47. Для кожного класу фінансових активів, фінансовім зобов '-язань та інструментів капіталу підприємству слід роз­кривати:

а) інформацію про обсяг та характер фінансових інстру­ментів, включаючи суттєві строки та умови, які мо­жуть впливати на суму, визначення часу та визначе­ність майбутнього руху грошових коштів;

б) облікову політику та прийняті методи, включаючи за­стосовані критерії визнання й основу оцінки.

48. Строки та умови контрактів про фінансові інструменти є ва­жливим фактором, який впливає на суму, визначення часу та визначеність майбутніх надходжень і виплат грошових кош­тів сторонами контракту про інструмент. Коли визнані та невизнані інструменти мають важливе значення або кожний окремо, або як клас для поточного фінансового стану підпри­ємства чи для майбутніх результатів діяльності підприємства, то розкривається інформація про їх строки й умови. Якщо жоден інструмент не є окремо суттєвим для майбутнього руху грошових коштів даного підприємства, основні характеристи­ки інструментів відображаються з посиланням на відповідні групи подібних інструментів.

49. Якщо фінансові інструменти, утримані чи випущені підпри­ємством або кожний окремо, або як клас створюють потен­ційно суттєву доступність ризикам, наведеним у параграфі 43, строки та умови, які можуть гарантувати розкриття, вклю­чають:

а) основну, оголошену, номінальну або іншу аналогічну вар­тість, яка для деяких похідних інструментів, таких як відсот-

554

МСБО 32

ковий своп, може бути сумою (яку називають умовною су­мою), на котрій базуються майбутні виплати;

б) дату погашення, закінчення строку дії або виконання;

в) опціони, утримані будь-якою стороною контракту про ін­струмент, що передбачають дострокове погашення зобов'­язань, включаючи період або дату, коли вони можуть бути здійснені, та ціну або верхню та нижню межу цін здій­снення опціону;

г) опціони, утримані будь-якою стороною контракту про ін­струмент, на конвертування інструмента, наприклад, в ін­ший фінансовий інструмент чи деякий інший актив або на зобов'язання чи обмін на них, включаючи період або дату, коли опціон можна здійснити, а також співвідношення кон­вертування або курс (курси) обміну;

д) суму та визначення часу запланованих майбутніх надхо­джень грошових коштів або виплат основної суми інстру­мента, включаючи виплати в розстрочку та будь-який фонд погашення або подібні вимоги;

е) оголошену ставку або величину відсотка, дивіденду або ін­шого періодичного доходу на основну суму інструмента, а також визначення часу виплат;

є) заставу, яка утримується, у випадку фінансового активу, або передається, у випадку фінансового зобов'язання;

ж) валюту, в якій вимагаються надходження або виплати, у ви­падку інструмента, стосовно якого рух грошових коштів ви­значається в іншій валюті, ніж валюта звітності підприєм­ства;

з) інформацію, визначену в пунктах від а по з щодо інстру­мента, який купляється в обмін, у випадку інструмента, який передбачає обмін;

й) будь-яку умову контракту про інструмент або будь-які по­в'язані умови, які, в разі їх порушення, будуть суттєво змі­нювати будь-які інші строки та умови (наприклад макси­мальне відношення сумарних зобов'язань та довгострокових позик до власного капіталу в умовах випуску облігацій, яке, в разі його порушення, відразу зробить всю основну суму

555

МСБО 32

облігації такою, строк якої наступив і яка підлягає негайній сплаті).

50. Якщо подання інформації про фінансовий інструмент в ба­лансі відрізняється від юридичної форми інструмента, підпри­ємству слід роз'яснювати характер інструмента в примітках до фінансових звітів.

51. Корисність інформації про обсяг та характер фінансових ін­струментів підвищується, коли вона розкриває будь-які взаємо­зв'язки між окремими фінансовими інструментами, які можуть впливати на суму, визначення строку або визначеність май­бутнього руху грошових коштів підприємства. Так, важливим є розкриття взаємозв'язків хеджування, наприклад тих, що мо­жуть існувати, коли підприємство утримує інвестиції в акції, за які воно придбало опціон "пут". Також важливим є роз­криття взаємовідносин між компонентами "синтетичних ін­струментів", таких як заборгованість за фіксованою ставкою, що виникла з позики за плаваючою ставкою, і укладання уго­ди про своп, яка передбачає перехід від плаваючої ставки до фіксованої. У кожному випадку підприємство подає окремі фінансові активи та фінансові зобов'язання в своєму балансі відповідно до їх характеру або окремо, або включаючи в той клас фінансового активу чи фінансового зобов'язання, до якого вони належать. Мета, з якою змінюється доступність ризику через взаємозв'язки між активами та зобов'язаннями, може бути очевидною для користувачів фінансових звітів із інформації такого типу, яка наведена у параграфі 49, але за деяких обста­вин необхідно наводити подальше розкриття.

52. Існування альтернативних облікових підходів до фінансових інструментів, наприклад таких, що рекомендуються МСБО 25 "Облік інвестицій", робить особливо важливим для підпри­ємств розкриття їх облікової політики. Відповідно до вимог МСБО 1 "Розкриття облікової політики" підприємство надає чітке та стисле розкриття всіх суттєвих моментів облікової політики, включаючи як загальні прийняті принципи, так і метод застосування цих принципів до суттєвих операцій та обставин, які виникають у діяльності підприємства. Стосовно фінансових інструментів таке розкриття включає:

а) критерії, застосовані для визначення того, коли слід визна­вати фінансовий актив або фінансове зобов'язання в балансі і коли слід припиняти їх визнання;

556

МСБО 32

б) основу оцінки, застосовану до фінансових активів та фінан­сових зобов'язань як при первісному, так і подальшому ви­знанні;

в) основу, за якою визнаються та оцінюються дохід і витрати, що виникають від фінансових активів та фінансових зо­бов'язань.

53. Типи операцій, відносно яких може бути необхідним розкрит­тя відповідної облікової політики, включають:

а) передачу фінансових активів, коли існує подальша участь або частка в активах з боку особи, яка здійснює передачу, таку як сек'юритизація фінансових активів, угода про про­даж та зворотне придбання і угода про продаж та зворотне придбання з фіксованою ціною;

б) передачу фінансових активів довірчому товариству з метою виконання зобов'язань, коли настає строк їх погашення, без погашення зобов'язань особою, яка передає активи, на момент передачі, наприклад, до трасту з умовами анулювання бор­гової угоди;

в) придбання або випуск окремих фінансових інструментів як частини низки операцій, призначених для синтезування впливу придбання або випуску одного інструмента;

г) придбання або випуск фінансових інструментів як хеджування доступності ризикам;

д) придбання або випуск монетарних фінансових інструментів з оголошеною відсотковою ставкою, яка відрізняється від переважної ринкової ставки на дату випуску.

54. Для надання інформації користувачам фінансових звітів, аде­кватної для розуміння основи оцінки фінансових активів та фінансових зобов'язань, розкриття облікової політики показує не тільки застосування собівартості, справедливої вартості або іншої основи виміру до конкретного класу активу чи зобо­в'язання, але також і метод застосування цієї основи. Напри­клад, щодо фінансових інструментів, які відображаються на основі собівартості, від підприємства можна вимагати роз­криття того, як воно здійснює облік:

а) витрат на придбання або випуск;

557

МСБО 32

6) премій та знижок на монетарні фінансові активи та фінан­сові зобов'язання;

в) змін передбаченої суми майбутнього руху грошових кош­тів, що підлягає визначенню, та пов'язаного з монетарним фінансовим інструментом, наприклад облігаціями, які індек­суються за ціною товарів;

г) змін обставин, які призвели до суттєвої невизначеності своє­часної виплати всіх контрактних сум, що підлягають отри­манню від монетарних грошових активів;

д) зниження справедливої вартості фінансових активів нижче їх балансової вартості;

е) реструктуризованих фінансових зобов'язань.

Щодо фінансових активів та фінансових зобов'язань, відобра­жених за справедливою вартістю, підприємство вказує, чи ви­значається балансова вартість на основі ціни їх котировки на ринку, незалежних оцінок, аналізу дисконтованого руху гро­шових коштів або іншого відповідного методу, та розкриває будь-які суттєві припущення, зроблені при застосуванні цих методів.

55. Підприємство розкриває основу складання звітності в звіті про прибутки та збитки щодо реалізованих і нереалізованих прибутків та збитків, відсотків, а також інших статей доходу та витрат, пов'язаних із фінансовими активами і фінансовими зобов'язаннями. Таке розкриття охоплює інформацію про основу визнання доходів та витрат, які виникають від фінансових інструментів, утримуваних для хеджування. Коли підприємство подає статті доходу та витрат на нетто-основі, навіть якщо відповідні фінансові активи і фінансові зобов'язання в балансі не були згорнуті, розкривається причина такого визнання, якщо вплив є суттєвим.

Відсотковий ризик