6) Негарантованої ліквідаційної вартості,

яка має дорівнювати справедливій вартості орендованого активу, мінус будь-які субсидії та податкові пільги, які підлягають отриманню орендодавцем.

Відсоткова ставка додаткових запозичень орендаря — це відсоткова ставка, що її мав би сплачувати орендар за подібну оренду, або, у разі неможливості визначення, став­ка, що її з початку строку оренди сплачував би орендар за запозичення на той же строк та за такою ж гаран­тією коштів, необхідних для придбання активу.

Непередбачена орендна плата — це сума орендної плати, що не є фіксованою, а базується на будь-якому іншому фа­кторі, ніж фактор часу (наприклад на відсотку продажу, обсягу використання, індексах цін, ринковій ставці від­сотка) .

4. Визначення оренди охоплює контракти про здачу у найм акти­ву, що містять положення, які надають наймачу право вибору на придбання права власності на актив після виконання узгодже­них умов. Ці контракти відомі у деяких країнах як контракти про оренду з вибором придбання об'єкта оренди. У деяких краї­нах угоди, що мають характеристики контрактів про оренду, відомі під іншими назвами (наприклад чартери на судна, за­фрахтовані без екіпажу).

Класифікація оренди

5. Класифікація видів оренди, прийнята у даному стандарті, базу­ється на тому, якою мірою ризики та винагороди, пов'язані з

274

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

правом власності на орендований актив, стосуються орендо­давця або орендаря. Ризики охоплюють можливі збитки від простоїв обладнання або застосування застарілих технологій та відхилень у надходженнях внаслідок зміни економічних умов. Винагороди можуть бути представлені у формі очікування прибуткової діяльності протягом економічного строку експлуа­тації активу та прибутку від зростання вартості активу або реалізації ліквідаційної вартості.

6. Оскільки операція між орендодавцем та орендарем базується на спільній для обох сторін угоді про оренду, доречним є вико­ристання узгоджених визначень. Як правило, обидві сторони класифікуватимуть оренду однаково. Проте застосування цих визначень до різних обставин двома сторонами може інколи призвести до того, що одна і та сама оренда класифікувати­меться орендодавцем та орендарем по-різному.

7. Чи є оренда фінансовою, чи ні, залежить скоріше від суті опе­рації, ніж від форми контракту. Оренда класифікується як фі­нансова, якщо в основному всі ризики та винагороди, пов'язані з правом власності, передаються орендодавцю. Така оренда, як правило, є невідмовною і гарантує орендодавцю відшкодування витраченого капіталу, плюс дохід на інвестований капітал. Оре­нда класифікується як операційна у тому випадку, коли в ос­новному всі ризики та винагороди, пов'язані з правом вла­сності, не передаються.

8. Прикладами ситуацій, коли оренда здебільшого класифікува­тиметься як фінансова, є:

а) оренда, згідно з умовами якої право володіння активом по закінченні строку оренди передається орендарю;

б) оренда, згідно з умовами якої орендар має право вибору при­дбати актив за ціною, що, як очікується, буде нижчою за справедливу вартість на дату, коли вибір може бути здій­сненим, і достатньою для обгрунтованої впевненості, на по­чатку оренди, в тому, що вибір буде здійснено;

в) оренда, згідно з умовами якої строк оренди становить біль­шу частину строку корисної експлуатації активу. Право вла­сності може, врешті-решт, передаватися або не передаватися орендарю;

г) оренда, згідно з умовами якої теперішня вартість мінімаль­них орендних платежів з початку строку оренди переви-

275

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

щує або дорівнює в основному всій справедливій вартості орендованого активу, мінус субсидії та податкові пільги орендодавцю на той час. Право власності може, відтак, передаватися або не передаватися орендарю.

Земля та будівлі

9. Оренда землі та будівель класифікується як операційна або фінансова оренда таким же чином, як оренда інших активів. Проте характерною особливістю землі є те, що вона, як пра­вило, має невизначений строк корисної експлуатації. Якщо не очікується, що право власності передаватиметься орендарю в кінці строку оренди, орендар не несе в основному усі ризики і не отримує винагороди, пов'язані з правом володіння. Таким чином, цю оренду слід класифікувати як операційну. Внесок, сплачений за таку оренду, є сплаченою авансом орендною платою, що амортизується протягом строку оренди.

10. Очікується, що строк корисної експлуатації багатьох будівель набагато перевищує строк оренди. Крім того, довгострокові угоди про оренду будівель часто містять положення, згідно з якими орендна плата регулярно коригуються з метою відповід­ності до ринкових ставок. Якщо передбачається, що право власності не передаватиметься орендарю або, якщо орендні платежі регулярно переглядаються відповідно до ринкових ставок, орендодавець зберігає значну частину ризиків та ви­нагород, пов'язаних з правом власності, отже, така оренда зде­більшого класифікується як операційна.

Відображення оренди у фінансових звітах орендарів

Фінансова оренда

11. Фінансову оренду слід визнавати у балансі орендаря як ак­тив та зобов'язання в сумі, що дорівнює справедливій вар­тості орендованого майна на початку строку оренди за вирахуванням субсидій та податкових пільг, що їх отри­мує орендодавець, або теперішній вартості мінімальних орендних платежів, якщо вона нижча за справедливу вар­тість. При розрахунках теперішньої вартості мінімаль­них орендних платежів фактором дисконту є припусти­ма ставка відсотка при оренді, якщо її можна практично визначити; якщо її визначити неможливо, використову­ється відсоткова ставка додаткових запозичень орендаря.

276

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

12. Операції та інші події господарської діяльності підлягають об­ліку і відображенню у фінансових звітах згідно з їхньою сут­ністю та фінансовою реальністю, а не просто згідно з юри­дичною формою. Хоча юридична форма угоди про оренду передбачає, що орендар може не отримати юридичного права власності на орендований актив, у випадку фінансової орен­ди, сутність та фінансова реальність такі, що орендар отри­мує економічні вигоди від використання орендованого активу протягом більшої частини строку його корисної експлуатації в обмін на зобов'язання платити за це право суму, що приблизно дорівнює справедливій вартості активу, та нести пов'язані з орендою фінансові витрати.

13. Якщо такі орендні операції не відображаються у балансі орендаря, економічні ресурси та рівень зобов'язань підприєм­ства виявляються заниженими і призводять до викривлення фінансових показників. Тому доцільно визнавати фінансову оренду у балансі орендаря як актив і як зобов'язання щодо майбутніх орендних платежів. На початку строку оренди ак­тив та зобов'язання щодо майбутніх орендних платежів ви­знаються у балансі за однаковими сумами.

14. Орендні платежі слід розподіляти між фінансовими ви­тратами та зменшенням невиконаних зобов'язань. Фінан­сові витрати розподіляються по періоди строку оренди та­ким чином, щоб забезпечити сталу ставку відсотка на залишок зобов'язань у кожному періоді. Іноді застосову­ються деякі форми наближення.

15. Різниця між сумою мінімальних орендних платежів протягом строку оренди та первісне визнаним зобов'язанням є фінан­совими витратами. Ці витрати розподіляються по періодах строку оренди таким чином, щоб давати сталу ставку від­сотка на залишок зобов'язань у кожному періоді. На практиці, для спрощення розрахунків іноді застосовуються деякі форми наближення.

16. Фінансова оренда призводить до витрат на амортизацію активу, а також фінансових витрат за кожний звітний період. Політика нарахування амортизації орендованих ак­тивів має бути узгодженою з політикою щодо власних активів, які підлягають амортизації, і визнану аморти­зацію слід обчислювати на основі положень МСБО 4 "Облік амортизації" та МСБО 16 "Основні засоби". Як­що не має достатньої впевненості у тому, що до кінця

277

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

строку оренди право власності буде передано орендарю, актив повністю амортизується протягом коротшого з двох строків — строку оренди або строку корисної експлуата­ції.

17. Сума орендованого активу, яка амортизується, розподіляється на кожний звітний період протягом очікуваного строку вико­ристання активу на систематичній основі, згідно з політикою амортизації, яку орендар застосовує щодо власних актинів, котрі підлягають амортизації. Якщо є обгрунтована впевне­ність у тому, що орендар отримає право власності до кінця строку оренди, тоді періодом очікуваного використання є строк корисної експлуатації активу; у протилежному випад­ку, актив амортизується протягом коротшого з двох строків — строку оренди або строку корисної експлуатації активу.

18. Сума витрат на амортизацію активу та фінансових витрат протягом звітного періоду, як правило, не є такою ж, як сума орендної плати, сплаченої за звітний період, тому недоцільно просто списувати нараховану орендну плату за рахунок до­ходу. Відповідно, після початку оренди малоймовірно, що су­ма активу і сума пов'язаного з ним зобов'язання будуть одна­ковими.

Операційна оренда

19. За умов операційної оренди списання за рахунок доходу має бути витратами на оренду протягом звітного періо­ду, які визнаються на систематичній основі, що дозволяє відображати у часі вигоди користувача.

20. За умов операційної оренди витрати на оренду (за винятком витрат на послуги, наприклад страхування та технічне обслу­говування) визнаються на систематичній основі, що дає мож­ливість відображати у часі вигоду користувача, навіть якщо виплати не здійснюються на такій основі.

Розкриття

21. На кожну дату балансу слід розкривати суму активів, які є об'єктом фінансової оренди. Зобов'язання, пов'язані з цими орендованими активами, слід відображати окремо від інших зобов'язань, з розмежуванням поточних та довго­строкових зобов 'язань.

278

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

22. У фінансових звітах доцільно окремо наводити суму активів, що використовуються орендарем і є об'єктом фінансової орен­ди. Часто буває корисним розкривати цю інформацію для кожного основного класу активів. Сукупна сума відповідних зобов'язань наводиться або як загальна сума мінімальних орен­дних платежів за вирахуванням в окремому порядку майбутніх фінансових виплат, або як чиста теперішня вартість зобов'язань з розкриттям у стислій формі ставок відсотка, що використо­вуються як фактори дисконту. Не доцільно подавати у фінан­сових звітах зобов'язання по орендованих активах як вираху­вання з орендованих активів.

23. За умов операційної оренди витрати на оренду іноді розкри­ваються за кожний звітний період, за який подається звіт про прибутки та збитки. Це робиться для того, щоб показати сту­пінь залежності підприємства більшою мірою від орендова­них, ніж від власних активів.

24. Зобов'язання щодо мінімальних орендних платежів в умо­вах фінансової оренди та в умовах невідмовної операцій­ної оренди строком понад один рік підлягають розкриттю у стислій формі із зазначенням сум та періодів, в які здій­снюються платежі.

25. Згідно з МСБО 5 "Інформація, яка підлягає розкриттю у фі­нансових звітах" слід розкривати умови погашення кредитів та відсоткові ставки на позики, що підлягають сплаті у строк понад один рік. В умовах фінансової оренди, можливо, зру­чніше розкривати у стислій формі суми майбутніх платежів і періоди, протягом яких вони мають сплачуватися (наприклад протягом кожного періоду з п'яти найближчих років та кож­ного періоду з п'яти наступних років). Відповідно, з метою відображення зобов'язань підприємства доцільно розкривати у стислій формі майбутні орендні платежі за угодою про не-відмовну операційну оренду строком понад один рік та пері­оди, протягом яких вони мають оплачуватися (наприклад про­тягом кожного періоду з п'яти найближчих років та кожного періоду з п'яти наступних років).

26. У фінансових звітах слід розкривати важливі фінансові обмеження, право вибору на подовження строку оренди або придбання активу, непередбачені орендні платежі та інші непередбачені події, що виникають в умовах оренди.

279

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

27. Деякі інші розкриття, пов'язані з фінансовою або операційною орендою, також можуть виявитися доцільними. Прикладами та­кого розкриття є:

а) характер будь-якого права вибору на подовження строку оренди, права вибору на придбання або застережень про змінні ціни;

б) фінансові обмеження, що накладаються угодою про оренду:

обмеження на додаткове запозичення або подальшу оренду;

в) характер будь-яких непередбачених орендних платежів, на­приклад платежів, пов'язаних із використанням або прода­жем;

г) характер будь-яких непередбачених зобов'язань, пов'язаних із витратами, очікуваними наприкінці строку оренди.