- •Сутність економічного мислення
- •2. Середовище формування економічного мислення: економічне, політико-правове, соціокультурне.
- •3. Типи економічного мислення: стандартний і творчий
- •4. Розвиток економічного мислення
- •5. Економічне мислення і економічна практика
- •7. Економіка як об’єкт наукового дослідження
- •8. Предмет економічної науки
- •12. Принципи, категорії і закони економічної науки.
- •13. Методи економічного аналізу та їх класифікація
- •14. Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціональний характер.
- •15. Економічні потреби.
- •16. Ієрархія потреб.
- •17. Економічні інтереси
- •18. Взаємозвязок потреб та інтересів
- •19. Мотиви та стимули
- •20. Економічна поведінка
- •21. Реалізація економічних інтересів і суспільне виробництво
- •22. Національні та глобальні економічні інтереси
- •23. Сутність та структура економічної системи
- •24. Відносини власності
- •34. Інвестиційна діяльність
- •35. Інноваційна діяльність
- •36. Торговельно-маркетингова діяльність
- •37. Міжнародний поділ праці та міжнародна економічна діяльність
- •38. Сутність підприємництва та його організаційно-економічні форми
- •39. Витрати та результати підприємницької діяльності.
- •40. Продуктивність праці
- •41. Прибуток та рентабельність
- •42. Економічна рента та її види
- •43. Регулювання підприємницької діяльності
- •44. Міжнародна підприємницька діяльність
- •45. Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи
- •46. Динаміка економічного розвитку та його чинники
- •47. Економічне зростання, його критерії та показники
- •48. Ресурси економічного зростання
- •49. Типи та моделі економічного розвитку
- •50. Сталий економічний розвиток
- •51. Циклічний характер економічного розвитку.
- •52.Економічна криза
- •53.Цивілізаційний вимір економічного розвитку.
- •55.Функції капіталу.
- •56.Капітал і наймана праця.
- •57.Людський капітал
- •58.Інтелектуальний капітал
- •59.Інформаційний капітал.
- •60.Виробничий капітал.
- •61.Підприємницький капітал.
- •62.Фінансовий капітал.
- •63.Кругообіг капіталу і його стадії.
- •65.Міжнародний рух капіталу.
- •66.Праця і людський ресурс.
- •67.Вартість і оплата праці.
- •68. Заробітна плата
- •69.Інвестиції в людський ресурс
- •70. Освіта і проф. Компетенції працівника
- •71. Інтелектуалізація праці
- •72.Трудові відносини, зайнятість, безробіття
- •73. Дискримінація праці
- •74.Нерівність в доходах і проблема бідності
- •75.Соціалізація економіки
- •76. Міжнародна міграція людського ресурсу
- •77. Економічні блага
- •78. Товар і його характеристика
- •79. Гроші
- •80.Грошовий вимір вартості товару
- •81. Сутність і функції ринку
- •82. Суб’єкти і об’єкти ринкових відносин
- •83. Попит і пропозиція
- •84. Ринкове ціноутворення
- •86. Ринок і держава
- •87. Сегментація ринку
- •88. Ринок землі та нерухомості
- •89. Ринок товарів та послуг
- •90. Ринок капіталу
- •91. Ринок людського ресурсу
- •92.Ринок інновацій
- •93.Міжнародні ринки
- •94.Становлення глобального ринку
- •95.Суспільне відтворення, його типи та показники
- •96.Національний дохід
- •97.Валовий внутрішній продукт
- •98.Споживання та заощадження
- •99.Національне багатство
- •100.Доходи населення.
- •101.Податки.
- •102.Державний бюджет.
- •103.Інфляція.
- •104.Соціальна політика.
- •105.Відтворення людського ресурсу.
- •106.Держава в системі суспільного відтворення.
- •107. Інтернаціоналізація та глобалізація економічних процесів.
78. Товар і його характеристика
Товар – це економічне благо, що задовольняє певну потребу людини і використовується для обміну (купівля-продажу на ринку. Згідно з класичною теорією найважливішими характеристиками товару є його споживча вартість і вартість. Споживча вартість – це здатність товару задовольняти будь-яку потребу людини. Оскільки товар задовольняє потреби не самого виробника, а іншої особи, то він має не просто споживчу вартість, а суспільну споживчу вартість, тобто є споживчою вартістю для інших. Вартість товару- це уречевлена в товарі суспільна праця виробника. Вартість проявляється за допомогою зовнішньої форми її відбиття – мінової вартості. Корисність на відміну від споживчої вартості поняття чисто суб’єктивне . Вона показує ступінь задоволення або приємності., які отримує конкретна людина. Цінність- виявляється у тому, коли люди, купуючи товари, тим самим ніби оцінюють ступінь їхньої корисності конкретно для себе. Рідкість – це характеристика економічних благ, що відображає обмеженість ресурсів для задоволення безмежних потреб суспільства. Су
79. Гроші
Існують дві основні концепції, що пояснюють причини виникнення грошей: раціоналістична й еволюційна. Еволюційна стверджує, що гроші виникли стихійно, незалежно від волі людей, у результаті тривалого еволюційного розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва та обміну. З появою грошей увесь товарний світ ніби розділився на 2 : звичайні товари і особливі - гроші, що виконують роль заг. еквівалента і мають абсолютну ліквідність. Гроші сприяли трансформації бартерного товарообміну у товарно-грошовий обіг. Отже, гроші – це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів. Функції грошей : міри вартості, засоби обігу, засобу утворення скарбів, засобу платежу, світових грошей.Сучасні гроші бувають паперовими і кредитними.
80.Грошовий вимір вартості товару
Функція грошей як міри вартості полягає у здатності грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форму ціни. Функцію міри вартості гроші виконують ідеально, тобто на основі мисленного прирівнювання вартості товару до уявленої кількості грошей. Гроші як міра вартості широко використовуються як рахункові, як одиниця рахування. За їх допомогою можна надати кількісного виразу всім економічним процесам і явищам на мікро- макрорівнях. Функція грошей як міри вартості в епоху золотих та повноцінних паперових грошей реалізується через масштаб цін. Масштаб цін –це певна вагова кількість дорогоцінного металу, яка законодавчо встановлюється державою як грошова одиниця країни та використовується ждя виміру товарних цін. Основна властивість грошей полягає у тому, що вони набувають загальної споживчої вартості, яка полягає у їхній здатності обмінюватися на всі інші товари, тобто вони мають абсолютну ліквідність.
81. Сутність і функції ринку
Ринок – система економічних відносин, пов’язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів. Хто виробляє, що виробляється, скільки виробляється, вирішує зиск. Працює на задоволення економічного інтересу. Для сучасного ринку характерними є : економічна свобода, конкуренція, мобільність ресурсів, автономність дій учасників ринку, вичерпна поінформованість суб’єктів, соціалізація та глобалізація економічних зв’язків. Умови виникнення ринкового господарства : суспільний поділ праці, що ґрунтується на спеціалізації; економічна відокремленість суб’єктів господарювання зумовлена наявністю різних форм власності( що, скільки і як виробляти, вирішує сам товаровиробник); вільний обмін ресурсами, який забезпечує вільне ціноутворення та ефективне господарювання. Найважливіші функції : - регулювання ( ринок регулює всі ек. процеси – виробництво, обмін, розподіл і споживання), - стимулювання ( ринок спонукає виробників товарів і послуг до зниження витрат, підвищення якості товарів), розподільча ( доходи диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами), функція санації ( ринок через конкуренцію очищає економічне середовище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші.), інформативна ( ринок інформує виробника, торговця, споживача про те, що вигідно виробляти й купувати і т.д.).