Примітки і додаткові таблиці

21. Фінансові звіти також містять примітки, додаткові таблиці та іншу інформацію. Наприклад, вони можуть містити додаткову інформацію, яка стосується потреб користувачів і статей балан­су та звіту про прибутки й збитки. Вони можуть містити розкриття інформації стосовно ризику або непевності, які впливають на підприємство, стосовно будь-яких ресурсів або зобов'язань, не визнаних в балансі (таких як запаси корисних копалин). Інформація щодо географічних та галузевих сегмен­тів, щодо впливу на підприємство зміни цін також може бути подана у вигляді додаткової інформації.

34

Концептуальна основа

Основоположні припущення

Принцип нарахування

22. Для того, щоб відповідати поставленій меті, фінансові звіти скла­даються на основі облікового принципу нарахування. Згідно з цим принципом результати операцій та інших подій визна­ються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти або їх еквіваленти), і вони відобра­жаються в бухгалтерських реєстрах та наводяться у фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Фінансові звіти, складені згідно з принципом нарахування, інформують кори­стувачів не тільки про минулі операції, які містили виплату або отримання грошових коштів, але і про зобов'язання випла­тити грошові кошти в майбутньому і про ресурси, які пред­ставлені грошовими коштами, що їх буде одержано у майбут­ньому. Таким чином, вони надають саме той тип інформації щодо минулих операцій та минулих подій, який є найбільш корисним для користувачів при прийнятті ними економічних рішень.

Безперервність

23. Як правило, фінансові звіти складаються виходячи з припущен­ня, що підприємство є безперервно діючим і залишатиметься діючим в осяжному майбутньому. Таким чином, припускається, що підприємство не має ні наміру, ані потреби ліквідуватися або суттєво звужувати масштаби своєї діяльності; в разі наяв­ності такого наміру або потреби фінансові звіти можуть скла­датися з дотриманням іншого принципу, в такому випадку має розкриватися застосований принцип.

35

Концептуальна основа

Якісні характеристики фінансових звітів

24. Якісні характеристики фінансових звітів є рисами, притаман­ними звітам, завдяки яким інформація, викладена у фінансових звітах, стає корисною для користувачів. Чотирма основними якісними характеристиками є зрозумілість, доречність, досто­вірність та зіставність.

Зрозумілість

25. Суттєвою якісною характеристикою інформації, що подається у фінансових звітах, є її зрозумілість для користувачів. З цією метою припускається, що користувачі мають відповідні знання з бізнесу, економічної діяльності та бухгалтерського обліку і прагнуть вивчати інформацію з достатньою ретельністю. Проте інформація про складні поняття, які мають бути включені до фінансових звітів у зв'язку з їх доречністю для прийняття еко­номічних рішень користувачами, не повинна виключатися тіль­ки на тій підставі, що певним користувачам буде важко її зро­зуміти.

Доречність

26. Щоб бути корисною, інформація має бути доречною, відпові­дати потребам користувачів під час прийняття рішень. Інформа­ція є доречною, якщо вона впливає на економічні рішення кори­стувачів шляхом надання допомоги в оцінці ними минулих, нинішніх чи майбутніх подій або ж вона допомагає їм під­твердити чи виправити їхні минулі оцінки.

27. Передбачувальна та підтверджувальна ролі інформації пов'яза­ні між собою. Наприклад, інформація стосовно поточного рівня та структури утримуваних активів має цінність для користу­вачів, коли вони намагаються спрогнозувати здатність підпри­ємства вигідно користуватися можливостями та його здатність реагувати на несприятливі ситуації. Та ж сама інформація під­тверджує минулі прогнози, наприклад, щодо структури під­приємства або результату запланованих операцій.

28. Інформація щодо фінансового стану та результатів діяльності часто використовується як основа для прогнозування майбут­нього фінансового стану, результатів діяльності та інших пи­тань, якими безпосередньо зацікавлені користувачі (виплатою дивідендів та заробітної платні, рухом цін на цінні папери та спроможністю підприємства виконати свої зобов'язання вчас­но). Щоб мати прогнозну цінність, інформація не повинна

36

Концептуальна основа

носити форму чіткого прогнозу. Проте можливість робити прог­нози, виходячи з фінансових звітів, посилюється завдяки способу викладу інформації стосовно минулих операцій та подій. На­приклад, передбачувана цінність звіту про прибутки та збитки підвищується, якщо окремо розкриваються незвичайні, ненор­мальні або нечасті статті доходу чи витрат.

Суттєвість

29. На доречність інформації впливають її характер та суттєвість. В деяких випадках достатньо самого характеру інформації для визначення її доречності. Наприклад, звітність нового сегменту може вплинути на оцінку ризиків і можливостей, що має підприємство незалежно від суттєвості результатів, досягнутих новим сегментом за звітний період. В інших випадках як ха­рактер, так і суттєвість є важливими, наприклад, коли йдеться про суми запасів, що утримуються по кожній з головних кате­горій, які відповідають даному бізнесу.

30. Інформація є суттєвою, якщо її пропуск або неправильне відоб­раження може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Суттєвість залежить від обсягу статті та помилки, допущеної за певних обставин у зв'язку з пропуском чи невірним відображенням. Таким чином, суттєвість скоріше виступає певним порогом або точкою від­сікання, а не основною якісною характеристикою, яка має бути притаманною інформації, аби вона стала корисною.

Достовірність

31. Щоб бути корисною, інформація повинна бути достовірною. Ін­формація є достовірною, коли вона вільна від суттєвих поми­лок та упередженості і користувачі можуть покластися на неї тою мірою, якою вона відображає або, як очікується, буде відоб­ражати дійсний стан справ.

32. Інформація може бути доречною, але настільки недостовірною за своїм характером або внаслідок подання, що її визнання може стати потенційно помилковим. Наприклад, якщо триває судова справа щодо правомірності та суми претензій за збитки, може бути недоцільним для підприємства визнавати повну суму пре­тензій у балансі, хоча буде доцільно розкритії цю суму й об­ставини висування претензії.

37

Концептуальна основа

Правдиве подання

33. Щоб бути достовірною, інформація має правдиво відображати операції й інші події, які вона розкриває або, як очікується, зможе розкрити. Таким чином, баланс, наприклад, має прав­диво відображати всі операції та інші події, результатом яких є зміна активів, зобов'язань або капіталу підприємства на дату звітності, що відповідають критеріям визнання.

34. Для більшої частини фінансової інформації притаманний ри­зик неповного розкриття того, що вона має розкрити. Це пов'­язано не з упередженням, а зі складністю, притаманною визна­ченню операцій та інших подій, що підлягають оцінці, або з розробкою та з використанням методик оцінки та подання, що відображають інформацію відповідно до цих операцій і по­дій. В окремих випадках оцінка фінансового впливу статей може бути такою невизначеною, що підприємства, як правило, не визнаватимуть її у фінансових звітах; наприклад, хоча біль­шість підприємств з часом генерують внутрішній гудвіл, визна­чити або виміряти цей гудвіл надійним чином, як правило, до­сить важко. Проте в інших випадках може виявитися доцільним визнати певні статті і розкрити ризик помилки, що супрово­джує їх визнання та оцінку.

Превалювання сутності над формою

35. Якщо інформація має правдиво відображати операції та інші події, які їй належить відображати, необхідно вести їх облік і розкривати відповідно до їхньої сутності та економічної реальності, а не лише виходячи з їх юридичної форми. Сутність операцій або інших подій не завжди відповідає тому, що ви­пливає з їх юридичної або розробленої форми. Наприклад, підприємство може передати актив іншій стороні таким чи­ном, що згідно з документами право власності перейде цій стороні, хоча можуть існувати угоди, які забезпечуватимуть подальше використання даним підприємством майбутніх еко­номічних вигід, втілених у цьому активі. За таких обставин, звітність щодо продажу не відображатиме правдиво здійснену операцію (якщо операція відбулася насправді).

Нейтральність

36. Щоб бути достовірною, інформація, яка міститься у фінансових звітах, має бути нейтральною, тобто вільною від упереджено­сті. Фінансові звіти не є нейтральними, якщо в результаті від­бору або викладу інформації вони впливають на прийняття

38

Концептуальна основа

рішення або па судження з метою досягнення заздалегідь визна­ченого результату.

Обачність

37. Особи, які складають фінансові звіти, повинні враховувати не­визначеність, яка неминуче супроводжує багато подій та обста­вин, таких як погашення сумнівної дебіторської заборгованості, ймовірний строк корисної експлуатації машин та обладнання і кількість можливих претензій щодо гарантії. Такі невизначе­ності визнаються шляхом розкриття їх характеру й масштабів, а також шляхом дотримання обачності при складанні фінансових звітів. Обачність — це дотримання певної обережності при формуванні судження, необхідного при оцінці за умов непев­ності, таким чином, іцоб активи або дохід не були завищені, а зобов'язання чи витрати — занижені. Проте дотримання обачно­сті не дозволяє, наприклад, створювати приховані резерви або надмірне забезпечення, навмисне занижувати активи або дохід чи навмисне завищувати зобов'язання або витрати, оскільки в такому разі фінансові звіти не будуть нейтральними, а зна­чить, і достовірними.

Повнота

38. Щоб бути достовірною, інформація у фінансових звітах має бути повною в межах суттєвості та витрат, пов'язаних з її отриман­ням. В результаті упущень інформація може бути хибною або оманливою, а значить недостовірною та недостатньо дореч­ною.

Зіставність

39. Користувачі повинні мати змогу порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди для того, щоб визначати тенден­ції у його фінансовому стані та результатах діяльності. Кори­стувачі також повинні мати змогу порівнювати фінансові звіти різних підприємств, щоб оцінити їх відносний фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані. Та­ким чином, вимір та відображення фінансового впливу подіб­них операцій та інших подій має виконуватися послідовно в межах підприємства в різні проміжки часу, а підхід повинен бути послідовним для різних підприємств.

40. Важливою передумовою забезпечення якісної характеристики зіставпості є падання користувачам інформації щодо облікової політики, якою керується підприємство при складанні

39

Концептуальна основа

фінансових звітів, будь-яких змін у цій політиці та впливу таких змін. Користувачі мають бути спроможні визначати відмінні риси різних облікових політик щодо схожих операцій та інших подій, які використовуються одним і тим же підприємством за різні проміжки часу та різними підприємствами. Дотримання МСБО, разом із розкриттям облікової політики, якої дотриму­ється підприємство, допомагає досягти зіставності.

41. Необхідність в зіставності не треба плутати з простою уніфі­кацією, і вона не повинна стати перешкодою для впровадження більш досконалих стандартів бухгалтерського обліку. Підпри­ємству недоцільно надалі застосовувати облік операцій та ін­ших подій, якщо прийнята політика суперечить якісним характе­ристикам доречності та достовірності. Для підприємства також було б недоцільно залишати свою облікову політику без змін у разі існування більш доречних і достовірних альтернатив.

42. Оскільки користувачі бажають із часом порівнювати фінансо­вий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства, важливо, аби фінансові звіти відображали від­повідну інформацію за попередні періоди.

Обмеження щодо доречності та достовірності інформації