Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект-нац-эк-до.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
28.10.2018
Размер:
1.62 Mб
Скачать

Тема 1. Національна економіка: загальне та особливе.

  1. Поняття національної економіки як результату економічної діяльності.

  2. Предмет и методологія вивчення національної економіки.

  3. Функції національної економіки.

  4. Національна економіка у системі економічних знань та її зв'язок з іншими науками.

  5. Основні показники рівня розвитку національної економіки.

1. Поняття національної економіки як результату економічної діяльності.

Поняття «національна економіка» досить багатозначне, оскільки це перш за все певний підсумок багатовікового розвитку народногосподарського комплексу країни. У терміна «національна економіка» є декілька значень:

  • національна економіка як продукт історичного розвитку певного суспільства, як результат економічної діяльності багатьох поколінь населення країни;

  • національна економіка як сучасна складна господарська система, як сукупність всіх галузей і регіонів, поєднаних в єдиний цілісний організм багатосторонніми економічними зв' язками;

- національна економіка як наукова дисципліна.

Національна економіка як цілісний складний організм характеризується наступними ознаками:

1. Загальним економічним простором з єдиним законодавством, єдиною грошовою одиницею, загальною грошово-кредитною і фінансовою системами;

2. Наявністю тісних зв' язків між господарюючими суб'єктами з загальним відтворювальним комплексом;

3. Територіальною визначеністю з єдиним адміністративно – економічним центром, що виконує регулюючу та координаційну роль;

  1. Нерозривністю процесів виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ, послуг і духовних цінностей;

  2. Наявністю підприємств різних форм власності та активною взаємодією між ними.

Як явище соціально-економічної реальності національна економіка - це єдина економічна система суспільства в якій стабільними, динамічними, повторюваними та стійкими взаємозв'язками поєднані умови та фактори виробництва, його результати; сукупність економічних агентів і економічних відносин, традиції, принципи та механізми господарювання, що у своїй взаємодії формують единий господарський механізм нації.

Українські вчені при визначенні сутності поняття «національна економіка» виходять із загальних питань та особливостей, які лежать в її основі.

З таких позицій національна економіка представляє собою економіку певної країни, що має ознаки економічної системи (загальне) та власні особливості і принципи розвитку (особливе), що проявляються в таких формах:

  • економічний потенціал,

  • структура господарського комплексу та галузей господарства,

  • внутрішні чинники соціально-економічного розвитку,

  • господарський механізм регулювання та координації,

  • особли­вості програмування та прогнозування соціально-економічних процесів,

  • особливості забезпечення економічної безпеки держави в умовах поглиблення тенденцій до інтеграції і глобалізації світогосподарських зв'язків.

З точки зору поєднання в національній економіці загальних та осо­бливих закономірностей розвитку вона може розглядатись як соціально-економічна модель суспільства, що структурно і функціонально відо­бражає особливості прояву форм власності та відносин, які формуються на їх основі, типи господарювання, механізми регулювання та коорди­нації економічного буття суспільства, економічну політику та культуру, засади державного устрою, менталітет та характер, особливості реаліза­ції засад демократичного розвитку, свободи вибору, взаємовідносин між традиціями та інноваціями у структурі соціально-економічних відносин суспільства.

Сучасна національна економіка будь-якої держави - це така модель економіки, яка базується на закономірностях змішаної соці­ально-економічної системи і одночасно включає національні особливості її функціонування, що проявляються в економічному потенціалі даної країни, особливостях прояву господарського механізму регулювання та координації, галузевій системі організації та господарських комплексах економіки певної країни, державному устрої, особливостях національної економічної політики, традиціях, внутрішніх чинниках розвитку, особли­востях забезпечення економічної безпеки держави, місця і ролі економі­ки у системі світового господарства, рівні продуктивних сил суспільства, культури, техніки і технології, що направлена на формування постінду-стріального суспільства.

Національна економіка як ціле, єдина система складається не одразу, а поступово - у процесі еволюції всіх складових життєдіяльності певної спільноти людей. Так, національна економіка не виникає на найнижчих щаблях розвитку людського суспільства (стадо, рід, плем'я, народність), а лише на стадії його оформлення як нації.

Нація - це історично сформована спільність людей, що характеризу­ється наявністю наступних системоутворюючих ознак:

  • наявність спільної території проживання та життєдіяльності - прин­цип територіальної цілісності;

  • спільний координаційний центр, що, як правило, має форму держав­ної інституції;

  • спільність економічного життя (єдиний внутрішній ринок, грошова та податкова системи, принципи господарювання, зв'язки між базовими економічними інститутами, економічне законодавство тощо);

  • спільність психологічного складу, що проявляється у спільності куль­тури, ментальності, загальноприйнятих цінностях і традиціях, мови;

  • суверенітет як верховенство держави на власній території у вирішенні внутрішніх питань розвитку та його незалежність у сфері міжнарод­них відносин;

  • національна свідомість та ідеологія.

Проте, слід зауважити також на тому, що у процесі розподі­лу праці, спеціалізації та кооперації, розвитку торгівлі та загалом вста­новленню інтеграційних зв'язків між окремими державами, регіонами, відбувалась трансформація і структури населення тієї чи іншої держави (асиміляція, міграція). В результаті чого лише показником національної приналежності не можна характеризувати національну економіку тієї чи іншої країни.

Основними ознаками національної економіки є:

  1. Єдина мета - усі елементи національної економіки мають свою кінцеву та проміжні цілі функціонування, проте вони з об'єктивною не­обхідністю (для збереження єдності і цілісності системи) підпорядковані єдиній меті - забезпечити стале економічне зростання суспільства.

  2. Структура національної економіки - 1) якісний розподіл та кіль­кісна пропорційність процесів виробництва, що визначають внутрішньо­виробничі зв'язки та залежності, які виникають під впливом суспільного поділу праці, рівня розвитку продуктивних сил та виробничих відносин; 2) співвідношення між галузями та господарськими комплексами, які ви­ражають господарські пропорції і стан суспільного поділу праці.

  3. Ієрархічність структури національної економіки - національна економіка має багатоярусну структуру. До її характерних рівнів можна віднести: мікроекономіку, мезоекономіку або галузеву економіку, макроекономіку.

  4. Організаційно-функціональпа взаємозалежність між елемен­тами системи - усі елементи та рівні національної економіки пов'язані тісними економічними взаємозв'язками, продуктивними силами і вироб­ничими відносинами у процесі суспільного виробництва на рівні галузей та міжгосподарських комплексів.

  5. Незводимість функцій та структури елементів системи до системи як єдиного цілого - кожен елемент та рівень економічної систе­ми суспільства має свою власну структуру та виконує притаманні йому функції, що лише у своїй сукупності та постійній взаємодії формують єдиний господарський комплекс нації.

  6. Наявність механізмів самозбереження та саморозвитку - оскільки до складу національного господарства входять основні підсис­теми та метасистеми, то механізми самозбереження поелементно можна розглядати як певний комплекс форм, методів і важелів управління та регулювання розвитку продуктивних сил, техніко-економічних, органі­заційно-економічних та соціально-економічних відносин, суспільного способу виробництва, а також забезпечення взаємоузгодження цих під­систем між собою у процесі їх розвитку та взаємодії. Економічна нау­ка виділяє наступні механізми саморозвитку і самозбереження: ринкове саморегулювання, державне регулювання та корпоративне регулювання економіки.

  7. Керованість - дана характеристика національної економіки забез­печується за рахунок добровільного підпорядкування об'єктивним зако­номірностям розвитку економічних відносин (ринок) та через опосеред­коване втручання в економіку єдиного координаційного центру в особі державних органів влади.

  8. Зворотні зв 'язки між елементами системи - забезпечуються за рахунок наявності у суспільстві каналів обігу економічних ресурсів (трудові, матеріальні, нематеріальні, фінансові, інформаційні та ін.).

  9. Динамічність - національна економіка перебуває у постійному саморусі та саморозвиткові.

  10. Відкритість - господарський комплекс суспільства з необхід­ністю має відкритий характер, що забезпечується законодавством дер­жави і об'єктивними закономірностями прояву ринкового механізму та проявляється у формі зовнішніх зв'язків держави з іншими суб'єктами господарювання (міжнародні, регіональні, світогосподарські економічні взаємовідносини): міжнародна спеціалізація та кооперація праці, міжна­родний рух ресурсів, торгівля тощо.

  11. Цілісність - забезпечується наявністю стійких постійно повторю­ваних економічних відносин виробництва, обміну, споживання та розпо­ділу, тобто тісних взаємозв'язків між галузями, сферами і господарськи­ми комплексами національної економіки.

Враховуючи вказані характеристики національної економіки як сис­теми, складного господарського механізму курс розвитку національної економіки відображає усю сукупність взаємовідносин між елементами національного господарського комплексу у динаміці їх розвитку та на всіх рівнях їх протікання: макро-, мікро- та мезорівні.

Межі національної економіки не завжди збігаються з державними кордонами: оскільки економічна діяльність національних суб'єктів господарювання може виходити за межі власної країни, а нерезиден­ти здійснюють свою діяльність і на її території, то межі національ­ної економіки як системи визначаються функціонуванням національ­них суб'єктів господарювання на її території та за її межами. Тобто, у статиці ми маємо справу з економічною моделлю розвитку певної держави, а в динаміці визначаємо загальний результат від економічної діяльності з урахуванням закордонних операцій національних госпо­дарських одиниць.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.