1. Цей стандарт слід застосовувати при поданні поточних активів та поточних зобов 'язань у фінансових звітах.

2. Цей стандарт не розглядає основи оцінки поточних активів та поточних зобов'язань.

3. Визначення поточних активів та поточних зобов'язань традицій­но вважалося корисною інформацією, що допомагає користу­вачам фінансових звітів аналізувати фінансовий стан підпри­ємства. Перевищення поточних активів над поточними зобов'­язаннями часто називають "чистими поточними активами" або "робочим капіталом".

Альтернативні точки зору на поточні активи та поточні зобов'язання

4. Дехто вважає, що класифікація активів і зобов'язань на "поточ­ні" та "непоточні" повинна давати приблизне визначення лік­відності підприємства, тобто його спроможності здійснювати повсякденну діяльність без фінансових труднощів. Інші вважа­ють цю класифікацію як таку, що забезпечує визначення тих ресурсів та зобов'язань підприємства, які знаходяться в постій­ному обороті.

5. Такі точки зору деякою мірою є несумісними. Це пояснюється тим, що при вимірі ліквідності критерієм класифікації активів та зобов'язань на поточні і непоточні є те, чи будуть вони

218

МСБО 13 (переформатований у 1994 р.)

реалізовані або ліквідовані в близькому майбутньому. Крите­рієм визначення активів та зобов'язань як таких, що обертаються, є те, чи будуть вони спожиті або погашені для забезпечення доходу протягом нормального операційного циклу підприєм­ства. Операційним циклом підприємства, як правило, назива­ють середній проміжок часу між придбанням матеріалів для виробництва та кінцевою реалізацією продукції за грошові ко­шти. Наприклад, незавершене будівництво буде виключено з поточних активів згідно з першим критерієм, у той час як згідно з другим критерієм воно буде включено до поточних активів.

6. Такі суперечливі точки зору призвели до прийняття в багатьох країнах положення про те, яким чином статті включаються до складу поточних активів, виходячи з того, чи очікується їх реалізація протягом одного року або протягом нормального опе­раційного циклу підприємства, залежно від того, який промі­жок часу є більш тривалим; статті включаються до складу по­точних зобов'язань, якщо вони сплачуються на вимогу кредитора або очікується їх погашення протягом одного року. Навіть якщо такий підхід застосовується як загальне правило, існують випад­ки включення або виключення окремих статей відповідно до різних критеріїв. Отже, класифікація статей на поточні та не­поточні на практиці базується, в основному, на домовленості, ніж на будь-якій одній концепції.

Обмеження щодо розмежування понять "поточні" та "непоточні"

7. Кожне підприємство повинне визначити, чи подавати пото­чні активи та поточні зобов'язання у вигляді окремих класи­фікацій у своїх фінансових звітах. Параграфи з 13 по 21 даного стандарту застосовуються у випадку, коли зроблено розмежування на "поточні" та "непоточні".

8. Коли в фінансових звітах підприємства не зроблено розме­жування на "поточні" та "непоточні", не потрібно наводи­ти ніяких проміжних сум активів та зобов'язань, які б оз­начали, що таке розмежування було зроблено.

9. Вважається, що розмежування на "поточні" та "непоточні" дає можливість визначити відносну ліквідну частину сукупного капіталу, яка утворює маржу або буфер для покриття зобов'язань протягом звичайного операційного циклу підприємства. Однак, оскільки підприємство є постійно діючим, воно повинне, на-

219

МСБО 13 (переформатований у 1994 р.)

приклад, постійно замінювати запаси, які реалізує, новими за­пасами для продовження своєї діяльності. Також до складу по­точних активів можуть бути включені запаси, використання яких не очікується у близькому майбутньому. З іншого боку, багато підприємств фінансує свою діяльність банківськими по­зиками, які повинні бути погашені на вимогу і тому класи­фікуються як поточні зобов'язання. Однак вимога платежу може насамперед бути формою захисту позикодавця; як позикодавець, так і отримувач позики очікують, що позика залишиться не-сплаченою протягом деякого значного проміжку часу.

10. Багато хто вважає, що перевищення поточних активів над поточними зобов'язаннями деякою мірою вказує на фінансовий добробут підприємства, в той час як перевищення поточних зобов'язань над поточними активами розглядається як показник фінансових проблем. Робити такі висновки, не беручи до ува­ги характер діяльності підприємства та окремі компоненти його поточних активів та поточних зобов'язань, не доречно.

11. Розподіл активів та зобов'язань на поточні і непоточні зага­лом не вважається доречним у фінансових звітах тих підпри­ємств, які мають тривалі операційні цикли або їх не можливо визначити.

12. Таким чином, у той час як дехто вважає визначення поточних активів та зобов'язань корисним інструментом фінансового аналізу, інші вважають, що за багатьох обставин обмеження розмежування роблять його малокорисним або навіть оман­ливим. Введення загальної вимоги визначати поточні активи та зобов'язання в фінансових звітах може завадити подаль­шому розгляду цих питань. Відповідно, даний стандарт при­значається лише для гармонізації практики, якої дотримуються підприємства, що будуть визначати поточні активи та зобов'­язання у своїх фінансових звітах.

Поточні активи