30. Контролюючому учаснику слід припиняти застосування пропорційної консолідації, починаючи з дати, коли він припиняє здійснювати спільний контроль за спільно кон­трольованим підприємством.

31. Контролюючий учасник припиняє застосовувати пропорційну консолідацію з дати, коли він перестає брати участь у спіль­ному контролі за спільно контрольованим підприємством. Це може статися, наприклад, коли контролюючий учасник продає свою частку або коли встановлюються зовнішні обмеження що­до спільно контрольованого підприємства, які роблять немож­ливим досягнення цілей підприємства.

Дозволений альтернативний підхід: метод участі в капіталі

32. У своїх консолідованих фінансових звітах контролюючо­му учаснику слід відображати свою частку в спільно контрольованому підприємстві, застосовуючи метод уча­сті в капіталі.

33. Деякі контролюючі учасники складають звіт про свою частку в спільно контрольованому підприємстві з застосуванням ме­тоду участі в капіталі, викладеному в МСБО 28 "Облік інве­стицій в асоційовані компанії". Застосування методу участі в капіталі підтримують ті, хто наполягає на недоцільності об­'єднання контрольованих статей зі спільно контрольованими статтями, а також ті, хто вважає, що контролюючі учасники мають суттєвий вплив, а не спільний контроль щодо спільно контрольованого підприємства. Цей стандарт не рекомендує застосування методу участі в капіталі, тому що пропорційна консолідація краще відображає сутність та економічну дій­сність частки в спільно контрольованому підприємстві, тобто контроль за часткою контролюючого учасника в майбутніх економічних вигодах. Проте даний стандарт дозволяє застосо­вувати метод участі в капіталі як дозволений альтернативний підхід при звітуванні про частку в спільно контрольованих підприємствах.

530

МСБО 31 (переформатований у 1994 р.)

34. Контролюючому учаснику слід припиняти застосування методу участі в капіталі, починаючи з дати, коли він припиняє здійснювати спільний контроль за спільно кон­трольованим підприємством або мати значний вплив у ньому.

Винятки з базового підходу та дозволеного альтернативного підходу

35. Контролюючому учаснику слід відображати в обліку на­ведені нижче частки так, ніби вони є інвестиціями згідно з мсбо 25 "Облік інвестицій":

а) частку в спільно контрольованому підприємстві, що придбана і утримується винятково з метою її наступ­ного продажу в найближчому майбутньому;

б) частку в спільно контрольованому підприємстві, яке здійснює свою діяльність за умов жорстких довгостро­кових обмежень, що суттєво зменшують його можли­вість передавати кошти контролюючому учаснику.

36. Застосування методу пропорційної консолідації або методу участі в капіталі є неприйнятним, коли частка участі в капіта­лі спільно контрольованого підприємства придбана і утри­мується винятково з метою її наступного продажу в най­ближчому майбутньому. Також є неприйнятним, коли спільно контрольоване підприємство здійснює свою діяльність за умов жорстких довгострокових обмежень, які значно зменшують його можливість передавати кошти контролюючому учаснику.

37. Починаючи з дати, коли спільно контрольоване підприєм­ство стає дочірнім підприємством контролюючого уча­сника, контролюючий учасник відображає в обліку свою частку згідно з вимогами МСБО 27 "Консолідовані фінан­сові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства".

Окремі фінансові звіти контролюючого учасника

38. У багатьох країнах окремі фінансові звіти подаються контро­люючим учасником з метою виконання законодавчих або інших вимог. Такі окремі фінансові звіти складаються для

531

МСБО 31 (переформатований у 1994 р.)

задоволення різноманітних потреб, наслідком чого є різна практика складання звітів у різних країнах. Відповідно, даний стандарт не вказує на пріоритетність будь-якого конкретного підходу.

Операції між контролюючим учасником

та спільним підприємством

39. Якщо контролюючий учасник вкладає активи в спільне підприємство або продає їх спільному підприємству, не­обхідно, щоб визнання будь-якої частини прибутку або збитку від операції відображало сутність операції. Ос­кільки активи утримуються спільним підприємством і за умови, що певний контролюючий учасник передав суттєві ризики та винагороду від володіння, такому контролю­ючому учаснику слід визнавати лише ту частину при­бутку, яка відноситься до часток інших контролюючих учасників. Контролюючому учаснику слід визнавати всю суму будь-яких збитків, коли внесок або продаж свідчить про зменшення чистої вартості реалізації поточних акти­вів або зниження, крім тимчасового, балансової вартості довгострокового активу.

40. Якщо контролюючий учасник придбає активи у спільного підприємства, йому не слід визнавати свою частку в прибутках спільного підприємства від операції, доки він не здійснить перепродаж активів незалежній стороні. Контролюючому учаснику слід визнавати свою частку в збитках, які є наслідком подібних операцій, таким же чином, як і прибуток, за винятком того, що збитки слід визнавати негайно, коли вони відображають зменшення чистої вартості реалізації поточних активів або змен­шення, крім тимчасового, балансової вартості довгостро­кових активів.

Звітність про частки у спільних підприємствах у фінансових звітах інвестора

41. Інвестору спільного підприємства, який не здійснює спіль­ний контроль, слід складати звіт про його частку в спі-

532

МСБО 31 (переформатований у 1994 р.)

льному підприємстві відповідно до вимог МСБО 25 "Облік інвестицій" або, якщо він має суттєвий вплив у спільному підприємстві, відповідно до вимог МСБО 28 "Облік інве­стицій в асоційовані компанії".

Керівники спільних підприємств

42. Керівникам або менеджерам спільного підприємства слід відображати в обліку будь-які гонорари відповідно до ви­мог МСБО 18 "Дохід".

43. Один або більше контролюючих учасників можуть діяти як керівник або менеджер спільного підприємства. Керівникам, як правило, сплачуються гонорари за виконання цих обов'язків. Гонорари відображаються в обліку спільним підприємством як витрати.

Розкриття

44. Відповідно до МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбуваються після дати балансу", контролюючому уча­снику слід розкривати сукупну суму таких неперед­бачених подій (крім випадків, коли ймовірність збитків є віддаленою) окремо від суми інших непередбачених подій:

а) будь-які непередбачені події, які вплинули на частки контролюючого учасника в спільних підприємствах та його частку в кожній з непередбачених подій, які впли­нули на нього разом з іншими контролюючими учасни­ками;

б) свою частку непередбачених подій самих спільних під­приємств, щодо яких учасник несе умовні зобов 'язання;

в) ті непередбачені події, які виникають тому, що контро­люючий учасник несе умовні зобов'язання щодо зобов'­язань інших контролюючих учасників.

45. Відповідно до вимог МСБО 5 "Інформація, яка підлягає роз­криттю у фінансових звітах", контролюючому учаснику слід розкривати сукупну суму таких зобов'язань щодо часток в спільних підприємствах окремо від інших зобо­в'язань:

533

МСБО 31 (переформатований у 1994 р.)

а) будь-які інвестиційні зобов'язання контролюючого уча­сника щодо його часток в спільних підприємствах та його частки в інвестиційних зобов'язаннях, які він несе спільно з іншими контролюючими учасниками;

б) свою частку в зобов'язаннях інвестиційного характеру самих спільних підприємств.

46. Контролюючому учаснику слід розкривати перелік та надавати опис часток у важливих спільних підприєм­ствах, а також пропорційну частину частки власності, яка утримується в спільно контрольованих підприємствах. Контролюючому учаснику, який складає звіт про свої частки в спільно контрольованих підприємствах, засто­совуючи постатейний формат звітності для пропорційної консолідації або метод участі в капіталі, слід розкри­вати інформацію про сукупні суми кожного з поточних активів, довгострокових активів, поточних зобов'язань, довгострокових зобов'язань, доходів та витрат, які пов'­язані з його частками в спільних підприємствах.

47. Контролюючому учаснику, який не випускає консолідовані фінансові звіти, тому що він не має дочірніх підпри­ємств, слід розкривати інформацію згідно з вимогами па­раграфів 44, 45 і 46.

48. Доречним є подання контролюючим учасником, який не скла­дає консолідовані фінансові звіти, тому що він не має дочір­ніх підприємств, такої ж інформації про його частки в спіль­них підприємствах, як і контролюючими учасниками, які по­дають консолідовані фінансові звіти.

Дата набрання чинності

49. Даний МСБО набирає чинності для фінансових звітів з 1 січня 1992 року або пізніше.

534

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 32

Фінансові інструменти:

розкриття та подання

Перший етап розробки проекту "Фінансові інструменти" було завершено в березні 1995 р., коли Рада затвердила МСБО 32 "Фінансові інструменти: розкриття та подання".

Другий етап проекту буде присвячено іншим питанням, які розгля­даються в проекті Е 48 для обговорення "Фінансові інструменти". Ці питання включають визнання, припинення визнання та оцінку. Проект також поширюватиметься на облік сек'юритизації та опе­рації з анулювання боргу, а також облік фінансових активів та зобов'язань, що застосовується в комплексних стратегіях управ­ління ризиками та інших операціях хеджування.

Як перший крок другого етапу проекту "Фінансові інструменти" Організаційний комітет проекту "Фінансові інструменти" має намір опублікувати статтю для всебічного обговорення в першому кварталі 1997 р., в якій:

а) розглядаються обгрунтування та припущення, що становлять ос­нову важливих альтернативних підходів до вирішення основ­них проблем визнання та оцінки фінансових інструментів;

б) викладаються запропоновані принципи, які забезпечать концеп­туальну основу для розробки конкретних стандартів.

На основі пропозицій Організаційного комітету Рада перегляда­тиме також вимоги до розкриття інформації в МСБО 32.

535

МСБО 32

Зміст

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 32

Фінансові інструменти: розкриття та подання

Мета

Сфера застосування Параграфи 1-4

Визначення 5-17

ПОДАННЯ 18-41

Зобов'язання та капітал 18-22

Класифікація складних інструментів емітентом 23-29

Відсотки, дивіденди, збитки та прибутки 30-32

Згортання фінансового активу

та фінансового зобов'язання 33-41

РОЗКРИТТЯ 42-94

Строки, умови та облікова політика 47-55

Відсотковий ризик 56-65

Кредитний ризик 66-76

Справедлива вартість 77-87

Фінансові активи, які відображаються в обліку

за сумою, що перевищує справедливу вартість 88-90

Хеджування очікуваних майбутніх операцій 91-93

Інші розкриття 94

ПОЛОЖЕННЯ ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ 95

ДАТА НАБРАННЯ ЧИННОСТІ 96

ДОДАТОК

Приклади застосування стандарту А1-А27

Визначення А3-А17

Зобов'язання та власний капітал А18-А24

Згортання фінансового активу та фінансового зобов'язання А25

Розкриття А26-А27

536

МСБО 32

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 32

Фінансові інструменти:

розкриття та подання

Положення стандартів, виділені жирним курсивом, слід читати у контексті загальної облікової інформації та керівних принципів, викладених у цьому стандарті, а також у контексті Передмови до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку не призначені для застосування до несуттєвих статей (див. параграф 12 "Передмови").

Мета

Динамічність міжнародних фінансових ринків призвела до ши­рокого застосування різноманітних фінансових інструментів, які варіюються від традиційних первісних інструментів, наприклад облігацій, до різних форм похідних інструментів, наприклад від­соткових свопів. Мета даного стандарту — покращити розуміння користувачами фінансових звітів значення балансових та позаба­лансових фінансових інструментів для фінансового стану, показ­ників діяльності та руху грошових коштів підприємства.

Даний стандарт встановлює певні вимоги до подання інформації про балансові фінансові інструменти та визначає інформацію, яку слід розкривати як про балансові (визнані), так і позабалансові (невизнані) фінансові інструменти. Положення стандарту щодо подання інформації поширюються на класифікацію фінансових ін­струментів як зобов'язань та капіталу, на класифікацію пов'язаних із ними відсотків, дивідендів, збитків та прибутків, а також на об­ставини, за яких слід згортати фінансові активи та фінансові зо­бов'язання. Положення стандарту щодо розкриття інформації поши­рюються на інформацію про фактори, які впливають на величину, своєчасність та визначеність майбутнього руху грошових коштів, пов'язаного з фінансовими інструментами, а також про облікову політику, яка застосовується до фінансових інструментів. Крім того, даний стандарт заохочує розкриття інформації про характер та обсяг використання фінансових інструментів підприємством, цілі

537

МСБО 32

бізнесу, яким вони служать, ризики, пов'язані з ними, та політику керівників щодо контролю цих ризиків.

Сфера застосування