- •Сутність економічного мислення
- •2. Середовище формування економічного мислення: економічне, політико-правове, соціокультурне.
- •3. Типи економічного мислення: стандартний і творчий
- •4. Розвиток економічного мислення
- •5. Економічне мислення і економічна практика
- •7. Економіка як об’єкт наукового дослідження
- •8. Предмет економічної науки
- •12. Принципи, категорії і закони економічної науки.
- •13. Методи економічного аналізу та їх класифікація
- •14. Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер.
- •15. Економічні потреби.
- •16. Ієрархія потреб.
- •17. Економічні інтереси
- •18. Взаємозвязок потреб та інтересів
- •19. Мотиви та стимули
- •20. Економічна поведінка
- •21. Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво
- •22. Національні та глобальні економічні інтереси
- •23. Сутність та структура економічної системи
- •24. Відносини власності
- •34. Інвестиційна діяльність
- •35. Інноваційна діяльність
- •36. Торговельно-маркетингова діяльність
- •37. Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність
- •38. Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми
- •39. Витрати та результати підприємницької діяльності.
- •40. Продуктивність праці
- •41. Прибуток та рентабельність
- •42. Економічна рента та її види
- •43. Регулювання підприємницької діяльності
- •44. Міжнародна підприємницька діяльність
- •45. Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи
- •46. Динаміка економічного розвитку та його чинники
- •47. Економічне зростання, його критерії та показники
- •48. Ресурси економічного зростання
- •49. Типи та моделі економічного розвитку
- •50. Сталий економічний розвиток
- •51. Циклічний характер економічного розвитку.
- •52.Економічна криза
- •53.Цивілізаційний вимір економічного розвитку.
- •55.Функції капіталу.
- •56.Капітал і наймана праця.
- •57.Людський капітал
- •58.Інтелектуальний капітал
- •59.Інформаційний капітал.
- •60.Виробничий капітал.
- •61.Підприємницький капітал.
- •62.Фінансовий капітал.
- •63.Кругообіг капіталу і його стадії.
- •65.Міжнародний рух капіталу.
- •66.Праця і людський ресурс.
- •67.Вартість і оплата праці.
- •68. Заробітна плата
- •69.Інвестиції в людський ресурс
- •70. Освіта і проф. Компетенції працівника
- •71. Інтелектуалізація праці
- •72.Трудові відносини, зайнятість, безробіття
- •73. Дискримінація праці
- •74.Нерівність в доходах і проблема бідності
- •75.Соціалізація економіки
- •76. Міжнародна міграція людського ресурсу
- •77. Економічні блага
- •78. Товар і його характеристика
- •79. Гроші
- •80.Грошовий вимір вартості товару
- •81. Сутність і функції ринку
- •82. Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин
- •83. Попит і пропозиція
- •84. Ринкове ціноутворення
- •86. Ринок і держава
- •87. Сегментація ринку
- •88. Ринок землі та нерухомості
- •89. Ринок товарів та послуг
- •90. Ринок капіталу
- •91. Ринок людського ресурсу
- •92.Ринок інновацій
- •93.Міжнародні ринки
- •94.Становлення глобального ринку
- •95.Суспільне відтворення, його типи та показники
- •96.Національний дохід
- •97.Валовий внутрішній продукт
- •98.Споживання та заощадження
- •99.Національне багатство
- •100.Доходи населення.
- •101.Податки.
- •102.Державний бюджет.
- •103.Інфляція.
- •104.Соціальна політика.
- •105.Відтворення людського ресурсу.
- •106.Держава в системі суспільного відтворення.
- •107. Інтернаціоналізація та глобалізація економічних процесів.
98.Споживання та заощадження
Споживання домогосподарств − це видатки на придбання товарів та послуг для задоволення потреб. Споживання є найважливішим компонентом нац. доходу, що становить від 75 до 80 % сукупних видатків. Основними компонентами споживання є такі статті, як продовольство, житло, транспортні засоби, освіта, медичні послуги. Ці компоненти поділяються на три основних групи: товари тривалого користування, поточного користування і послуги. Однією з найважливіших в ек. відтворенні функцій є функція споживання. Вона розкриває взаємозв’язок між величиною видатків на споживання та обсягом використовуваного особистого доходу. Заощадження − це частина доходу, що не споживається. Отже, заощадження дорівнюють нац. доходу мінус споживання. Заощадження здійснюють домогосподарства, підприємства, організації та держава. Функція заощадження показує зв’язок між розміром заощаджень та доходом.Гранична схильність до заощадження (ГСЗ) визначається як частка кожної додаткової гривні доходу, що йде на додаткове заощадженння. Національні заощадження − це та частина нац. доходу, яка не використовується на споживання, тому що має бути спрямована на нагромадження капіталу і багатства країни. Це чисте заощадження і чисте нагромадження. Заощадження, здійснювані за рахунок нац. доходу, називаються чистими заощадженнями.Оптимальною нормою нац. заощадження вважається 20-25%.
99.Національне багатство
Національне багатство — це сукупність матеріальних благ, нагромаджених суспільством за всю його історію. Іншими словами, нац. багатство − це все те, чим володіє країна сьогодні − все матеріальне багатство суспільства. Нематеріальне багатство суспільства − це ті його елементи, що перш за все визначають якість робочої сили − науково-технічний, освітній, культурний потенціал.Таким чином, у широкому розумінні нац. багатство включає в себе як матеріальне, так і нематеріальне багатство країни. Основними елементами матеріальної форми нац. багатства є: виробничий капітал, у структурі якого виділяють основний і оборотний капітал; основний капітал сфери нематеріального виробництва (школи, лікарні, культурно-освітні і спортивні об’єкти, житлові будинки); резерви капітальних благ (законсервовані запаси основного капіталу); майно домашніх господарств (індивідуальне житло, засоби праці і предмети тривалого використання − автомобілі, меблі, побутова техніка тощо), а також запаси і резерви споживчих благ. До складу нац. багатства відносять і природні ресурси країни, які залучені до господарського обороту (земля, надра, вода, ліси, атмосфера, клімат). Корисні копалини, які лише розвідані, або потенційні, до складу нац. багатства не входять. Основними елементами нематеріальної форми нац. багатства є духовні і культурні цінності (нагромаджений виробничий досвід, освітній потенціал нації, досягнення науково-технічної думки, інформаційні ресурси, інтелектуальний рівень).
100.Доходи населення.
Доходи населення — це сукупність коштів і витрат у натуральному виразі для підтримання фізичного, морального, економічного й інтелектуального стану людини.Розрізняють грошові і натуральні доходи. Оплата праці — це винагорода за виконану роботу, а також оплата відпусток, святкових днів та іншого невідпрацьованого часу відповідно до трудового законодавства і колективних договорів. Окрім того, до цієї статті доходів відносять стимулюючі доплати і надбавки, премії й одноразові заохочувальні виплати, компенсаційні виплати, пов’язані з режимом роботи й умовами праці тощо. \.Натуральні доходи включають продукцію особистого підсобного господарства, що використовується на особисте споживання, а також трансферти в натуральній формі.Виділяють номінальні і реальні доходи.Номінальні доходи — це величина нарахованих виплат і натуральних видач. Реальні доходи — це номінальні доходи, скориговані на зміни цін на товари і тарифів на послуги. Індекс споживчих цін впливає на купівельну спроможність номінальних доходів населення:
Для характеристики добробуту населення велике значення мають сукупні доходи (всього населення, сім’ї, окремого індивідууму, зростання яких за умови незмінних цін і податків (або їх меншого підвищення порівняно зі збільшенням доходів) свідчить про підвищення можливостей задоволення потреб.