Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект для дневного отделения.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
25.04.2019
Размер:
1.62 Mб
Скачать

4. Механізм державного регулювання зовнішньої торгівлі.

Механізм державного регулювання ЗЕД - це сукупність правових, фінансово-економічних й організаційно-управлінських форм, методів та інструментів, за допомогою яких держава стимулює, координує і регламентує діяльність суб'єктів НЕС у сфері ЗЕД відповідно до цілей та завдань зовнішньоекономічної політики держави.

Розглядати методи державного регулювання ЗЕД необхідно у контексті конкретних об'єктів регулювання.

У системі зовнішньоекономічних відносин держави головне місце належить торговельній діяльності. Міжнародна торгівля — це система економічних відносин країн, метою яких є ввезення або вивезення товарів і послуг. До товарів, що продаються та купуються на зовнішньому ринку, належать: готова продукція, сировина, напівфабрикати, а також призначені для продажу продукти інтелектуальної діяльності — патенти, ліцензії, фірмові знаки тощо. Міжнародна торгівля послугами охоплює міжнародний туризм, транспортні послуги, страхові операції, банківські, біржові та посередницькі послуги, ярмарки та ін.

До основних методів державного регулювання зовнішньої торгівлі належать:

  • правові;

  • економічні (тарифні методи регулювання);

  • адміністративні (нетарифні методи регулювання);

  • валютне регулювання;

  • заохочення експорту.

Тарифні (митні) методи регулювання ґрунтуються на використанні митних тарифів. Тарифні методи спрямовані на здешевлення експорту і подорожчання імпорту, впливають на фінансові результати роботи учасників ЗЕД.

Митний тариф - це систематизований перелік митних податків на товари, що ввозяться у країну чи вивозяться з неї. А мито, відповідно, - це податок на товари, майно, цінності, які перевозяться через кордон країни.

Класифікація мита здійснюється за об'єктом: експортне, імпортне, транзитне; і за способом обчислення: адвалерне (% митної вартості то­вару), специфічне (фіксований грошовий збір залежно відваги, обсягу, кіль­кості товару), змішане (комбіноване).

До тарифних засобів (як економічних) відносять також податки і збори з товарів, що ввозяться, податкові кредити експортерам, гарантії, субсидії виробникам експортних товарів, звільнення від податків, надання фінансової допомоги, пільгове експортне кредитування, застосування індикативних цін, встановлення мінімальної митної вартості на окремі товари, імпортні депозити.

До нетарифних (адміністративних) засобів належать ембарго (повна заборона зовнішньоекономічних операцій); квоти; ліцензії; субсидії; демпінг (продаж товарів на ринках інших країн за цінами, нижчими від внутрішніх) та антидемпінгові заходи (антидемпінгове і компенсаційне мито); спеціальні вимоги до товарів (встановлення державних стандартів якості, норм упакування, маркування інших форм торговельних бар'єрів); добровільні обмеження експорту; регламентація (ускладнення) митних про­цедур (запровадження підвищених вимог до якості, санітарних, технічних та інших стандартів); валютні обмеження (регламентація операцій з валют­ними цінностями) тощо.

Валютне регулювання становить сукупність заходів з боку держави і НБУ у сфері валютних відносин, які, окрім валютних обмежень, включають регулювання валютних курсів та імпортні депозити. Валютні обмеження охоплюють як сферу зовнішньої торгівлі, так і рух капіталів та кредитів, переказ прибутків, податкових й інших платежів. Валютні обмеження відчутно впливають на ЗЕД: можуть її як стимулювати, так і обмежувати. Зокрема, регулювання залучення та вивезення капіталу через відповідні валютні обмеження (режими обмежень) може сприяти створенню спри­ятливого інвестиційного клімату (за допомогою державних гарантій пере­ведення прибутків, репатріації капіталу та надання різних пільг), а може обмежувати вплив іноземних інвесторів на економіку країни, яка залучає іноземний капітал.

Законом може бути запроваджено режим обов'язкового розподілу виручки від зовнішньоекономічних операцій в іноземній валюті між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та уповноваженими державними валютними фондами, а також порядок і розміри відрахувань іноземної валюти.

Одним з методів регулювання ЗЕД в рамках валютного регулювання є зміна валютного курсу. Так, девальвація національної валюти сприяє збільшенню експорту і гальмує імпорт, а ревальвація валюти, навпаки, стримує експорт і стимулює імпорт.

Шляхи стимулювання експорту можуть бути такі:

  • економічне стимулювання (надання експортних кредитів, зниження ставок та продовження термінів кредитування, зниження валютного курсу);

  • фінансове стимулювання (надання податкових пільг (відтермінування, знижки, часткове або повне звільнення від податків тощо), субсидій);

  • демпінгова політика;

  • адміністративні заходи щодо вивезення товарів;

  • прогнозування (виявлення) перспективних ринків;

  • інформаційне, консультаційне обслуговування, організація виставок,

  • ярмарок, підготовка кадрів;

  • моральне заохочення (дипломатична підтримка).