- •Сутність економічного мислення
- •2. Середовище формування економічного мислення: економічне, політико-правове, соціокультурне.
- •3. Типи економічного мислення: стандартний і творчий
- •4. Розвиток економічного мислення
- •5. Економічне мислення і економічна практика
- •7. Економіка як об’єкт наукового дослідження
- •8. Предмет економічної науки
- •12. Принципи, категорії і закони економічної науки.
- •13. Методи економічного аналізу та їх класифікація
- •14. Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер.
- •15. Економічні потреби.
- •16. Ієрархія потреб.
- •17. Економічні інтереси
- •18. Взаємозвязок потреб та інтересів
- •19. Мотиви та стимули
- •20. Економічна поведінка
- •21. Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво
- •22. Національні та глобальні економічні інтереси
- •23. Сутність та структура економічної системи
- •24. Відносини власності
- •34. Інвестиційна діяльність
- •35. Інноваційна діяльність
- •36. Торговельно-маркетингова діяльність
- •37. Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність
- •38. Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми
- •39. Витрати та результати підприємницької діяльності.
- •40. Продуктивність праці
- •41. Прибуток та рентабельність
- •42. Економічна рента та її види
- •43. Регулювання підприємницької діяльності
- •44. Міжнародна підприємницька діяльність
- •45. Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи
- •46. Динаміка економічного розвитку та його чинники
- •47. Економічне зростання, його критерії та показники
- •48. Ресурси економічного зростання
- •49. Типи та моделі економічного розвитку
- •50. Сталий економічний розвиток
- •51. Циклічний характер економічного розвитку.
- •52.Економічна криза
- •53.Цивілізаційний вимір економічного розвитку.
- •55.Функції капіталу.
- •56.Капітал і наймана праця.
- •57.Людський капітал
- •58.Інтелектуальний капітал
- •59.Інформаційний капітал.
- •60.Виробничий капітал.
- •61.Підприємницький капітал.
- •62.Фінансовий капітал.
- •63.Кругообіг капіталу і його стадії.
- •65.Міжнародний рух капіталу.
- •66.Праця і людський ресурс.
- •67.Вартість і оплата праці.
- •68. Заробітна плата
- •69.Інвестиції в людський ресурс
- •70. Освіта і проф. Компетенції працівника
- •71. Інтелектуалізація праці
- •72.Трудові відносини, зайнятість, безробіття
- •73. Дискримінація праці
- •74.Нерівність в доходах і проблема бідності
- •75.Соціалізація економіки
- •76. Міжнародна міграція людського ресурсу
- •77. Економічні блага
- •78. Товар і його характеристика
- •79. Гроші
- •80.Грошовий вимір вартості товару
- •81. Сутність і функції ринку
- •82. Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин
- •83. Попит і пропозиція
- •84. Ринкове ціноутворення
- •86. Ринок і держава
- •87. Сегментація ринку
- •88. Ринок землі та нерухомості
- •89. Ринок товарів та послуг
- •90. Ринок капіталу
- •91. Ринок людського ресурсу
- •92.Ринок інновацій
- •93.Міжнародні ринки
- •94.Становлення глобального ринку
- •95.Суспільне відтворення, його типи та показники
- •96.Національний дохід
- •97.Валовий внутрішній продукт
- •98.Споживання та заощадження
- •99.Національне багатство
- •100.Доходи населення.
- •101.Податки.
- •102.Державний бюджет.
- •103.Інфляція.
- •104.Соціальна політика.
- •105.Відтворення людського ресурсу.
- •106.Держава в системі суспільного відтворення.
- •107. Інтернаціоналізація та глобалізація економічних процесів.
101.Податки.
Податки – це частина національного доходу, що вилучається державою у населення через позаекономічний та економічний примус здебільшого на еквівалентній основі з метою виконання її соціально – економічних, політичних, правових функцій та досягнення військових цілей. Функції податків:1) Фіскальна означає збір грошових коштів з населення, підприємств і організацій, 2)регулююча – забезпечує регулювання грошових доходів, процесу нагромадження, перерозподілу значної частини національного доходу, співвідношення між попитом і пропозицією та інших макроекономічних величин, а загалом – усього процесу суспільного відтворення,3) Стимулююча функція податків полягає у впливі на інвестиційний процес (наприклад, у разі зниження ставок оподаткування ), на проведення науково – дослідних робіт, на прискорення темпів економічного зростання, на інноваційні процеси. Регулююча і стимулююча функції податків тісно пов’язані, тому виконання однієї з них може поєднуватись з процесом реалізації іншої функції.Основними видами податків у розвинутих країнах є особистий подохідний податок і податок на додану вартість (ПДВ). Певну роль у виконанні функцій податків відіграє податок на прибутки корпорацій та на соціальне страхування.
102.Державний бюджет.
У спільному відтворенні значну роль відіграє державний бюджет. Він представляє собою кошторис щорічних доходів і видатків, заздалегідь розроблений урядом і затверджений законом. Сутність бюджету кожної країни визначається соціально–економічним устроєм суспільства, рівнем розвитку продуктивних сил, природою історичних форм власності, виконуваних державою функцій та іншими чинниками. Держава, крім виконання владних функцій, стимулює розвиток економіки і науки, формує ринок товарів, послуг тощо. Внаслідок цього державні фінанси, в тому числі податки та видатки, є складовим елементом людської цивілізації, тобто з давніх часів.Ряд західних вчених (Е.Хансен, Дж.Кларк, Р.Масгрейв та ін.) розглядають державний бюджет як один із найефективніших засобів вирішення економічних проблем, досягнення економічної стабільності. Вони вбачають у ньому важливий регулятор економіки, інструмент економічного планування. Необхідність значного за величиною державного бюджету спричиняє потреба в суспільних або колективних благах, якими є освіта, охорона здоров’я, національна безпека, правопорядок, охорона навколишнього середовища тощо. Так, згідно з поглядами Масгрейва, функціями державних фінансів є надання суспільних товарів і послуг, корегування розподілу доходів і майна, підтримання високого рівня зайнятості та достатньої стабільності цін.
103.Інфляція.
Інфляція—тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей. Основними негативними наслідками інфляції є падіння рівня життя населення. Найбільше страждають групи населення з фіксованим доходом - наприклад, особи, що отримують заробітну плату або ж соціальну допомогу від держави. Відбувається також погіршення очікувань щодо макроекономічної ситуації в майбутньому, що приводить, зокрема, до зниження ділової активності (через інвестиційну складову). Інфляція є протилежністю дефляції, котра проявляється в падінні рівня цін, що, в свою чергу, є підвищенням купівельної спроможності грошей.
Темпи інфляції відображають зміну цін за більш тривалий термін, зазвичай рік (досить часто використовують поняття «плинного року», тобто дані щодо показника за останні 12 місяцівІнфляція негативно впливає на сприйняття громадськістю влади.Наприклад, прагнення державних органів одержати за допомогою емісії додаткові засоби для вирішення невідкладних завдань найчастіше лише прискорює інфляцію. Знижується довіра до діяльності Уряду, до запланованих програм та реформ.