Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект-нац-эк-до.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
28.10.2018
Размер:
1.62 Mб
Скачать

3. Функції національної економіки

До функцій національної економіки слід віднести пізнавальну, ідеоло­гічну, методологічну, практичну.

Пізнавальна функція полягає у вивченні реальних процесів та явищ економіки країни в суспільно-природному середовищі. В цьому сенсі наці­ональна економіка є позитивною наукою, яка формує наукові відповіді на запитання: «Що саме відбувається в економіці країни?».

Ідеологічна функція «відповідальна» за формування економічного ми­слення й певної ідеології людини. Національна економіка як наука є своє­рідним полем взаємодії ідей, концепцій, теорій різних напрямів сучасної економічної думки, що об'єктивно пов'язані з інтересами різних соціаль­них верств і прошарків. Так, для крупних підприємців, які уособлюють фі­нансовий, торговий і промисловий капітал, більш близькою і зрозумілою є неокласика. Значна частина найманих робітників, фермерів, дрібних і се­редніх підприємців є прихильниками державного регулювання ринкової стихії, а тому адекватним виразником їхніх інтересів є кейнсіанство. Знач­на частина інтелігенції, представників висококваліфікованої праці, соці­ально незахищених верств населення можуть знайти пояснення власних проблем і обгрунтування своїх вимог в соціально-інституціональних тео­ріях. Марксизм залишається близьким найманим робітникам, службовцям, тим численним соціальним верствам, які мріють про майбутнє справедливе суспільство. Ідеологічна функція національної економіки пов'язана з пев­ною «презентацією» інтересів і поглядів основних верств населення, особ­ливостей їхнього світогляду, а також формуванням ідеологічних засад ме­ханізму узгодження й гармонізації різноманітних інтересів з огляду на пріоритети розвитку економіки країни.

Методологічна функція національної економіки як складової еконо­мічної теорії передбачає застосування певних прийомів і правил дослід­ження (від грецьк. «methodos») та обгрунтування шляхів і методів їх ефек­тивного використання (від грецьк. «logos») для здобуття нових знань, по­яснення нових економічних явищ і процесів. Ця функція грунтується на тому, що національна економіка як наука, використовуючи досягнення ін-ших наук, визначає загальні економічні закони й закономірності розвитку, які стають початковою методологічною посилкою досліджень в інших на­уках, тобто формує методологічну основу не тільки для власного подаль­шого розвитку, а й розвитку інших економічних наук, розробляє загальні методологічні принципи для обґрунтування практичних рішень з перетво­рення й вдосконалення економічної дійсності.

Практична функція національної економіки поєднує декілька взаємо­пов'язаних вимірів:

1. За виміром «теорія — практика» об'єктивні економічні реалії, кон- кретні факти є вихідною базою теоретичного дослідження. Зазвичай, на його першому етапі відбувається збір і первинна обробка фактичних мате- ріалів, формуються необхідні передумови і припущення, виділяються ре- презентатиі ні економічні суб'єкти (домашнє господарство, фірма, держа- ва), поведінка яких аналізується за допомогою відповідного методологіч- ного інструментарію.

На другому етапі отримані результати узагальнюються (агрегуються), розробляються відповідні гіпотези і моделі, виявляються залежності, тен­денції, закономірності та закони руху національної економіки на всіх рів­нях, на основі яких формуються пропозиції та рекомендації органам дер­жавної влади.

Змістом третього етапу є верифікація (перевірка) зазначених гіпоте­тичних розробок реальною практикою господарювання. Підтверджені практикою гіпотетичні розробки набувають статусу концепцій, теорій, нау­кових законів або закономірностей. Отже, національна економіка як наука починається з практики і завершується практикою.

  1. За виміром «минуле — сучасне — майбутнє» економіко-теоретич-ний аналіз минулого, по-перше, дозволяє висувати нові гіпотези, а також перевіряти й коригувати вже існуючі, а по-друге, — є передумовою аналізу майбутнього, головна мета якого — розробка прогнозів можливого розви­тку національної економіки.

  2. На відміну від позитивної, нормативна наука відповідає на запи­тання: «Якою повинна бути національна економіка?». Вона є сукупністю уявлень про її «еталонний», оптимальний стан. Найбільш концентрованого

вигляду нормативна наука набуває у розробці економічної політики, перш за все, її економічних цілей та інструментів.

Функції національної економіки взаємопов'язані та взаємообумовлені. Наприклад, чим ґрунтовніші позитивні наукові положення про реальні економічні процеси, тим більш практично значущими є наукові пропозиції та рекомендації органам державної влади. Важливо не допускати абсолю­тизації одних функцій і недооцінки інших, враховувати певний баланс між ними. Так, надмірна заідеологізованість економічних рішень за радянських часів часто суперечила не тільки науковим обґрунтуванням і доказам, але й здоровому глузду. Будь-яка економічна політика не буде успішною, якщо не опиратиметься на принципи узгодженості та оптимізації економічних інтересів різних соціальних верств і прошарків населення країни.