86. Ринок і держава

Ефективне функціонування ринку можливе лише за умови активного регулювання з боку держави. Конкурентний инок не можливо уявити без держави, яка формує “правила гри” на ринку і в той же час саме цей ринок доповнює концепцію “ефективної держави”.Держава намагається оптимально поєднати конкурентні ринкові та державні регулюючі сили в господарській системіДержава і ринок визначають і напрям, в якому розвиваються економічні процеси, і обсяги регулюючих функцій, які час від часу змінюються. Порушення гармонії взаємозв’язку ринку і держави, логіки економічних процесів в бік одержавлення призводить до кризових явищ розвитку, повної стагнації країни. Зловживання ж ринковими механізмами, вільною конкуренцією провокує стихію лібералізму до потужних соціальних струсів Нині держава для встановлення контролю над вадами ринку виконує політичну, соціальну, міжнародну та економічну функції. Регулювання економіки державою здійснюється двома методами: короткостроковим та довгостроковим регулюваннями. Короткострокове регулювання економіки являє собою вплив держави на виробництво з метою одержання наслідків протягом року. Основними засобами короткострокового регулювання економіки є податкова та кредитна політики, регулювання цін і доходів, державні замовлення. Основними засобами довгострокового регулювання ринкової економіки є планування, програмування та прогнозування.

87. Сегментація ринку

Сегментація ринку — це систематичний процес поділу розмаїття ринку, виділення його частин або сегментів, що спрямоване на посилення конкурентних переваг підприємств за рахунок реалізації їхніх ек. інтересівСпособів сегментації ринку існує достатньо для того, щоб виокремити найбільш розповсюджені із них: Способи сегментацій та їх структурні елементи – Географічний(Країна, регіон, кількість жителів, клімат), Демографічний(Рівень доходів населення, родинний стан, вік, стать, освіта, нац.сть, релігія), Психографічний(Мотиви покупок, очікування пов’язані з корисністю продукту, престижність, суспільна думка, установки, орієнтація, спосіб життя, тип особистості), Поведінковий(Ціна товару, якість, дизайн, марка, рівень сервісу, прихильність до марки, відношення до фірми,), Соціографічний(Суспільний клас, спосіб життя, соціальний статус, вплив культуриОсновні ознаки сегментації : Сегментація ринку являє собою систематизований процес,він має бути цілеспрямованим, послідовним, детально спланованим і таким, що постійно поновлюється.Цілеспрямованість означає те, що його спрямовано на виділення ринкових сегментів, а не на процес розподілу ринку на певні групи чи страти. Послідовність передбачає здійснення сегментації у відповідності до встановлених етапів, застосування пов'язаних між собою методів. Спланованість сегментації зумовлена тим, що її проведення передбачає застосування певного комплексу матеріально-технічних та людських ресурсів. Сітка сегментації ринку не є статичною, такою, що розробляється один раз на декілька років. Вона має поновлюватися

88. Ринок землі та нерухомості

Ринку землі притаманні попит та пропозиція на землю, співвідношення яких формує ринкові ціни та рентні відносини, які виникають у зв’язку з вир-твом і привласненням додаткового продукту на основі використ. землі. Земельні ділянки продаються, як правило, через аукціони, що організуються земельними та іпотечними банками. В Україні, оскільки товарна земля не є приватною власністю, ринок землі у повному розумінні відсутній. Є поодинокі випадки продажу на аукціонах ділянок землі під житлове будівництво та підприємства, головним чином сфери послуг. Ринок нерухомості формується для торгівлі землею та іншими природними угіддями, а також будь-якими об’єктами, що на ній розташовані та пов’язані з нею (будівлі, споруди тощо). Суб’єктами цього ринку є фізичні та юридичні особи, які можуть купувати об’єкти нерухомості як для особистого (квартира, будинок), так і для виробничого призначення (приміщення для офісу, земля для с/г вир-тва тощо) та формувати запаси виробничих ресурсів. Нині в Україні існують різні інститути регулювання нерухомої власності. Наприклад, Державний комітет з земельних ресурсів регулює земельні відносини. А проблеми нерухомості у вузькому розумінні вирішує Державний комітет з будівництва та архітектури й інші установи. Але дійсна економічна природа нерухомості розкривається лише при визначенні її у широкому розумінні, що дає змогу з'ясувати специфічні риси її товарної форми.