- •Тема 1. Державне регулювання як метод управління економікою
- •1. Вади ринкового саморегулювання.
- •2. Функції держави в сучасній економіці.
- •3. Сутність державного регулювання економіки. Основні форми впливу держави на соціально-економічний розвиток.
- •4. Система методів дре, їх класифікація та загальна характеристика.
- •5. Система органів державного регулювання економіки.
- •Тема 2. Програмування та прогнозування національної економіки.
- •1. Сутність соціально-економічної стратегії країни. Засоби представлення стратегії та цілей соціально-економічного розвитку країни.
- •2. Соціально-економічне прогнозування.
- •3. Принципи та методи економічного прогнозування.
- •4. Макроекономічне індикативне планування.
- •6. Цільові комплексні програми.
- •Тема 3. Фінансово-бюджетна політика. Суспільний сектор економіки.
- •1. Фінансова система країни і державна фінансова політика.
- •2. Державний бюджет. Доходи і видатки державного бюджету. Засоби політики державних видатків.
- •3. Податки та податкова система країни. Податкове регулювання.
- •4. Сектор загального державного управління (сзду) в економіці країни. Засоби формування і реалізації стратегії розвитку суспільного сектора економіки.
- •5. Державні закупівлі та державні замовлення як засіб регулювання суспільного сектора економіки. Організація держзакупівель. Державні контракти.
- •Тема 4. Грошово-кредитне та валютне регулювання економіки. Регулювання цін та інфляції.
- •1.Грошово-кредитна політика, її види та інструменти.
- •2. Грошово-кредитна інфраструктура.
- •3. Валютне регулювання економіки.
- •4. Ціни як об’єкт та інструмент дре: державне регулювання цін та цінове регулювання економіки.
- •5. Антиінфляційне регулювання: суть, напрямки, елементи і заходи антиінфляційної політики.
- •Тема 5. Структурна та інвестиційна політика.
- •1. Поняття і значення структури національної економіки.
- •2. Структурна політика: поняття, зміст, типи, механізм, напрямки, цілі, пріоритети, заходи і методи реалізації державної структурної політики.
- •3. Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності.
- •4. Організація державного регулювання інвестиційної діяльності.
- •Тема 6. Науково-технічна та інноваційна політика.
- •1. Науково-технічний прогрес та його вплив на економічний та соціальний розвиток.
- •2. Необхідність і сутність науково-технічної політики, форми, методи та засоби її реалізації.
- •3. Явище інновації як специфічної форми нтп.
- •4. Державна інноваційна політика. Методи, напрями та заходи державного регулювання інноваційної діяльності.
- •Тема 7. Державне регулювання підприємництва.
- •1. Підприємництво в системі економічних відносин суспільства.
- •Державне регулювання підприємництва.
- •Класифікація перешкод для розвитку підприємництва в Україні
- •3. Державне регулювання процесів у підприємницькому середовищі.
- •4. Державна система підтримки підприємництва.
- •5. Фінансові важелі державної підприємницької політики.
- •Тема 8. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1. Зміст, засади і види зовнішньоєкономічної діяльності (зед).
- •2. Напрямки і цілі державного регулювання зед. Державна зовнішньоекономічна політика.
- •3. Органи регулювання зед, їх компетенції та функції.
- •4. Механізм державного регулювання зовнішньої торгівлі.
- •5. Державне регулювання міжнародної міграції капіталів.
- •Тема 9. Соціальна політика.
- •1. Сутність, мета напрямки та засоби реалізації соціальної політики.
- •2. Основні завдання та показники соціальної політики.
- •3. Поняття, напрямки й елементи системи соціального захисту населення.
- •4. Регулювання ринку праці, зайнятості, оплати праці та споживання населення.
Тема 7. Державне регулювання підприємництва.
Підприємництво в системі економічних відносин суспільства.
Державне регулювання підприємництва. Механім державної підприємницької політики та його складові.
Державне регулювання процесів у підприємницькому середовищі.
Державна система підтримки підприємництва.
Фінансові важелі державної підприємницької політики.
1. Підприємництво в системі економічних відносин суспільства.
Підприємництво — це багатопланове явище, що його можна характеризувати з різних поглядів: економічного, правового, психологічного та ін. Закон України «Про підприємництво» визначає підприємництво як самостійну ініціативу, систематичну, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг торгівлі з метою одержання прибутку.
Підприємництво відіграє особливу роль у національному господарстві країни, створюючи інноваційне середовище, руйнуючи традиційні структури і відкриваючи шлях до перетворень, тобто стаючи тією силою, котра прискорює рух економіки шляхом ефективності, раціоналізації, бережливості та постійного оновлення. Досвід індустріально розвинутих країн показує, що розвиток підприємництва — необхідна умова економічного зростання.
Класифікацію сучасних видів і форм підприємництва, що відповідають чинному законодавству України, запропоновано на рис. 7.1.
Слід зазначити, що підприємництво сучасного типу, зберігаючи найсуттєвіші ознаки його класичних форм, характеризується такими загальними особливостями:
розвитком корпоративного бізнесу поряд із традиційними підприємствами індивідуального та партнерського типу, що веде до «розпорошення» власності через акціонування та розподіл відповідальності;
розширенням кредитно-фінансової сфери, що виявляється в широкому спектрі форм фінансового підприємництва, яке відіграє важливу роль у рамках ринкової інфраструктури;
зростанням значення орендних відносин, зокрема лізингу як сфери застосування підприємницького таланту;
Рис. 7.1. Класифікація форм підприємництва в Україні
зростанням ролі інформаційних ресурсів на сучасному етапі НТП, а відтак особливим місцем інноваційного підприємництва серед інших видів підприємницької діяльності;
виникненням та розвитком у межах великих корпорацій внутрішнього підприємництва (intrapreneurship) як особливої його форми за умов інноваційного типу відтворення;
формуванням ризикового (венчурного) підприємництва та розвитком франчайзингових договірних відносин між дрібними та великими підприємствами;
створенням різноманітних підприємницьких структур, які мають право на засадах добровільності об’єднувати свою інноваційну, маркетингову, виробничу, постачальницько-збутову, фінансову та соціальну діяльність. Найбільш поширеними й ефективно діючими у світовій практиці господарювання є (зафіксовані також чинним законодавством України) асоціації (союзи, спілки), консорціуми, концерни, конгломерати, холдинги, франчайзинг як система підприємницьких зв’язків.
Становлення й активний розвиток різноманітних видів, форм та інтегрованих підприємницьких структур сприятимуть зростанню ефективності всієї сучасної системи господарювання в Україні.