Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MSBO.DOC
Скачиваний:
0
Добавлен:
26.04.2019
Размер:
3.39 Mб
Скачать

Номери параграфів, надруковані жирним шрифтом, вказують на виділені жирним курсивом параграфи тексту

237

МСБО 15 (переформатований у 1994 р.)

Міжнародний сгацоарт бухгалтерського обліку

МСБО 15

(переформатований у 1994 р.)

Інформація, що відображає вплив зміни цін

Заява Ради, жовтень 1989 р.

У жовтні 1989 р. Рада КМСБО на своєму засіданні затвер­дила таке доповнення до МСБО 15 "Інформація, що відоб ражає вплив зміни цін":

«Міжнародна домовленість щодо розкриття інформації, яка ві­дображає вплив зміни цін, під час затвердження МСБО 15 не була досягнута. В результаті Рада КМСБО прийняла рішення, що підприємства можуть не розкривати інформацію, яка ви­магається МСБО 15, для відповідності їх фінансових звітів МСБО. Однак Рада заохочує підприємства надавати таку ін­формацію і настійно рекомендує розкривати статті згідно з МСБО 15».

Положення стандартів, виділені жирним курсивом, слід читати у контексті загальної облікової інформації та керівних принципів, викладених у цьому стандарті, а також у контексті Передмови до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку не призначені для застосування до несуттєвих статей (див. параграф 12 "Передмови").

Сфера застосування

1. Цей стандарт слід застосовувати при відображенні впли­ву зміни цін на оцінки, що використовуються при визначен­ні результатів господарської діяльності та фінансового стану підприємства.

2. Цей МСБО заміняє МСБО 6 "Облік наслідків зміни цін."

3. Цей стандарт застосовується до підприємств, які за своїм рівнем доходу, прибутку, активів або чисельності працюючих посіда­ють важливе місце у економічному середовищі, в якому вони функціонують. Якщо подається звіт материнської компанії і

238

МСБО 15 (переформатований у 1994 р.)

консолідовані фінансові звіти, то інформацію, що вимагається згідно з цим стандартом, слід подавати тільки на основі кон­солідованої інформації.

4. Якщо дочірнє підприємство і його материнська компанія діють на території однієї країни і материнська компанія подає консо­лідовану інформацію згідно з умовами цього стандарту, то від дочірнього підприємства не вимагається інформація згідно з цим стандартом. Якщо дочірнє підприємство і його материн­ська компанія діють у різних країнах, то дочірнє підприємство подає інформацію згідно з умовами цього стандарту лише у тому разі, коли в країні, де воно діє, існує практика подання такої інформації підприємствами, що мають важливе економічне зна­чення у цій країні.

5. В інтересах сприяння більш інформативній фінансовій звітності всі інші підприємства заохочуються до подання інформації, що відображає вплив зміни цін.

Пояснення

6. Ціни змінюються з часом в результаті дії різних економічних та соціальних факторів, що мають конкретний або загальний характер. Фактори конкретного характеру, такі як зміна попи­ту та пропозиції або зміни технологій, можуть спричинити значне зростання або зниження окремих цін незалежно одна від одної. Крім того, фактори загального характеру можуть при­звести до зміни загального рівня цін а відтак, і до загальної купівельної спроможності грошей.

7. У більшості країн фінансові звіти складають на основі обліку за історичною собівартістю, без урахування ані змін загального рівня цін, ані змін конкретних цін на активи підприємства, окрім випадків, коли здійснюється переоцінка основних засобів або запаси та інші поточні активи зменшуються до чистої вар­тості реалізації. Інформація, що вимагається згідно з цим стан­дартом, призначена для того, щоб користувачі фінансових зві­тів підприємства знали про вплив зміни цін на результати його господарської діяльності. Однак фінансові звіти, незалеж­но від застосованого методу — чи методу історичної собівар­тості, чи методу, який відображає вплив зміни цін,— не при­значені для безпосереднього визначення вартості підприємства в цілому.

239

МСБО 15 (переформатований у 1994 р.)

Реакція на зміну цін

8. Підприємства, до яких застосовується цей стандарт, пода­ють інформацію, розкриваючи статті, визначені у пара­графах 21—23 із використанням методу бухгалтерського обліку, який відображає вплив зміни цін.

9. Фінансову інформацію, що відображає вплив зміни цін, скла­дають кількома способами. За одним способом фінансова ін­формація відображається з точки зору загальної купівельної спроможності. Інший спосіб відображає поточну, а не історич­ну собівартість, визнаючи зміни цін конкретних активів. Тре­тій спосіб поєднує риси обох цих методів.

10. В "основі цих способів лежить два основних підходи до ви­значення прибутку. За одним підходом прибуток визнається після того, як збережена загальна купівельна спроможність вла­сного капіталу підприємства. Інший підхід визнає прибуток після того, як збережені виробничі потужності підприємства;

цей підхід може включати, а може і не включати поправку на зміну загального рівня цін.

Підхід на основі загальної купівельної спроможності

11. Підхід на основі загальної купівельної спроможності передба­чає перегляд деяких або всіх статей фінансових звітів з ура­хуванням змін загального рівня цін. У пропозиціях щодо цього питання підкреслюється, що перерахунок загальної купівельної спроможності змінює одиницю обліку, але не змінює закла­дений у його основу метод оцінки. Згідно з цим підходом прибуток, як правило, відображає, при використанні від­повідного індексу, вплив зміни загального рівня цін на амор­тизацію, собівартість реалізованої продукції та чисті монетар­ні статті і включається до звіту після того, як збережена за­гальна купівельна спроможність власного капіталу.

Підхід на основі поточної собівартості

12. Підхід на основі поточної собівартості використовується у кількох різних методах. Загалом, ці методи використовують відновлювану собівартість як первісну основу вимірювання. Однак якщо відновлювана собівартість перевищує і чисту вар­тість реалізації, і теперішню вартість, то за основу вимірю­вання беруть більшу з цих двох величин.

240

МСБО 15 (переформатований у 1994 р.)

13. Відновлювана собівартість конкретного активу, як правило, визначається за поточною собівартістю придбання аналогічного активу, нового або такого, що був у вжитку, або еквівалент­ної виробничої потужності чи потенціалу надання послуг. Чи­ста вартість реалізації, як правило, являє собою чисту поточну ціну продажу активу. Теперішня вартість є поточною оцінкою майбутніх чистих надходжень, що відносяться до активу, від­повідним чином дисконтованих.

14. Як засіб визначення поточної собівартості статей часто вико­ристовують певні індекси цін, особливо у тих випадках, коли за останній час не було жодної операції, яка стосувалася б цих статей, або відсутні прейскуранти чи їх використання недо­цільне.

15. Методи поточної собівартості, як правило, потребують відоб­раження впливу зміни цін на амортизацію і собівартість реа­лізованої продукції, характерних для підприємства. Більшість таких методів вимагає застосування одного з коригувань, спі­льною рисою яких є те, що вони відображають взаємодію між змінами цін та фінансуванням підприємства. Згідно з пара­графами 16—18, існують різні думки щодо форми цих кори­гувань.

16. Деякі методи оцінки за поточною собівартістю вимагають ко­ригування, яке відображає вплив зміни цін на всі статті чистих монетарних активів, включаючи довгострокові зобов'язання, які призводять до збитків від володіння чистими монетарними активами або до прибутку від володіння чистими монетарни­ми зобов'язаннями, коли ціни зростають, і навпаки. Інші мето­ди обмежують коригування монетарними активами та зобов'­язаннями, які включаються до робочого капіталу підприємства. Обидва види коригування визнають, що не лише немонетарні активи, а й монетарні статті є важливими елементами вироб­ничих потужностей підприємства. Звичайною рисою описа­них вище методів оцінки за поточною собівартістю є те, що вони визнають прибуток після того, як були збережені вироб­ничі потужності підприємства.

17. Згідно з іншою точкою зору, немає необхідності визнавати у звіті про прибутки і збитки додаткову відновлювану собівар­тість активів у межах їх фінансування за рахунок запозичених коштів. Згідно з методами, що базуються на цій точці зору, прибуток відображається у звіті після того, як збережена части­на виробничих потужностей підприємства, що фінансуються

241

МСБО 15 (переформатований у 1994 р.)

за рахунок власного капіталу. Цього можна досягти, напри­клад, шляхом скорочення загальної суми коригування амор­тизації, собівартості реалізованої продукції і там, де метод цього потребує, монетарного робочого капіталу у такій про­порції, у якій фінансування за рахунок запозичених коштів від­носиться до фінансування за рахунок загальної суми запози­ченого і власного капіталу.

18. Деякі методи оцінки за поточною собівартістю передбачають застосування індексу загального рівня цін до величини влас­ного капіталу. Це визначає, наскільки був збережений влас­ний капітал підприємства з точки зору загальної купівельної спроможності, коли зростання відновлюваної собівартості ак­тивів протягом певного періоду є менше, ніж зниження купі­вельної спроможності власного капіталу протягом того ж пе­ріоду. Інколи такий розрахунок просто береться до уваги для порівняння чистих активів, виражених у загальній купівельній спроможності з чистими активами, вираженими у поточній собівартості. Згідно з цими методами, які визнають прибуток після збереження загальної купівельної спроможності власного капіталу підприємства, різниця між двома цифрами, що стосу­ються одного і того ж активу, розглядається як прибуток або збиток, що нараховується акціонерам.

Поточний статус

19. На той час, як фінансова інформація подається з використанням різних методів для відображення описаних вище змін цін (в основних чи додаткових фінансових звітах), міжнародної уго­ди не досягнуто. Відтак, КМСБО вважає, що необхідно про­вести глибокі дослідження, перш ніж розглядати вимоги до підприємств при складанні основних фінансових звітів із за­стосуванням єдиної, всеохоплюючої системи для відображення зміни цін. Якби підприємства, що подають основні фінансові звіти на основі історичної собівартості, також подавали і до­даткову інформацію, яка відображає вплив зміни цін, це спри­яло б поступовому вирішенню питання.

20. Існує чимало пропозицій щодо того, які статті слід включати в таку інформацію — від кількох статей звіту про прибутки і збитки до широкого розкриття інформації. Бажано на міжна­родному рівні визначити мінімум статей, які необхідно вклю­чати в цю інформацію.

242

МСБО 15 (переформатований у 1994 р.)

Мінімальний обсяг розкриття

21. Слід розкрити такі статті:

а) суму коригування або скориговану суму амортизації ос­новних засобів;

б) величину коригування або скориговану величину собівар­тості реалізованої продукції;

в) коригування, пов 'язані з монетарними статтями, резуль­татами використання запозичених коштів або частками власного капіталу у разі внесення таких коригувань при визначенні прибутку за прийнятим методом обліку;

г) загальний вплив коригувань, описаних у (а) і (б), та, в разі доречності, (в), а також будь-які інші статті, що відображають наслідки зміни цін, які включаються до звітності згідно з прийнятим методом обліку.

22. Якщо приймається метод оцінки за поточною собіварті­стю, то слід розкрити поточну собівартість основних засобів і запасів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]