метод використовує ті самі основні принципи, що і метод винагороди на індивідуальній основі, але він застосовується швидше до програми в цілому, ніж до конкретних працівників. Витрати на пенсійне забезпечення розподіляються на середній строк трудової діяльності працівників, що працюють протягом по­точного періоду часу. Результатом усереднення витрат для усіх працівників або груп працівників згідно з цим методом є те, що відносно висока річна вартість у перші роки функціонування програми є менш очевидною, ніж при використанні методу ви­нагороди на індивідуальній основі.

Вартість наданих послуг та коригування на основі досвіду не ви­значаються, але розподіляються на майбутні періоди на основі регу­лярних обчислень з використанням методу. З цієї причини даний метод може не відповідати вимогам цього стандарту.

338

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

Стандартний метод з урахуванням віку на момент виходу на пенсію

Цей метод є подібним до сукупного методу та методу винагоро­ди на індивідуальній основі за винятком того, що згідно з цим методом вартість наданих послуг обчислюється і визначається на основі методу оцінки нарахованих пенсій. Вартість поточних послуг визначається за допомогою сукупного методу, але стосу­ється лише пенсійної допомоги, пов'язаної з майбутньою трудовою діяльністю.

339

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку МСБО 20

(переформатований у 1994 р.)

Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу

Цей переформатований МСБО замінює стандарт, який був перві-сно затверджений Радою в листопаді 1982 року. Він подається у переглянутому форматі, який затверджено для Міжнародних стан­дартів бухгалтерського обліку, починаючи з 1991 року. Ніяких суттєвих змін до попередньо затвердженого тексту внесено не було. Деякі терміни змінені для надання їм відповідності сучасній практиці КМСБО, також приведені у відповідність усі перехре­сні посилання.

341

МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)

Зміст