- •Тема 1. Державне регулювання як метод управління економікою
- •1. Вади ринкового саморегулювання.
- •2. Функції держави в сучасній економіці.
- •3. Сутність державного регулювання економіки. Основні форми впливу держави на соціально-економічний розвиток.
- •4. Система методів дре, їх класифікація та загальна характеристика.
- •5. Система органів державного регулювання економіки.
- •Тема 2. Програмування та прогнозування національної економіки.
- •1. Сутність соціально-економічної стратегії країни. Засоби представлення стратегії та цілей соціально-економічного розвитку країни.
- •2. Соціально-економічне прогнозування.
- •3. Принципи та методи економічного прогнозування.
- •4. Макроекономічне індикативне планування.
- •6. Цільові комплексні програми.
- •Тема 3. Фінансово-бюджетна політика. Суспільний сектор економіки.
- •1. Фінансова система країни і державна фінансова політика.
- •2. Державний бюджет. Доходи і видатки державного бюджету. Засоби політики державних видатків.
- •3. Податки та податкова система країни. Податкове регулювання.
- •4. Сектор загального державного управління (сзду) в економіці країни. Засоби формування і реалізації стратегії розвитку суспільного сектора економіки.
- •5. Державні закупівлі та державні замовлення як засіб регулювання суспільного сектора економіки. Організація держзакупівель. Державні контракти.
- •Тема 4. Грошово-кредитне та валютне регулювання економіки. Регулювання цін та інфляції.
- •1.Грошово-кредитна політика, її види та інструменти.
- •2. Грошово-кредитна інфраструктура.
- •3. Валютне регулювання економіки.
- •4. Ціни як об’єкт та інструмент дре: державне регулювання цін та цінове регулювання економіки.
- •5. Антиінфляційне регулювання: суть, напрямки, елементи і заходи антиінфляційної політики.
- •Тема 5. Структурна та інвестиційна політика.
- •1. Поняття і значення структури національної економіки.
- •2. Структурна політика: поняття, зміст, типи, механізм, напрямки, цілі, пріоритети, заходи і методи реалізації державної структурної політики.
- •3. Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності.
- •4. Організація державного регулювання інвестиційної діяльності.
- •Тема 6. Науково-технічна та інноваційна політика.
- •1. Науково-технічний прогрес та його вплив на економічний та соціальний розвиток.
- •2. Необхідність і сутність науково-технічної політики, форми, методи та засоби її реалізації.
- •3. Явище інновації як специфічної форми нтп.
- •4. Державна інноваційна політика. Методи, напрями та заходи державного регулювання інноваційної діяльності.
- •Тема 7. Державне регулювання підприємництва.
- •1. Підприємництво в системі економічних відносин суспільства.
- •Державне регулювання підприємництва.
- •Класифікація перешкод для розвитку підприємництва в Україні
- •3. Державне регулювання процесів у підприємницькому середовищі.
- •4. Державна система підтримки підприємництва.
- •5. Фінансові важелі державної підприємницької політики.
- •Тема 8. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1. Зміст, засади і види зовнішньоєкономічної діяльності (зед).
- •2. Напрямки і цілі державного регулювання зед. Державна зовнішньоекономічна політика.
- •3. Органи регулювання зед, їх компетенції та функції.
- •4. Механізм державного регулювання зовнішньої торгівлі.
- •5. Державне регулювання міжнародної міграції капіталів.
- •Тема 9. Соціальна політика.
- •1. Сутність, мета напрямки та засоби реалізації соціальної політики.
- •2. Основні завдання та показники соціальної політики.
- •3. Поняття, напрямки й елементи системи соціального захисту населення.
- •4. Регулювання ринку праці, зайнятості, оплати праці та споживання населення.
3. Органи регулювання зед, їх компетенції та функції.
До суб'єктів регулювання ЗЕД належать:
державні органи в межах їх компетенції;
недержавні органи управління ЗЕД (валютні, товарні, фондові біржі, торговельні палати, асоціації, об'єднання тощо);
наддержавні органи регулювання (СОТ, КОКОМ тощо), які здійснюють міжнародну координацію у сфері зовнішньоекономічних відносин;
самі суб'єкти ЗЕД (підприємства, організації) на основі відповідних координаційних документів.
Перелік та повноваження органів державної влади, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність, а також форми її державного регулювання та контролю визначаються ГКУ, законом "Про зовнішньоекономічну діяльність" та іншими законами.
Отже, згідно з чинним законодавством до органів державної влади, що займаються державним регулюванням ЗЕД, належать: Президент України, ВР України, КМ України, Мінекономіки, НБУ, Державний митний комітет, Антимонопольний комітет. На місцевому рівні ЗЕД регулюють: місцеві ради та їх виконавчі та розпорядчі органи, територіальні підрозділи органів державного регулювання ЗЕД.
Пир цьому, органи державної влади, органи місцевого самоврядування не мають права втручатися в оперативну діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Президент України визначає основні цілі та напрями зовнішньоекономічної політики держави в ході розробки основних напрямів соціально-економічної політики, здійснює правове регулювання ЗЕД (у межах свої повноважень): видає укази й розпорядження з питань ЗЕД, які не врегульовані чинним законодавством; затверджує закони, ухвалені ВР України, та оприлюднює їх; накладає вето на закони, ухвалені ВР України, і повертає їх ВР зі своїми пропозиціями.
До компетенції ВР України належить: ухвалення та зміна законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності, затвердження основних напрямів зовнішньоекономічної політики та структури органів державного регулювання ЗЕД, укладання міжнародних угод, встановлення спеціальних режимів ЗЕД на території України, затвердження списку товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню або заборонений тощо.
КМ України визначає методи зовнішньоекономічної політики держави, координує діяльність міністерств, державних комітетів і відомств з питань регулювання ЗЕД, веде переговори й укладає міжнародні угоди, координує роботу торговельних представників України в інших державах, приймає нормативні акти з питань ЗЕД, забезпечує складання платіжного балансу і зведеного валютного плану України тощо.
На Міністерство економіки покладено основні функції з реалізації зовнішньоекономічної політики у державі. Мінекономіки забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики, координує ЗЕД суб'єктів підприємництва, контролює дотримання ними чинних законів України та умов міжнародних угод, застосовує заходи нетарифного регулювання ЗЕД, реєструє деякі види контрактів тощо.
НБУ регулює курс національної валюти, проводить розрахунки за отриманими державними кредитами та боргами, зберігає і здійснює використання золотовалютного резерву країни.
Державний митний комітет здійснює митний контроль у країні.
Антимонопольний комітет контролює дотримання суб'єктами ЗЕД антимонопольного законодавства.
Місцеві ради та їх виконавчі й розпорядчі органи виконують свої зовнішньоекономічні функції лише щодо суб'єктів підприємництва, розміщених на відповідній (підвідомчій їм) території через створені ними зовнішньоекономічні організації, які мають статус юридичної особи.
Територіальні підрозділи органів державного регулювання ЗЕД створюються за пог одженням з місцевими радами для проведення єдиної державної зовнішньоекономічної політики на конкретній території.
Органи місцевого управління та територіальні підрозділи органів державного регулювання ЗЕД України провадять регулювання ЗЕД у межах своєї компетенції, передбаченої ГКУ, Законами України "Про ЗЕД", "Про місцеве самоврядування".
Державні органи, які регулюють ЗЕД, керуються у своїй діяльності законами і нормативними актами, прийнятими ВР України, указами Президента і декретами КМ України, що стосуються сфери ЗЕД.