3. Явище інновації як специфічної форми нтп.

Інновація - це кінцевий результат упровадження досягнень НТП з метою одержання науково-технічного, економічного, соціального, екологічного або іншого ефекту. У Законі України "Про інноваційну діяльність" (2002 р.) інно­вації розглядають (трактують) як новостворені (застосовані) і (або) вдоско­налені конкурентоздатні технології, продукцію або послуги, а також органі- заційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери.

Зміст інновацій становлять зміни, а головною функцією інновацій як процесу (тобто інноваційної діяльності) є забезпечення технічних, техноло­гічних, економічних, організаційних, соціальних, екологічних та інших змін в економіці.

Практичне втілення інновацій відбувається у вигляді нових технологій, видів продукції, організаційно-технічних рішень виробничого, фінансового, адміністративного, комерційного та іншого характеру.

Процедури створення, освоєння і поширення інновацій у їх логічному взаємозв'язку становлять зміст інвестиційного процесу.

Алгоритм інноваційного процесу в ринковій економіці: виникнення ідеї фундаментальні дослідження прикладні дослідження дослідно-конструкторські розробки дослідження ринку конструювання ринкове планування дослідне виробництво ринкове випробування комерційне виробництво.

Відтак слід зауважити, що, на відміну від НТП, інноваційний процес не закінчується впровадженням або поширенням нового продукту, а передбачає його вдосконалення відповідно до ринкових потеб і набуття ним нових споживчих властивостей, що відкриває для нового продукту нові сфери й вихід на нові ринки.

Спрямованість і динаміка інвестиційних процесів залежить від соціально-економічного середовища, в якому вони відбуваються і розвиваються. Отже, можна виділити: простий внутрішньоорганізаційний інноваційний процес, який передбачає створення й використання нововведення у межах однієї організації; простий міжорганізаційний інноваційний процес, за якого нововведення стають предметом куплі-продажу у стосунках між виробниками і споживачами; розширений інноваційний прогрес, який проявляється не тільки у самій інновації, а й у підготовці нових виробників для нововведеня. При цьому внаслідок конкуренції виробників нововведення вдосконалюється, набуває нових властивостей, розширюється ринок його збуту.

Діяльність у контексті інноваційного процесу є інноваційною діяльністю. Зокрема, в Законі України "Про інноваційну діяльність" зазначено, що інноваційна діяльність - це діяльність спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг. Інноваційна діяльність має за мету впровадження інновацій у виробництво, у соціальну та інші сфери НЕС.

Згідно із Законом України «Про інвестиційну діяльність» видами інноваційної діяльності є:

• випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і технології;

• прогресивні міжгалузеві структурні зміни;

• реалізація довгострокових науково-технічних програм з тривалими термінами окупності;

• фінансування фундаментальних досліджень для досягнення якісних змін у стані продуктивних сил;

• розроблення і впровадження нової ресурсозберігаючої технології.

Результатом інноваційної діяльності є інноваційний продукт.

Інноваційний продукт - це результат виконання науково-дослідної і (або) дослідно-конструкторської розробки нової технології (в тому числі -інформаційної) чи продукції з виготовленням експериментального зразка або дослідної партії, який відповідає таким вимогам:

• він є реалізацією (впровадженням) об'єкта інтелектуальної власності (винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтег­ральної мікросхеми, селекційного досягнення тощо), на які виробник продукту має державні охоронні документи (патенти, свідоцтва) чи одержані від власників цих об'єктів інтелектуальної власності ліцензії, або реалізацією (впровадженням) відкриттів;

• розробка продукту підвищує вітчизняний науково-технічний і технологічний рівень;

• в Україні цей продукт вироблено (буде вироблено) вперше, або якщо не вперше, то порівняно з іншим аналогічним продуктом,представленим на ринку, він є конкурентоздатним і має суттєво вищі техніко-економічні показники.

Рішення про кваліфікування продукту або продукції інноваційними приймає відповідна експертна установа чи її регіональне відділення за результатами експертизи. Державна підтримка реалізації інноваційного проекту надається за умови його державної реєстрації.

Підприємства (об'єднання підприємств), що розробляють, виробляють і реалізують інноваційні продукти і (або) продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70 % його • загального обсягу продукії і (або) послуг, згідно з чинним законодавством, визнаються інноваційними підприємствами.

Інноваційне підприємство може функціонувати у вигляді:

1. Університетсько-промислові дослідницькі центри - це структури, де відбувається об'єднання фінансових коштів і матеріально-технічної бази промисловості із кваліфікованими вузівськими кадрами. Держава щодо них бере на себе частину витрат, надає безкоштовні ліцензії на використання винаходів і відкриттів, субсидує, фінансує науково-технічні програми на конкурсній основі тощо.

2. Технологічні парки — це акі ііонерні компанії, які займаються патентуванням, рекламою, лізингом, маркетинговими дослідженнями, надають консультації, здають в оренду приміщення для дослідного виробництва тощо.

3. Технополіси є територіальними формами інтеграції науки і вироб­ництва, що забезпечують високі темпи науково-технічного розвитку території за рахунок реалізації потенціалу регіону.

4. Бізнес-інкубатори є ядром технополісів, де створюються сприятливі (тепличні) умови для створення дрібних наукомістких фірм - організація навчання, робота на сучасному обладнанні, за новітніми технологіями, підготовка до впровадження інновацій у виробництво, формування відповідного мікроклімату, мотивація та стимулювання власного бізнесу.

5. Венчурні підприємства - це малі підприємства, що спеціалізуються на розробці наукових ідей та їх втіленні у нові технології, нові продукти. Вони виконують функцію зв'язку між фундаментальними дослідженнями і масовим виробництвом.

Сукупність підприємств, організацій, установ, їх об'єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезпечення іннова­ційної діяльності (фінансові, консалтингові, маркетингові, інформаційно- комунікативні, юридичні, освітні тощо), утворюють інноваційну інфра­структуру.

Науково-технічний рівень країни визначається на основі інноваційного потенціалу країни. Інноваційний потенціал країни - це сукупність науково-технологічних, фінансово-економічних, виробничих, соціальних та культурно-освітніх можливостей країни, необхідних для забезпечення інноваційного розвитку економіки; це здатність фундаментальної та прикладної науки забезпечити нововведеннями процес оновлення продукції.